IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



Підсумки-2016: 5 знакових подій в АПК

На експорті сільськогосподарської продукції Україна заробляє на третину більше, ніж на металах, на 162% більше, ніж на машинобудуванні, і в 7,14 раз більше, ніж на легкій промисловості. У 2016 році АПК закріпив своє місце в національній економіці, згенерувавши близько 12% ВВП. Експорт продукції АПК перевищив $10 млрд, що відповідає третині всього експортного виторгу. Обсяг агровиробництва, за даними Держстату, за 10 місяців року, що минає, виріс 2,9% порівняно з аналогічним періодом минулого. У 2016 році Україна знову оновила рекорд врожаю зернових, зібравши 64,2 млн тонн або +4 млн до показника минулого року. Середня врожайність склала 44,8 ц/га проти 41,1 ц/га в 2015 році.

«В основному, результати за 2016 позитивні. Хороші показники з врожайності, з виробництва, зупинилося падіння, яке відбувалося в 2014-2015 роках у тваринництві й садівництві, ─ каже Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». ─ Тому, скажімо так, не ідеально-ідеально, проте, в цілому, 2016 рік можна охарактеризувати як позитивний для аграрного сектору».

Культура

Обсяг, млн тонн

Динаміка, млн тонн

Урожайність, ц/га

Продовольчі культури

Пшениця

26,1

 

42

Кукурудза

26,1

+2,8

61,5

Ячмінь

9,5

+1,2

33,1

Жито

0,395

+ 4 тис. тонн

22,7

Овес

0,510

+21,6 тис. тонн

24,6

Гречка

0,183

+55,2 тис. тонн

12,3

Рис

0,069

+6,4 тис. тонн

56,5

Технічні культури

Цукровий буряк

13,2

+2,8

455,4

Соняшник

12,9

+1,7

21,9

Соя

4,1

+0,219

22,6

Інші

Картопля

20,9

+0,051

160,7

Овочі

9,0

-0,21 тис. тонн

208,2

Виноград

0,4

+13,7 тис. тонн

95,7

Фізичні показники роботи галузі менш інформативні, ніж фінансові. За січень-вересень 2016-го 87,6% підприємств, що працюють у сфері сільського, лісового і рибного господарства, були прибутковими ─ їх сумарний фінансовий результат склав 758,7 млн гривень (до оподаткування). 12,4% збиткових підприємств генерували фінансовий результат на рівні 972,7 млн гривень. Таким чином загальне сальдо по галузі склало -214,0 млн гривень.

Рентабельність операційної діяльності великих та середніх підприємств АПК склала за цей період 2,2%. Низький середній показник обумовлений глибоким мінусом, в який пішли окремі сектори ─ так, за оцінками FAO, виробництво молока в травні-вересні цього року було історично збитковим. За словами віце-президента Асоціації виробників молока Анни Лавренюк, рентабельність молочного бізнесу в Україні становить «мінус» 22,5%.

Тож не дивно, що бізнес не поспішає співати дифірамби сезону. «Цей рік був досить складним. Багаж питань з 2013-2014-2015 рр. залишився невирішеним, і ми перенесли його в 2016 рік. Але на тлі тієї волатильності, яка загалом у світі відбувається... ну, слава Богу, що так», ─ ділиться Сергій Мазін, генеральний директор холдингу KSG Agro. ─ Наступний рік очікується, напевно, ще складнішим».

Forbes сформував перелік із п'яти ключових подій і трендів, які справили основоположний вплив на галузь.

Зміна системи оподаткування в АПК

Незважаючи на те, що система спецрежиму в АПК зазнала змін ще два роки тому, завдяки етапності запровадження нових правил повною мірою ефект проявився лише в 2016 році.

Сума ПДВ, яка залишалася до нинішнього року в розпорядженні сільгоспвиробників, в 2016-му була диференційована залежно від економічної стійкості конкретного сектору. Так, представники найбільш проблемної підгалузі АПК ─ тваринництва ─ продовжували акумулювати на рахунках 80% ПДВ, в той час як для рослинництва цей показник становив лише 15%.

«Практично повне скасування держпідтримки по ПДВ, яка вже сталася в рослинництві ─ це, напевно, було найбільш відчутне [нововведення] в цьому році, тому що навантаження досить сильно збільшилося», ─ каже Сергій Мазін.

Спробою компенсувати аграріям втрату ключової пільги стало виділення в бюджеті на наступний рік 1% від аграрної складової ВВП на підтримку галузі, що еквівалентно 5,5 млрд гривень. Зважаючи на те, що пільги для АПК «важили» 30 млрд гривень за підсумками 2015 року, баланс явно не на користь сільгоспвиробників.

