IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



СТЕПАН КУБІВ, Міністр економічного розвитку і торгівлі України: "Прикарпаття демонструє суттєве зростання експорту"

СТЕПАН КУБІВ, Міністр економічного розвитку і торгівлі України:

Карєра

Перший віце-прем'єр-міністр України

Міністр економічного розвитку та торгівлі 

Народний депутат України Представник Президента України у Верховній Раді України

Голова  Національного Банку України

Член Спостережної ради  Банку "Львів"

Голова правління  Кредобанк

Освіта

У 1984 закінчив Львівський державний університет ім. Івана Франка, математичний факультет.

У 2002 здобув другу вищу освіту за спеціальністю «економіка та менеджмент» у Національному університеті «Львівська політехніка».

У 2006 присуджено науковий ступінь кандидата економічних наук.

Наукова діяльність

Автор близько 50 праць з економіки, маркетингу, банківської справи та екології, зокрема: «Оцінка комерційного банку в концепції досконалої привабливості», «Особливості використання прямого та інтерактивного маркетингу в Україні», «Управління диференціацією банківських послуг» та інші.

Державні нагороди

 2005- нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня за вагомий особистий внесок у захист демократії, єдності, соборності і незалежності України, відстоювання ідеалів свободи і прав людини, активну громадянську позицію.

2006 — Державна нагорода Польщі «Золотий Хрест Заслуги» від Президента Республіки Польща Лєха Качиньского — за особливо вагомий внесок у розвиток міжнародного співробітництва і добросусідства, за особливо зразкову працю, жертовну громадську роботу і благодійну діяльність.

2007 — Почесна грамота Верховної Ради України — за вагомий особистий внесок у становлення української державності.

Івано-Франківська область чи не вперше за 25 років ввійшла в п'ятірку найбільших експортерів країни (після Луганської та Львівської областей) згідно з даними Вашого міністерства за останніх п’ять місяців 2016 року. Що саме і куди експортується з Прикарпаття і наскільки вже область «наторгувала»?

Івано-Франківська область дійсно продемонструвала суттєве зростання темпів експорту товарів за 6 місяців 2016 року, а саме на понад 35%, що врешті склало майже 233 млн. дол. США.

Серед партнерів області 88 країн світу, але переважно товари експортуються до ЄС (близько 65% від загального обсягу). Серед європейських країн найбільше зросли поставки до Румунії (на понад 83%, порівняно з першим півріччям 2015 року) та Італії (збільшення на понад 81%). Також зріс експорт області до Польщі  (майже на 13%).

Товарна структура експорту товарів області у І півріччі 2016 року на більш як 40% складається з продукції агропромислового комплексу та харчової промисловості. Крім цього, 22,5% припадає на продукцію машинобудування, 17,2% - на деревину та паперову масу, 7,7% - на продукцію легкої промисловості, 7,5% - на продукцію хімії, 2,2% -  на мінеральні продукти та 1,9% - на різні промислові товари.

Географічна карта експорту-імпорту області за часів незалежності країни кардинально змінювалась, це вперше область у числі лідерів? Як можете  оцінити  розвиток  Прикарпаття в торгівельній сфері?

Попри стрімкий темп зростання обсягу експорту з Івано-Франківщини за півроку загалом область з 2010 року посідає 16 місце.

Однак географія зовнішньої торгівлі і справді змінилася. Основний експорт, традиційно, спрямований до Європейського Союзу. З 2016 року до ЄС експортується майже на 20% більше, у порівнянні з 2010 роком (45 % - у 2010 р. і майже 65% - у 2016р.).  Суттєво зменшився експорт до Росії, замість понад 15% у 2010 р. маємо близько 3% у першому півріччі 2016 року.

До важливих партнерів області увійшли нові країни, а саме Бангладеш, Республіка Корея, Лівія, Єгипет та Зімбабве.

Щодо імпорту. Область, як і раніше, найбільше імпортує з Євросоюзу. За 6 місяців 2016 року частка імпорту з ЄС зросла до понад 76%, порівняно з 48,7% у 2010 р. Зменшився імпорт з Росії, який склав  лише 6,3% за півроку 2016 р., порівняно із понад 30% у 2010 р. Цьогоріч збільшилися поставки з  Китаю (з 1,6% у 2010 р. до 4,8% у 2016 р.), Саудівської Аравії (з 0,9% 2010 до 2,1%), Кореї (з 1,% до 1,2%). При цьому скоротився імпорт з Білорусі (замість 10% у 2010 р. тепер маємо менше 2% за підсумками І півріччя 2016 р.).

