МИХАЙЛО КРІКУНОВ: «ОСВІТА – ЦЕ ЗМІНА ПОВЕДІНКИ»
IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

МИХАЙЛО КРІКУНОВ: «ОСВІТА – ЦЕ ЗМІНА ПОВЕДІНКИ»

МИХАЙЛО КРІКУНОВ: «ОСВІТА – ЦЕ ЗМІНА ПОВЕДІНКИ»

МИХАЙЛО КРІКУНОВ

Дипломований маркетолог (Chartered Institute of Marketing, UK, 1999), Ph.D.

Експерт Громадської Школи Бізнесу

В даний час, декан Київської бізнес-школи, декан Бізнес школи Американського університету України, голова правління Clust-ua - першого українського агентства кластерного розвитку.

Викладач, тренер, дослідник, консультант з управління та маркетингу, топ-менеджер, науковий співробітник International Economic Development Council (Вашингтон, США); візітінг-професор університету Нью-Брансвік, Канада і Варшавського університету ім. Януша Корчака, Польща. Член Міжнародної асоціації лідерства, США, член Британського товариства маркетингових досліджень.

 

У Михайла Крікунова більше двадцяти років досвіду активного викладання, досліджень, бізнес-консультування та тренінгів у галузі маркетингу та менеджменту, адміністрування в галузі бізнес-освіти та бізнесу. А сьогодні він ділиться думками про бізнес, освіту та соціальну відповідальність.

– Михайле, коли Ви стали викладачем?
– Технічно – під час навчання в аспірантурі, де це входило в обов’язкову програму. Пізніше читав спецдисципліни в Інституті підвищення кваліфікації спеціалістів і дійшов до того часу,коли викладання почало займати все більше місця у моєму житті. З 1992 року читав у жахливому режимі – по 26 і більше годин в тиждень. А через деякий час почав вести тренінги, МВА, авторські програми. По правді кажучи, я викладаю вже… хто зна скільки.

– А чому саме бізнес-дисципліни?
– Інститут, в якому я працював, обслуговував велику і могутню галузь ядерної енергетики. Зрештою, ми відчували, що ринок скоро «рухне» і потрібно вигадувати щось нове. Нам з колегою, який пізніше став моїм керівником, прийшла в голову цікава думка – створити інститут, який би орієнтувався не на підвищення кваліфікації спеціалістів, а на студентів. Ми запрошували багатьох експертів, які допомагали нам визначитися, чим зрештою хочемо займатися. Одного разу до нас приїхав Олександр Козлов з Інституту кон’юнктури в Москві, від якого ми вперше почули слова «маркетинг» та «менеджмент». Ми були в захваті. Це повністю відповідало тому, до чого йшли. І тільки тоді я зрозумів, що, виявляється, мене в моєму вузі готували до управління та менеджменту. Було дуже смішно, коли ми з коллегою «ділили» дисципліни. Обидва хотіли читати менеджмент. Мені «дістався» маркетинг. Тоді я занурився у маркетинг з головою і в результаті підготував 11 власних курсів, пройшов безліч стажувань із американською професурою, почав займатися маркетингом практично. І, що важливо, саме в маркетингу я знайшов все те, що мене коли-небудь цікавило. Пізніше я навіть завершив Чартерний інститут маркетингу (Великобританія) і став сертифікованим маркетологом. А де маркетинг – там і управління. Я став топ-менеджером, зайнявся самостійно управлінням. Відтоді ні дня, ні хвилини не шкодую про свій вибір. Це все дуже цікаво і заставляє рухатися та розвиватися.

– Ви пишаєтеся своїми студентами?
– Звісно. З багатьма дружу сім’ями. Колосальна їх кількість зробили феноменальні кар’єри. Розумієте, якщо йдеться про навчання підприємців, обидві сторони вчаться одночасно – і студенти, і викладачі. У мене ціль – відкрити двері. У них – увійти. І якщо ні я, ні вони не робитимуть жодних зусиль, результату жодного не буде.

