IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



Cільський туризм у Карпатах: проблеми і перспективи розвитку

Cільський туризм у Карпатах: проблеми і перспективи розвитку

Сільський зелений туризм як вид відпочинку користується великою популярністю у світі, а впродовж останнього десятиліття і в Україні, і має широкі можливості використання природного і культурного потенціалу Прикарпаття. Туристично-рекреаційна галузь проголошена стратегічним напрямом розвитку економіки Івано-Франківщини і є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету.

Найбільша кількість осель сільського зеленого туризму ув Карпатах знаходиться на території Яремчанської міської ради, Верховинського та Косівського районів.

Найбільшим попитом серед туристів сьогодні користується відпочинок на Яремчанщині  та у гірських районах області – Верховинському та Косівському, де є розвинута мережа агроосель. Найбільше туристів приймають в м. Яремче, смт. Ворохта, с. Микуличин, с.Поляниця, с. Татарів, с. Яблуниця, які є візитною карткою Гуцульщини, яка вважається культурною і туристичною столицею краю. Як повідомляє сайт karpaty.info, зараз Яремче — найвідоміший туристичний центр Прикарпаття, має понад 40 туристсько-рекреаційних закладів і санаторіїв, більше 50 об'єктів зеленого туризму.

Всього на Прикарпаттіі знаходиться понад  800 туристичних садиб. Частка Івано-Франківщини в розвитку сільського зеленого туризму України по чисельності садиб  в минулому році склала понад 60%, а по чисельності розміщених осіб, які обрали цей туристичний продукт, – понад 40%.

Сільський туризм як вид підприємницької діяльності не є надто розвиненим на Україні, насамперед, через відсутність правових і нормативних засад цієї діяльності.

Сотні жителів сіл області надають послуги у сфері сільського туризму, не легалізувавши своєї діяльності. Це стримує його розвиток  і не дає йому можливості вийти на міжнародний туристичний ринок. Також  це впливає на відпочинок самого туриста, адже:

  • не забезпечуються ті умови комфорту проживання, які повинні бути;
  • не можливий контроль за якістю і безпекою послуг, які надаються споживачеві суб'єктами туристичної діяльності у цій сфері;
  • не створюється конкурентоспроможний продукт, що зумовлює одноманітність, високі ціни на туристичні послуги, відсутність іноземних інвестицій, а це послаблює імідж краю на міжнародному ринку.

За законом цей вид діяльності можна здійснювати з реєстрацією або без реєстрації підприємницької діяльності. Власники садиб, які не зареєструвалися як підприємці, можуть надавати послуги лише щодо тимчасового проживання туристів. Якщо власник садиби зареєструвався як підприємець, то він має право також надавати послуги з харчування, туристичного супроводу, торгівлі тощо.  Альтернативою вирішення цієї проблеми є добровільна реєстрація підприємницької діяльності зі стандартизацією і категоризацією туристичних послуг. Пані Яна, власниця «Красної садиби», що на Верховині, має власну точку зору щодо цієї проблеми.

  • Скажіть, будь ласка, чи реєстрували б власники садиб свою діяльність, якби було меншим оподаткування?

 «Я би зареєструвалася та платила податки; на початку діяльності я так і зробила, але сума податків за рік дорівнювала сумі доходу за цей же період».  Тому фінансово вигідніше здійснювати діяльність, пов'язану з веденням особистого селянського господарства, без реєстрації її як підприємницької. Пані Яна, говорить про те, що цей вид підприємницької діяльності і без цього вимагає багато витрат не залежно від пори року: « Влітку туристів більше, ніж взимку, але влітку, не знаю, як у інших, у нас більше витрат. Ми постійно щось фарбуємо, садимо, робимо то альтанки, то дитячий майданчик. Взимку туристів менше, і менше капіталовкладень. Однак у холодну пору є витрати на опалення».

