IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



Національна гордість

Національна гордість

Понад 150 памяток архітектури та містобудування Державного значення налічується на Прикарпатті, дві з яких у списку ЮНЕСКО.
Будівлі і споруди, які не зважаючи на численні руйнації зберегли свою кількасотлітню історію манять сюди численні потоки туристів, істориків, науковців і мандрівників з усього світу.
Вашій увазі представлені споруди Прикарпаття, які вражають своєю легендарною історією і є під захистом держави.

Бернардинський монастир
(смт.Гвіздець, Коломийський р-н)
Комплекс костелу і монастиря бернардинів побудований у 1721—1735 рр., у добу Розвиненого бароко. Костел побудований з цегли, потинькований. Західний фасад прикрашений двома вежами, а головний портал прикрашений подвійними колонами коринфського ордеру. У інтер’єрі залишки ліплення і стінописів. В часи Галицького князівства Ян Прокопович, мешканець містечка, став найпершим фундатором костелу. Фундатором костелу на новому етапі став князь Михайло Пузина, писар литовський, котрий 1715 року заснував у Гвіздці дерев’яну резиденцію — кляштор отців бернардинів. 1728 року дерев’яний костел з кляштором постраждали від пожежі.
Цей архітектурний витвір, не зважаючи на знущання часу та історії, все ж залишається відвідуваним до сих пір, зокрема серед молодят для весільних фотосесій.

Церква Св. Миколая
(с. Чесники, Рогатинський р-н)
В реєстрі нерухомих пам’яток України вказано, що будівництво цієї споруди триває впродовж XV-XVI ст., та вчені все частіше знаходять джерела, які підтверджують гіпотезу про створення храму у ХІІ – ХІІІ ст.Археологи припускають, що християнський храм Вознесіння (як його називають місцеві), був побудований на фундаметі прадавнього язичницького святилища
Все б здавалося неймовірною вигадкою, якби не сама архітектура церкви, яка буквально «кишить» язичницькими елементами, як от: на бійницях церкви-фортеці розміщений Хрест на півмісяці - символ Творіння Світів з первинного Жіночого начала;містична восьмикутна троянда у центрі хрестів – священний язичницький знак сонця. Вимурована з каменю, готична церква, безперечно, заслуговує особливої уваги, вона ніби знаходиться поза часом і в усіх епохах одночасно: в дохристиянському періоді, в рицарському середньовіччі і в смиренному християнстві.

Пивоварний завод
(м. Івано-Франківськ)
Пивоварний завод був створений у 1767 р., принаймні так повідомляють газети позаминулого століття, які виходили з рекламою пива саме того року. Ця ж дата зафіксована на будівлі головного корпусу, на варному цеху. Солодовий цех збудований між 1848 та 1857 рр. Пивоварня була сімейним бізнесом німецької родини Зедельмайєрів впродовж декількох поколінь аж до приходу радянської влади. Змінювалися власники, а пиво продовжували варити аж до 2000 рр.



Пнівський замок
(с. Пнів, Надвірнянський р-н)
Пнівський замок — найсильніша твердиня Покуття до виникнення Станіславова. У XVI ст. замок уже стояв як фортифікаційна споруда, зведена коштом Владислава Опольського.
Замок надійно прикривав собою в цьому місці вхід у гори. Подорожні, мандрівники і купці, проїжджаючи в цьому напрямку і зворотно, замку просто так уже минути не могли — тут створили митницю. Селилися тут, поза замком, на дворі, замкові слуги, яким не знайшлося місця серед мурів. Так виникло поселення — теперішня Надвірна, яка згодом стала ремісничим центром. Тут проживали солевари, кравці, муляри, ковалі, які збували свої вироби по всьому Прикарпаттю.

Солеварня
(м. Долина)
Пам`ятка промислової архітектури України 19 - початку 20 століть – це цілий комплекс споруд: з варильнями солі, маніпуляційним корпусом, приміщенням під соляний склад, шахтами, а також іншими службовими та господарськими приміщеннями.
Після відкриття соляних джерел у місті промисл розвивався настільки, що влаштовувалися цілі ярмарки з продажу солі, а на початку 19 ст. Долинська солеварня була великим підприємством, на якому працювало 82 робітники. 1898 року тут виникла пожежа, яка знищила практично весь комплекс. Невдовзі відбулось відкриття нової солеварні, яку побудували у 1904 р., руїни її збереглись до нашого часу та належать до пам’яток національного значення.

Доменна піч
(урочище Ангелів, Рожнятівський р-н)
Найстаріша на території України доменна піч з числа тих, що збереглися. Її будівництво було розпочато 1810 року. При доменній печі спочатку працювала бригада німецьких металургів. З архівних даних видно, що в селищі, яке виросло навколо металургійного виробництва, працювали селяни, відробляючи тут панщину. До комплексу, крім домни, двох гамарень, кузні, входили будинки керівника заводу і контролера, двадцять двоквартирних робітничих будиночків, складські приміщення, стайні та інші господарські споруди. Під час Першої світової війни артилерія російської армії майже зруйнувала комплекс. Вціліла лише споруда доменної печі.

Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії або Станіславівська колегіата
(м. Івано-Франківськ)
Костел – найдавніша пам’ятка міста Івано-Франківськ. Точна дата побудови споруди невідома, але зведення мармурового костелу розпочалося 1672 р. Засновник міста Анджей Потоцький швидко побудував дерев’яний костел і 1669 року домігся піднесення храму до рангу колегіати. При колегіаті згодом відкрив колегіум, філію Ягеллонського університету. Після смерті Юзефа Потоцького (молодшого сина Анджея Потоцького) колегіата стала ще й сімейною усипальницею Потоцьких. Сьогодні споруда є Музеєм мистецтв Прикарпаття.

Світовою спадщиною ЮНЕСКО стали Церква Святого Духа в місті Рогатині та Церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Нижній Вербіж Коломийського району.

Церква Святого Духа або Рогатинська Святодухівська церква (церква Зішестя Святого Духа) побудована, імовірно, в 1-й половині XVII століття.
У 1963 році Церкву Святого Духа включили до Державного реєстру пам’яток архітектури національного значення. У 1983 році храм став філіалом Івано-Франківського художнього музею (тепер - Музей мистецтв Прикарпаття).
Після включення храму до списку ЮНЕСКО Церква Святого Духа привертає все більше туристів. Перш за все, увагу привертає той факт, що церква побудована без жодного цвяха. Приваблює також легенда про те, що в Святодухівській церкві молилася Роксолана — дружина турецького султана Сулеймана Пишного.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці, споруджена в 1756–1808 роках і належить до добре збережених рідкісних п’ятиверхих церков гуцульської школи. Про створення церкви ходять легенди. Говорять, нібито один із опришків Олекси Довбуша, Григорій Семенюк-Мельник безслідно зник з часткою скарбів. За якийсь час його зустріли під час храмового свята у Вербіжі. І той пояснив ватажкові, що припекли йому гріхи: аби їх спокутувати, за опришківські скарби поставив він у селі церкву.

Уляна Гаврилюк
за матеріалами Вікіпедії

 

 










ПОШУК ПО ДАТІ