IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

«LA TOUR»: ДАВАЙТЕ ПОДОРОЖУВАТИ РАЗОМ!

«Наш світ на стільки великий, прекрасний, різноманітний і цікавий, що було би злочином сидіти вдома і не бачити всієї його цінності та краси. Потрібно відчувати подих пустель чи бриз океанів, милуватися краєвидами з вершин гір або з висоти польоту повітряних куль, пірнати з аквалангом, вивчати стародавні розвалини, куштувати страви всіх кухонь світу і просто божеволіти від щастя що ти живеш і подорожуєш!» - у цих словах стиль життя директора «Туристичної компанії «LATOUR» - Людмили Дубей.

Гастрономічний туризм. Гуцульська кухня

Гастрономічний туризм. Гуцульська кухня

Гуцульська кухня вирізняється простотою страв і, водночас, їх оригінальністю. Страви, приготовлені в автентичній хаті самими господарями, особливо смачні, адже готують їх із натуральних домашніх продуктів.

«MEGA» розповідає про їжу, яку обов’язково потрібно скуштувати на Прикарпатті. Гуцульська кухня надзвичайно багата національними традиціями та розмаїттям. А це, звичайно, лише маленька частина рецептів страв.

 

Банош

Легендарна традиційна страва Карпат. Банош – головна страва гуцулів та джерело Дикої Енергії. У приготуванні потрібно дотримуватись головного правила – банош готується в казанку на відкритому вогні. Набратися енергії вогню та пропахнутись димом - обов'язкова умова приготування, як зазначають самі гуцули.

Страва складається з трьох основних компонентів: кукурудзяного борошна (крупа не використовується), смажки з сала та полонинської бринзи.

 

Важливим моментом є сметана. Вона має бути домашньою та свіжозібраною. Бринзу рекомендують використовувати овечу. Вона повинна бути достатньо солена, в такому випадку банош солити не потрібно.
Смажка для баноша буває різною. Радять робити її виключно з копченого сала, але не обов’язково.

 

У казанок заливають сметану чи вершки і доводять до кипіння. Після цього дрібною цівочкою сиплють кукурудзяне борошно, при цьому страву необхідно помішувати дерев’яною ложкою або виделкою, поки на поверхні не проступить розтоплене масло. Подають банош зі шкварками, бринзою та грибами. Змішувати ні в якому разі не можна -   потрібно ложкою брати потроху з усього.

 

Бринза

Це особливий сорт сиру з овечого молока, який готують на полонинах. Проціджене овече молоко заквашують спеціальною закваскою з молока, звурдженого в шлунку ягняти, яке ще не паслося. Чани з молоком ставлять поруч із ватрою та помішують, поки не почнуть з’являтися згустки сиру, які зразу прямо в казані руками зліплюють у більші грудки. Ці грудки сиру потім підвішують у теплому місці чи просто розкладають на сонці. Так виходить «напівфабрикат» бринзи – будз. Після тижневого вигрівання будз перетирають з сіллю і маслом – так отримують бринзу.

Звичайно, бринзу зараз готують не тільки з овечого молока, але саме з нього виходить справжня бринза.

 

Грибна юшка

Грибна юшка або зупа - поширена проста перша страва жителів гірських районів. Основний інгредієнт - гриби. Найкраще використовувати молоді гриби першої категорії (у випадку з білими грибами, губчатий шар повинен бути світлого кольору, якщо ж його колір  жовтий або оливково-зелений, такі гриби не використовуються ). Для приготування підійдуть свіжі або сушені їстівні гриби. Рекомендується готувати з двох видів грибів: білих та лисичок. Традиційно ця страва без картоплі. Інтернет поширює рецепт, в основі якого використовується курячий бульйон. В нашому випадку цією рекомендацією можна знехтувати, оскільки гірська грибна юшка вариться на чистій джерельній воді. 
Суттєвим зауваженням є той факт, що під час приготування цієї страви, гриби попередньо не відварюються. Якщо юшка готується з сушених грибів, перед приготуванням їх необхідно замочити на 10 хвилин у холодній воді. Воду, яка залишиться після замочування, можна використати для приготування страви. 
Локшина не повинна відчуватись в цій страві взагалі. Тому рекомендується використовувати найдрібнішу вермішель.

Завдяки різноманітності карпатської кухні, грибна юшка може готуватися по-різному навіть в одному і тому ж селищі. Кожна господиня використовує свій власний рецепт приготування тієї чи іншої страви. Зверніть увагу на важливу особливість: грибна юшка настільки ароматна, що не потребує ніяких додаткових спецій. Тому в процесі приготування не варто додавати нічого, крім перцю і невеликої кількості зелені.

 

Печеня гуцульська

Саме на Франківщині ви можете скуштувати цю неймовірно смачну страву.

Вам знадобиться: 300 г телятини, 500 г білих грибів, 50 г вершкового масла, 50 г сметани, сіль, перець до смаку.

Для картопляників (дерунів): 500 г картоплі, 2 яйця, цибулина, 100 г борошна вищого або першого сорту, чорний мелений перець, 30 г масла, 20 г часнику, кріп, петрушка.

У глиняний горщечок потрібно скласти тушковане м’ясо, гриби, підсмажені картопляники й поставити посудину в духовку для запікання.

Попередньо м’ясо треба підсмажити до золотистої скоринки. Додати бульйон і тушкувати до готовності. Окремо готуються гриби: смажити на вершковому маслі. Через 3-5 хвилин влити сметану і стільки ж тримати на вогні.

У горщечок на дно покласти шматочок масла, а тоді кілька картопляників, але не гіркою, а по боках посудини. Викласти решту м’яса зверху з соусом. А потім – частину грибів з підливою і картопляниками. Все викладається шарами. Посудину накрити кришкою і поставити на 10-15 хвилин у духовку, розігріту до 200 градусів. За 5 хвилин до кінця запікання додати зубок потертого часнику й подрібнену зелень.

 

Христина Михайлович

 










ПОШУК ПО ДАТІ