До ТОП-10 основних торгових партнерів Івано-Франківської області в імпорті товарів увійшли нові країни – Туреччина (1,1% загального обсягу імпорту області) і Тайвань (0,8%), замість Бразилії та Сербії, які були присутні серед імпортерів у 2010 році.

Найцінніше багатство області це - ліс. Які об’єми деревини зараз експортуються й куди?

Насправді, деревина та вироби з неї займають не першу позицію за обсягом експорту з Івано-Франківської області. Після скорочення на понад 7%  зараз обсяги експорту складають лише 14% у загальній структурі експорту. Тоді як продукція АПК складає понад 40%, та майже 23% припадає на продукцію машинобудування.

Цьогоріч за півроку область експортувала деревини та виробів з неї на суму більш як 33 млн. дол.США, що порівняно з 6 місяцями 2015 року менше на 4,5 млн. дол. або на 12%.

До основних торгових партнерів області в експорті деревини належать Туреччина (14,3% загального обласного експорту деревини та виробів з неї), Сербія (4,7%), Молдова (3,0%), Ізраїль (1,3%), ОАЕ (1,3%), В'єтнам (0,9%), Китай (0,9%), Білорусь (0,8%) та Єгипет (0,5%).

Але найбільше, понад 70% обсягів деревини та продукції з неї, Івано-Франківська область експортує до країн ЄС.

Які ставки робить Міністерство економічного розвитку та торгівлі щодо  розвитку туристичної галузі на Прикарпатті? Чи буде Івано-Франківщина  областю на зразок Австрії, яка процвітає завдяки туризму?

Івано-Франківська область є відомим туристичним центром в Україні, який здатний приймати 8,2 млн. туристів щорічно. Близько 3,9 тисячі місць та споруд історичної спадщини, пам’яток архітектури та археологічних об’єктів, понад 120 музеїв, туристичні маршрути довжиною понад 400 км, 10 гірськолижних курортів (із загальною довжиною лижних трас понад 60 км).

Щоправда, серйозну конкуренцію туристичним пропозиціям Івано-Франківщини складають як сусідні області Західної України, так і країни Карпатського Єврорегіону, а також гірськолижні курорти Австрії, Франції, Швейцарії, Італії.

Розвитку туристичного потенціалу області сприятиме  модернізація  інфраструктури, у т.ч. транспортної, як загалом по Україні, так і в регіоні.

Згідно з даними Мінінфраструктури, станом на 4 серпня уже ліквідовано понад 69% ямковості доріг Івано-Франківської області - це добрий показник.

Загалом же до кінця 2016 року Уряд передбачив масштабне будівництво, реконструкцію та ремонт 1,7 тис. км автомобільних доріг по усій країні.

Крім покращення інфраструктури, позитивний вплив на розвиток регіону та розкриття його туристичного потенціалу справить ефективний маркетинг та розвинена єдина інформаційна система, інтегрована з іншими регіонами України та іншими країнами.

І тут я би хотів згадати про нещодавню презентацію проекту цифрового співтовариства, яка відбулася у Києві 26 липня за участю єврокомісара Гюнтера Оттінгера та Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

Цей проект передбачає створення єдиного цифрового простору між ЄС та Україною із подальшим залученням до нього країн Східного партнерства. Створення єдиної інтегрованої системи сприятиме відкриттю нових можливостей для залучення українських та іноземних інвестицій як у цілому по Україні, так і в окремих її регіонах.

 

Охарактеризуйте загалом експорт-імпорт України за 25 років, на які нові ринки вийшли українські виробники?

Звісно, що здобуття Україною незалежності у 1991 році багато що змінило.

Тоді через перебудову  усталених виробничо-технологічних ланцюгів між підприємствами країн колишнього СРСР відбулося падіння обсягів власного промислового виробництва, особливо у східних регіонах України, які виробничо були більш тісно пов'язані  із країнами колишнього СРСР, у т.ч. Росією.

Незалежна Україна розпочала формування власної економіки та зовнішньоекономічних відносин із країнами світу. Це означало поступове налагодження ринків збуту власної продукції та роботу з підвищення конкурентоздатності продукції українського виробника. Наразі одним із ключових пріоритетів діяльності Уряду є розширення існуючих ринків збуту для українських товарів та послуг. І Уряд посилено працює в цьому напрямку.

Крім угоди про вільну торгівлю з ЄС, яка діє з 1 січня ц.р, 11 липня ми підписали угоду про вільну торгівлю з Канадою. Це надзвичайно важливо, адже угода відкриває українським товарам доступ до ринку загальним обсягом понад 500 млрд. дол. Крім цього, ми продовжуємо роботу над Угодою про вільну торгівлю з Ізраїлем, Національною експортною стратегією.

