IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



Чому прийшов час зняти мораторій на продаж землі?

Земля в Україні монополізована ста найбільшими агрокомпаніями – вони орендують майже сім мільйонів гектарів.

Уявіть світ, де сім мільйонів людей – невидимки. Ми ходимо повз них, але не бачимо ані їхніх проблем, ані порушення їхніх прав.

А ще уявіть світ, де не існує українського села. Де ніхто не сміє називатися фермером, де ніхто не тримає ніяку корівку, щоб випити зранку свіжого молока. Де ніхто не зацікавлений у розвитку сільського господарства, збільшенні його ефективності та підвищенні доданої вартості аграрного виробництва.

На перший погляд, обидва варіанти світів здаються не надто привабливими. Втім, перший достеменно відтворює дійсність – в Україні сім мільйонів ошуканих селян, сім мільйонів власників земельних паїв, що волею мораторію не можуть твердо стояти на своїй землі, по-справжньому розпоряджатися власністю: ні обміняти, ні подарувати, ні продати ділянки законних методів не існує.

Непорушність мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення залишає землевласника зі своїм паєм наодинці та дає дві альтернативи – обробляти або здавати в оренду. І якщо умовний шістдесятирічний селянин Петро (а середньостатистичний вік власника земельного паю 57 років, за дослідженням проекту USAID «АгроІнвест») вже не може дати собі раду з обробітком землі, то вихід залишається один – здавати ділянку в оренду. Розмови із власниками земель неодмінно приводять до фрази: «Не було кому здавати, моя земля гуляла скільки-то год» або навіть до розпачливого «Приїдьте й подивіться, яка тут страшна пустка».

Другий світ справді трохи антиутопічний, проте описує реальність, яку ми можемо мати, якщо не розвиватимемо агросферу правильно та не створимо такі умови, в яких аграрні підприємства, в першу чергу малі та середні, зможуть стати власниками ресурсу та інвестувати в його продуктивність. Зміна парадигми ведення агробізнесу з отримання короткострокової вигоди за рахунок вирощування високомаржинальних культур на довгострокове планування діяльності дозволить забезпечити збереження родючості унікального українського чорнозему та підвищити ефективність виробництва. На даний момент агросектор складається із понад п’ятдесяти тисяч підприємств, проте структура викривлена й монополізована ста найбільшими компаніями – вони орендують майже сім мільйонів гектарів, тобто 20% від площі земельного фонду в приватній власності.

Відсутність ринку занижує і до того низькі орендні ставки. Якщо говорити мовою цифр, експерти EasyBusiness вважають, що власники недоотримують мінімум 25% доходу щорічно (детальніше – в аналітичному звіті). Модель розширення земельного банку за рахунок низьких орендних ставок тільки поглиблює проблеми, а не вирішує їх. Тож ми давно прийшли до точки, де залишити все, як є, неможливо. Існування мораторію мало бути тимчасовим, проте розтягнулося на п’ятнадцять років. І, здається, працює деяким агрохолдингам на руку – замість того, щоб орендувати землю за реальними цінами або ж готувати грошові активи для купівлі земельних, вони витискають із ситуації все можливе та разом із політичними силами підігрівають міфологізацію земельного питання: «Не продавайте рідну землю! Не продавайте душу народу!».

Ще рік чи два тому, коли ми починали говорити про скасування мораторію, нас ніхто і слухати не хотів. Коли ми спілкувалися із власниками земельних паїв (а їх було понад півтисячі), з’ясували, що деякі з них справді вірять у міфи – як, мовляв, можна дозволити продавати (тобто «дерибанити») землі українського народу, це ж ніби продати дияволові душу.

Проте тепер маємо сильних союзників, ними є, передовсім, ті власники, які активно беруть участь у відстоюванні порушених прав і встановленні економічної справедливості, а також громадські організації, що доєдналися до експертного обговорення сценаріїв лібералізації ринку землі.

І зовсім недавно до нас приєдналися ті, до кого ми впродовж усієї нашої діяльності намагалися достукатися, – депутати. Сорок сім із них підписали подання в Конституційний Суд України і підтримують вимогу скасувати мораторій без Верховної Ради. Тим самим вони доповнюють нашу комунікацію справ пайовиків у Європейському суді із прав людини. Ми закликаємо інших парламентарів і представників громадянського суспільства не толерувати порушення конституційних прав.

Накладати мораторії, певно, дуже просто. Складно – простежити, як вони впливатимуть на всі аспекти життя простих людей. Сподіваємося, наше комплексне реагування нарешті зробить проблему видимою, а сім мільйонів ошуканих вже не будуть невидимками і твердо стоятимуть на власній землі.

Пише nv.ua.










ПОШУК ПО ДАТІ