IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



IT-ринок області

Наталя МУХІТДІНОВА, керівник департаменту компанії Eleks, про розвиток та проблеми ІТ-галузі Івано-Франківської області.



Що буде з договорами дарування та оформлення спадщини?

Останніми тижнями у засобах масової інформації усі переглядають повідомлення з приводу того, що українці з 1 листопада поточного року фактично не зможуть вступити у спадок або оформити угоду договору дарування, оскільки відбулися зміни у порядку оцінки дарованого майна та майна, яке передається у спадок. Ситуацію коментує приватний нотаріус Мар’яна Дзера.

Kia Sportage – безумовний лідер автомобільного ринку України

За результатами продажів нових автомобілів в Україні кросовер Kia Sportage у черговий раз став абсо- лютним лідером продажів та бренд Kia увійшов до трійки лідерів. Асоціація автовиробників України «УкрАвтопром» підбила підсумки продажів нових автомобілів Кросо- вер Kia Sportage став по-справж- ньому народним автомобілем за результатами продажів у 2016 році. Оптимальне співвідношення споживацьких якостей, багатого ви- бору моторів та трансмісій, а також конкурентної ціни дозволило Kia Sportage здобути звання «Кросовер року в Україні 2017». Генеральний директор ПРАТ «Івано-Франківськ-Авто» Ігор НОВІК розповів нам детальніше про переваги бренду КІА.

ФОП чи ТОВ? Що обрати?

Вибір організаційно-правової форми господарювання та системи оподаткування є важливим етапом створення прибуткового і стабільного бізнесу. Це рішення вимагає проведення порівняльного аналізу ефективності різних форм організації бізнесу, відповідності цієї форми обраним цілям і стратегії розвитку підприємства в тій чи іншій сфері діяльності. Що необхідно враховувати та пам’ятати в такій ситуації журналу «МЕГА» розповіла Оксана Шевадуцька – CAP, АССА ДипІФР, керівник аутсорсингової компанії «Ваш бухгалтер».

Українські розробники змінюють уявлення про традиційні АЗК. Інновації в сфері торгівлі нафтопродуктами. Розумні АЗК.

У той час як провідні країни світу активно обговорюють четверту промислову революцію, та не тільки обговорюють, а і творять її, більшість українських компаній, на жаль, продовжують стояти на місці, не встигаючи за стрімким розвитком інновацій у світі, відповідно, втрачаючи сотні тисяч доларів потенційної вигоди. Україна у глобальному рейтингу інноваційності Global Innovation Index у 2017 роціпосіла 50 місце.



Чому прийшов час зняти мораторій на продаж землі?

Земля в Україні монополізована ста найбільшими агрокомпаніями – вони орендують майже сім мільйонів гектарів.

Уявіть світ, де сім мільйонів людей – невидимки. Ми ходимо повз них, але не бачимо ані їхніх проблем, ані порушення їхніх прав.

А ще уявіть світ, де не існує українського села. Де ніхто не сміє називатися фермером, де ніхто не тримає ніяку корівку, щоб випити зранку свіжого молока. Де ніхто не зацікавлений у розвитку сільського господарства, збільшенні його ефективності та підвищенні доданої вартості аграрного виробництва.

На перший погляд, обидва варіанти світів здаються не надто привабливими. Втім, перший достеменно відтворює дійсність – в Україні сім мільйонів ошуканих селян, сім мільйонів власників земельних паїв, що волею мораторію не можуть твердо стояти на своїй землі, по-справжньому розпоряджатися власністю: ні обміняти, ні подарувати, ні продати ділянки законних методів не існує.

Непорушність мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення залишає землевласника зі своїм паєм наодинці та дає дві альтернативи – обробляти або здавати в оренду. І якщо умовний шістдесятирічний селянин Петро (а середньостатистичний вік власника земельного паю 57 років, за дослідженням проекту USAID «АгроІнвест») вже не може дати собі раду з обробітком землі, то вихід залишається один – здавати ділянку в оренду. Розмови із власниками земель неодмінно приводять до фрази: «Не було кому здавати, моя земля гуляла скільки-то год» або навіть до розпачливого «Приїдьте й подивіться, яка тут страшна пустка».

Другий світ справді трохи антиутопічний, проте описує реальність, яку ми можемо мати, якщо не розвиватимемо агросферу правильно та не створимо такі умови, в яких аграрні підприємства, в першу чергу малі та середні, зможуть стати власниками ресурсу та інвестувати в його продуктивність. Зміна парадигми ведення агробізнесу з отримання короткострокової вигоди за рахунок вирощування високомаржинальних культур на довгострокове планування діяльності дозволить забезпечити збереження родючості унікального українського чорнозему та підвищити ефективність виробництва. На даний момент агросектор складається із понад п’ятдесяти тисяч підприємств, проте структура викривлена й монополізована ста найбільшими компаніями – вони орендують майже сім мільйонів гектарів, тобто 20% від площі земельного фонду в приватній власності.

Відсутність ринку занижує і до того низькі орендні ставки. Якщо говорити мовою цифр, експерти EasyBusiness вважають, що власники недоотримують мінімум 25% доходу щорічно (детальніше – в аналітичному звіті). Модель розширення земельного банку за рахунок низьких орендних ставок тільки поглиблює проблеми, а не вирішує їх. Тож ми давно прийшли до точки, де залишити все, як є, неможливо. Існування мораторію мало бути тимчасовим, проте розтягнулося на п’ятнадцять років. І, здається, працює деяким агрохолдингам на руку – замість того, щоб орендувати землю за реальними цінами або ж готувати грошові активи для купівлі земельних, вони витискають із ситуації все можливе та разом із політичними силами підігрівають міфологізацію земельного питання: «Не продавайте рідну землю! Не продавайте душу народу!».

Ще рік чи два тому, коли ми починали говорити про скасування мораторію, нас ніхто і слухати не хотів. Коли ми спілкувалися із власниками земельних паїв (а їх було понад півтисячі), з’ясували, що деякі з них справді вірять у міфи – як, мовляв, можна дозволити продавати (тобто «дерибанити») землі українського народу, це ж ніби продати дияволові душу.

Проте тепер маємо сильних союзників, ними є, передовсім, ті власники, які активно беруть участь у відстоюванні порушених прав і встановленні економічної справедливості, а також громадські організації, що доєдналися до експертного обговорення сценаріїв лібералізації ринку землі.

І зовсім недавно до нас приєдналися ті, до кого ми впродовж усієї нашої діяльності намагалися достукатися, – депутати. Сорок сім із них підписали подання в Конституційний Суд України і підтримують вимогу скасувати мораторій без Верховної Ради. Тим самим вони доповнюють нашу комунікацію справ пайовиків у Європейському суді із прав людини. Ми закликаємо інших парламентарів і представників громадянського суспільства не толерувати порушення конституційних прав.

Накладати мораторії, певно, дуже просто. Складно – простежити, як вони впливатимуть на всі аспекти життя простих людей. Сподіваємося, наше комплексне реагування нарешті зробить проблему видимою, а сім мільйонів ошуканих вже не будуть невидимками і твердо стоятимуть на власній землі.

Пише nv.ua.










ПОШУК ПО ДАТІ