Положення щодо вільної торгівлі між Україною та ЄС є лише частиною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Угода з ЄС охоплює надзвичайно велике коло питань та за кількістю сфер співробітництва і зобов’язань не має аналогів серед Угод, підписаних Україною. Крім економічних питань та лібералізації торгівлі, Угода про асоціацію Україна-ЄС стосується митних питань, культури, здоров'я, спорту, захисту навколишнього середовища та ін.

В той же час угода про вільну торгівлю з Канадою стосується торгівлі товарами, державних закупівель, права інтелектуальної власності, захисту навколишнього середовища, співробітництва у сфері праці.

Завдяки Угоді з Канадою, для прикладу, українська сільськогосподарська продукція отримає доступ до канадського ринку за нульовим митом (у межах квот). Фактично, це створює кращі умови для українських товарів, порівняно з країнами, які не мають таких преференцій.

Географія імпорту держави теж зазнала кардинальних змін. Звідки і що ми найближчим часом побачимо на полицях українських супермаркетів?

Структура імпорту товарів до України складається з продукції машинобудування (понад 28%), продукції хімічної промисловості (майже 24%), мінеральних продуктів (близько 19%), продукції агропромислового комплексу та харчової промисловості (понад 11%), продукції металургійного комплексу (6%), продукції легкої промисловості (5,3%), різних промислових товарів (3,6%) та деревини і паперової маси (3%).

Основним торгівельним партнером України в імпорті товарів за 6 місяців 2016 року залишається Євросоюз із понад 44% загального обсягу імпорту до України.

Серед основних торгових партнерів країни в імпорті товарів можна назвати Китай (майже 12%), Білорусь (понад 7%), США (майже 5%), Туреччину (3%), Швейцарію (1,5%), Японію (1,3%), Індію (1,3%) та Казахстан (0,9%).

За підсумками 6 місяців 2016 року імпорт товарів, у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року, скоротився на більш як 5% (17,3 млрд. дол. США).

За час незалежності України держава не спромоглась підтримати вітчизняного виробника, малий та середній бізнес, зацікавити інвесторів на довготривалу співпрацю. Що зараз робить ваше відомство  в цьому напрямку?

Розвиток і підтримка малого та середнього бізнесу є одним із найважливіших пріоритетів Уряду Володимира Гройсмана.

Наразі  працюємо над реформами, які мають загалом покращити бізнес-середовище України. Йдеться про реформу митниці та податкової служби, спрощення валютного регулювання, зменшення регуляторного тиску на бізнес.

Дуже важливою є і прийнята Парламентом судова реформа, яка має відновити довіру до українських  судів та забезпечити громадянам та підприємцям належний захист їхніх прав та свобод. Надзвичайно велике значення має розпочата нами реформа сфери захисту прав інтелектуальної власності, що сприятиме розвитку інновацій та додатково привабить в Україну іноземних інвесторів.

Оскільки малий та середній бізнес має значний потенціал, то слід згадати про цілу низку програм саме для цієї групи підприємців.

Так, у травні 2016 року спільно із ЄС за підтримки ЄБРР запроваджено програму підтримки МСБ шляхом відкриття 15 регіональних центрів підтримки. Загальний бюджет програми до 2020 року становить 95 млн. євро. Програма спрямована на широкомасштабну підтримку для МСБ: від консультативної допомоги до сприяння у пошуку фінансування для існуючих та нових проектів.

Крім того, Україна офіційно долучилася до європейської програми підтримки малого та середнього бізнесу COSME з бюджетом 2,3 млрд. євро, спрямованої на підтримку українських підприємців.

Це лише деякі із програм підтримки малого та середнього бізнесу. Їх набагато більше, на сайті Мінекономрозвитку та на офіційній сторінці у Фейсбук ми нещодавно розмістили низку інформаційних матеріалів про такі програми.

Пане Степане, які економічні та бізнес досягнення Ви б назвали гордістю країни за 25 років незалежності? Якими особисто пишаєтесь як міністр?

Найбільший потенціал України — це люди. Працьовиті, винахідливі, освічені українці можуть успішно реалізувати будь-який проект. Бо ідеї чи плани втілюються працею цілком конкретних людей. Українських ІТ-фахівців цінують у всьому світі за високий професійний рівень та вміння вирішувати складні технічні завдання при дуже конкурентній вартості такої роботи. Українці вміють будувати літаки, робити відкриття та створювати інновації.  Ось, до речі, розроблений в Україні вертоліт SL-231 “SCOUT” нещодавно визнаний найшвидшим у своєму сегменті. Світове визнання отримують вироби українських дизайнерів, художників, митців, а продукція українських аграріїв уже давно успішно експортується до багатьох країн Європи та світу.

Мар’яна Цимбалюк










ПОШУК ПО ДАТІ