Якщо власник садиби, яку використовують для сільського зеленого туризму, зареєстрований як фізична особа-підприємець, то відповідно до підпункту 266.4.2. Податкового кодексу України йому не надається пільга з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у виді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, на 120 кв. метрів. Максимальна ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості на 2016 рік становить 41,34 грн (1378 грн × 3%) за 1 кв. м. Тобто, фізична особа-підприємець, яка є власником садиби, яка використовується для сільського зеленого туризму, повинна сплатити на 4960,8 грн. (41,34 грн ×120 кв. м) більше, ніж власник такої ж садиби, який не зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Закон України «Про особисте селянське господарство» дозволяє здійснювати таку діяльність без реєстрації фізичної особи – підприємця, зменшуючи доходи до бюджетів, які сплачуються фізичними особами-підприємцями. Для розвитку сільського туризму на Івано-Франківщині  потрібно брати до уваги і керуватись положеннями ст. 266 Податкового кодексу України, що розглядають можливість встановлення мінімальної ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, які зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності і використовують таку нерухомість у сфері сільського зеленого туризму.

  • Якою б мала бути ідеальна політика держави для розвитку сільського туризму на Україні?

     «Нам взагалі дуже пощастило: нас оточують прекрасні держави з розвинутим туризмом, нам в цьому напрямку, взагалі-то, і думати не потрібно, вже все продумано давно, треба просто брати та робити, надихнувшись та перейнявши досвід европейських країн».

  • Які чинники є перепоною на шляху до розвитку сільського туризму?

«Сільський туризм — це недорогий відпочинок, тому завжди користувався попитом, а враховуючи стан країни, то недорогий відпочинок зараз є дуже актуальним. Найбільша, найзначуща та найприкріша перепона на шляху розвиту сільського туризму в Україні — це дороги. Всі інші перешкоди просто тануть на фоні відсутності доріг. Не можливо розвивати якесь село, якщо до нього не можна доїхати. Щоб ти не робив, як би не працював, не розвивав, не планував, якщо немає дороги - нема про що говорити» .

Сільський зелений туризм є принадою Прикарпаття, адже окрім неймовірної флори і фауни, гірського ландшафту, регіон багатий історико-культурними пам'ятками, збереженням автентичних звичаїв, обрядів, елементів побуту, одягу, що характеризують нашу культуру, ментальність, непересічність.

  • З очікуваннями чого приїжджають українські туристи в Карпати?

«Туристи їдуть до нас за свіжим повітрям, за тишею та спокоєм. Переважно всі наші туристи живуть в великих містах, тому для них важливий відпочинок на природі, коли можна послухати спів пташок, піднятись у гори, погуляти  на полонині, назбирати свіжих лісових ягід та набратися позитиву й енергії в горах, у лісі».

Це приваблює українського туриста, і він, відповідно, платить за це кошти, тому розвиток цього виду туризму і бізнесу сприяє:

  • створенню нових робочих місць у сфері обслуговування, медицини, у транспортній мережі;
  • збільшенню зайнятості сільського населення, що зменшить еміграцію українців у пошуках роботи;
  • підвищенню рівня доходів селян, що сприятиме покращенню економічного розвитку гірських сіл;
  • легалізації  цього виду діяльності, а також більшому надходженню до бюджетів і зростанню рівня та якості туристичних послуг;
  • формуванню іміджу області як гостинної, розвиненої, культурної.

Турист із Києва Тарас Обідняк погоджується з думкою, що сільському туризмові на Прикарпатті ще є куди розвиватися: «Власники садиб, готелів та інших закладів, які забезпечують проживання і дозвілля своїх туристів, вважають, що подорожуючий повинен задовільнитися тим, що є. Але це неправильно! Окрім усамітнення, подорожі та екстриму, кожен турист хоче комфорту, як будь-яка пересічна людина. Сільський зелений туризм у Карпатах є перспективним бізнесом, просто потрібно його краще усвідомити його суть і вдосконалити, як це зробили європейські країни».

Сільський зелений туризм на Прикарпатті має хороший потенціал, адже користується попитом і має цілий ринок туристичних послуг. Таку ідентифікаю нашого краю потрібно розвивати, фінансувати і стандартизувати. Тільки тоді це буде приносити дохід, культуру і відпочинок.

Уляна Гаврилюк










ПОШУК ПО ДАТІ