Епідемії в тваринництві

Африканська чума свиней або хвороба Монтгомері ─ небезпечне захворювання тварин, що викликає 100% смертність, яке активно поширюється в Україні. У 2016 році було зафіксовано 90 випадків АЧС, проти 40 в 2015-му. Оскільки заходи боротьби з епізоотією передбачають знищення поголів'я, АЧС, будучи безпечною для людини, завдає колосальної шкоди економіці. Крім того, статус держави з підтвердженою АЧС загрожує введенням заборони на імпорт тваринницької продукції. На сьогодні таку заборону відносно продукції з України ввели Російська федерація, Вірменія, Молдова, Румунія і Білорусь (остання ─ щодо продукції з кількох областей України).

Наявні оцінки втрат від АЧС для українського тваринництва відрізняються. Найконсервативніша цифра, озвучена представниками профільного міністерства, становить $4,81 млн, з яких $3,3 млн ─ втрати бюджету на проведення протиепізоотичних заходів. За даними Асоціації тваринників України, сума втрат ─ 1,1 млрд грн, тобто в 10 разів більше. А згідно з даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), від смерті однієї свині державний бюджет недоотримує близько 415 грн доходу, зокрема, податок на оплату праці та 100% ПДВ.

Також у 2016 році вперше за вісім років в Україні було зафіксовано курячий грип. Захворювання було виявлено в господарствах Херсонської області. Як і у випадку з АЧС, основну небезпеку хвороба становить для економіки ─ 6 грудня Євросоюз ввів заборону на поставки в ЄС м'яса птиці і продуктів з неї з усієї території України. Рішення про звуження цих обмежень до регіональних може бути прийнято Єврокомісією наприкінці січня.

Пролонгований земельний мораторій

6 жовтня Верховна Рада восьмий раз у новітній історії України продовжила мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Переконлива кількість голосів, віддана за це рішення ─ 297 ─ свідчить говорить про те, що громадська думка поки що не схиляється на користь ринку землі. Хороша новина в тому, що вона вже не монолітна ─ за даними дослідження «Актуальні питання земельної реформи в Україні», проведеного в рамках проекту USAID, 49% опитаних позитивно оцінюють можливість отримання права продавати свою землю. Правда, ці ж респонденти кількома питаннями вище в анкеті схвально відгукуються про мораторій на продаж земель сільгосппризначення.

Експерти виділяють ще кілька новацій у земельній сфері, які вплинули на галузь. «Якщо брати земельний блок, я б відзначив дві події. По-перше, продовження мораторію, по-друге ─ прийняття законопроекту №3006, яке вирішує питання про спадкування земельних ділянок від померлих власників. Це 1,5 млн га, істотний обсяг для аграрного сектору», ─ зазначає Тарас Висоцький. Ще одне нововведення ─ прийняття в березні закону, яким передання більшості земель в оренду було переведено виключно в формат аукціонів.

Зміна команди Мінагрополітики і переформатування профільних ЦОВВ

15 квітня в рамках переформування уряду і призначення прем'єр-міністром Володимира Гройсмана міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко з другої спроби покинув свій пост. Замість нього призначили представника аграрного комітету ВРУ Тараса Кутового.

Паралельно в профільних відомствах і службах відбулися інституційні зміни. Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру була підпорядкована від Мінрегіону до Мінагрополітики, а також завершилася масштабна реформа Держспоживслужби, яка передбачала формування абсолютно нової структури і концентрації в її рамках функцій Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів і Держсанепідслужби. За розпорядженням Кабміну 6 квітня Держспоживслужба офіційно розпочала роботу.

До кінця року стало відомо, що найближчим часом у керівництві Мінагрополітики знову можуть відбутися зміни, і Тарас Кутовий покине свій пост. На посаду аграрного міністра, як повідомили Forbes три учасники ринку, обговорюється кандидатура народного депутата Івана Мірошниченка, якого готували на цю посаду ще в уряді Арсенія Яценюка. Сам Мірошниченко відмовився коментувати можливість свого призначення.

Злиття гігантів

14 вересня німецький хімічний концерн Bayer оголосив про купівлю лідера галузі біотехнологій, компанії Monsanto, за $66 млрд. Ця угода, сума якої є рекордною в світі в 2016 році і найбільшою за всю історію німецького бізнесу, може істотно змінити глобальну агроіндустрію.

З огляду на масштаб бізнесу, угода вимагає узгодження регуляторів у трьох десятках країн. І Monsanto, і Bayer представлені в Україні ─ обидві з 1992 року.

Капіталізація об'єднаної компанії складе $120 млрд, що робить Bayer-Monsanto найбільшим світовим виробником ГМ-насіння і гербіцидів.

У першому кварталі 2017 року може бути оформлена ще одна глобальна над-угода: придбання найбільшою китайською держкомпанією China National Chemical Corp (ChemChina) швейцарської компанії Syngenta. Syngenta, виробник засобів захисту рослин та насіння, що працює на ринках 90 країн, була оцінена в $43 млрд. Єврокомісія ініціювала розслідування, щоб визначити, чи не звужує ця угода конкуренцію на ринку пестицидів. Рішення планується прийняти до 15 березня 2017 року. Syngenta працює в Україні з початку «нульових», оборот локального підрозділу становить близько $350 млн.

Джерело: Forbes 










ПОШУК ПО ДАТІ