– А Ви в кого вчитеся?
– У цілого світу (ред. – сміється). У будь-якого колеги, студента чи просто співрозмовника, з яким пощастило мати справи – кожен для тебе є вчителем. У мене такий реальний досвід спілкування та навчання розпочався після контакту з Теодором Левіттом, від якого отримав право на переклад найбільш відомої статті «Маркетингова короткозорість». Ми з ним багато спілкувалися і я феноменально багато навчився. За кожним з моїх колег – безцінний досвід, яким вони щедро діляться. Будь-яка людина з бізнесу – теж вчитель, бо в нього свій досвід, яким би він не був. Ти робиш щодо кожного певні висновки і сам ними користуєшся. Також я все життя дуже багато читаю. Єдине, що зараз змінилося, – у мене різко скоротилося читання художньої літератури, а от професійної літератури стало дуже-дуже багато.

– А що можете порадити до читання нашим учасникам? Якийсь літературний мастгев від Михайла Крікунова?
– Щодо теми стратегічного маркетингу – раджу все Малкольма Гледуелла та Марті Нємейєра. Все в них написано правильно і доступно. Їх книжки перекладені і є в багатьох книгарнях. Це маленькі, але дуже корисні книги.

– Ви у вітчизняній бізнес-освіті майже від початку її заснування. Як гадаєте, яке в неї майбутнє?
– Воно є і буде – це перше, що можу сказати. Той бізнес, який не вчиться і не змінюється, він не має майбутнього. А що таке освіта? Це ніколи не диплом, не сертифікат. Навчитися – це не означає повісити на стіну гарний листок у гарній рамці. Навчитися – це змінити свою поведінку у більш продуктивний бік. І це найголовніше. Якщо людина вперто ходить з одного семінару на інший і не змінює свого ставлення до роботи чи інших людей, то вона не вчиться абсолютно нічого…

– А український бізнес загалом розвивається?
– Так, обов’язково. Але дивитися слід на ті компанії, які роблять щось нове. У нас чомусь є така дурна звичка – вважати кілька компаній, які «засвітилися» відношенням до влади чи мають більше грошей на рекламу, найкращім бізнесом. Ні, нічого подібного, успішного бізнесу набагато більше. Маленька деталь – кількість українських стартапів зараз у світі стає вже настільки значним, що в Європі повз них не пройдеш. Наші компанії вже закордоном конкурують з місцевим бізнесом. І це конкретна ознака розвитку бізнесу. Розумієте, економіка розвивається не тоді, коли всім добре. Якщо економіка ринкова і споживач завжди змінює свої пріоритети – хтось обов’язково буде «помирати». Як будь-що живе.

– Чому тема маркетингу зараз актуальна?
– Значення маркетингу зараз вийшло за рамки… маркетингу. Компанії перестали конкурувати між собою окремими маркетинговими рішеннями – рекламою, упаковкою, ціною, а цілою бізнес-моделлю. Все те, що робить бізнес, повинно підкорятися основній цілі – задоволення потреби та створення цінності для споживача. Тільки в цьому випадку бізнес починає адаптовуватися до зовнішнього середовища і конкурувати.

– Яка сьогодні місія українського підприємця?
– Це дуже загальне питання, бо зараз немає єдиного поняття українського підприємця. Всі різні і в кожного своя місія. Якщо спробувати узагальнювати, я би звернувся до нас всіх, до того, що стоїть перед нами всіма. Українські підприємці – це частина суспільства. Вони ініційовують Майдани, вони роблять більшість змін. Підприємці є агентами змін, вони не  можуть миритися з існуючим станом речей. Їм потрібно вже і зараз. Вони повинні зараз бути ефективними, тут реалізовувати той світ, який їх більше задовольняє. З цієї точки зору ми всі повинні стати українськими підприємцями. Це стосується людей будь-яких сфер. Підприємництво як формування нового, незалежно від того, чи це стосується бізнесу, науки, культури, соціального досвіду, воно зароджується і розвивається однаковими методами та процесами. Якщо ми хочемо бути країною, політичною нацією, яку поважають у світі, нам потрібно відкрити всі двері для бізнесу. І проявляти підприємництво набагато активніше, ніж зараз. Наше суспільство занадто довго залишається бути пострадянським. Коли люди лежать і чекають допомоги з боку держави і не проявляють жодних зусиль для того, щоб допомогти собі самі. Бачу місію підприємців у тому, що вони повинні заразити цим духом суспільство і просякнути ним всю країну.

 










ПОШУК ПО ДАТІ