ДОХОДИ БЮДЖЕТУ–2017 ЗАВИЩЕНІ МАЙЖЕ НА 83 МЛРД. ГРН.
IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

ДОХОДИ БЮДЖЕТУ–2017 ЗАВИЩЕНІ МАЙЖЕ НА 83 МЛРД. ГРН.

ДОХОДИ БЮДЖЕТУ–2017 ЗАВИЩЕНІ МАЙЖЕ НА 83 МЛРД. ГРН.

Несприятливий інвестиційний клімат у країні, зниження світових цін на сировинні товари, зменшення внутрішнього ринку, скорочення кредитування економіки та погіршення на 2017 рік прогнозу розвитку світової економіки створюють додаткові ризики недосягнення прогнозованого на наступний рік зростання валового внутрішнього продукту та, як наслідок, ненадходження доходів у визначених обсягах. Через такі негативні тенденції ще важливіше, аби державний бюджет був збалансований та реальний.

Втім, зважаючи на те, що теперішній бюджет у частині розміру доходів, як то кажуть, «розчерком пера», за ніч, збільшився на майже 25 млрд грн, «Публічний аудит» вирішив з’ясувати, чи закономірними та об’єктивними є закладені в нього прогнозні дані.

Треба сказати, результати аналізу разючі – доходи цьогорічного бюджету виявилися завищеними майже на 83 млрд грн. Про це – в матеріалі «Публічного аудиту».

Розставимо реперні точки

  • доходи держбюджету

Бюджет-2017 має поповнити держказну на 731 млрд грн доходів, і це на 21 % (майже 128 млрд грн) більше, ніж закладалося у 2016 році. При цьому урядовці свідомі того, що темпи росту номінального ВВП покажуть у кращому випадку 14,2 %. Різниця в майже 7 %, здається, нікого не бентежить, хоча зв’язок – прямо пропорційний. Швидше за все, вона, як і в попередні роки, покриватиметься за рахунок інфляції та девальвації; збільшення податкових надходжень (іншими словами, додаткового податкового ярма для бізнесу та населення).

І в цьому контексті треба згадати про ще один немаловажливий нюанс. За місяць до кінця 2016 року дохідна частина бюджету була виконана тільки на 77,8%. Виходить, у цьому році в Уряді вирішили зробити ривок більш ніж на +40%, але чи забезпечили вони підґрунтя для таких амбітних планів?

Як показує практика, саме зростання цін, а не високі темпи росту економіки чи закриття лазівок в оподаткуванні, дозволило вийти на наявні розміри доходів у попередні роки. Це ті прогнози, які урядовцям вдалося не лише успішно виконати, а й перевиконати. Так, минулоріч зростання цін у промисловості закладалося на рівні 10,4 %, а по факту воно виявилося в три рази вищим – 35,7 %. Причому, це зростання прискорилося з 16,4 % у вересні до 35,7 % у грудні.

Простими словами, Уряд досягає маніпулятивного виконання дохідної частини дербюджету шляхом емісії національної валюти та збору передоплати податків. При цьому додаткових надходжень за рахунок детінізації економіки і не передбачалося раніше, і не очікується найближчим часом.

  • дефіцит держбюджету

За планом, дефіцит головного кошторису країни становить 77,5 млрд грн, або 2,99 % від прогнозованого річного обсягу ВВП. Проте Уряд не подав жодного плану державних запозичень, а також приховує реальну картину з укладенням кредитних договорів, що потім може також «аукнутися» на доходах бюджету.

  • за рахунок чого заробляємо?

Немалі очікування покладаються на роботу податкових та митних підрозділів ДФС. Зокрема, перші повинні акумулювати на 46 млрд грн (16,3%) більше надходжень, ніж торік, – у цілому майже 330 млрд грн. Перед другими поставлені плани ще серйозніші – вони мають перевиконати свій попередній річний план більш ніж на 57 млрд грн (26%) та в цілому зібрати 277 млрд грн.

І в цьому зв’язку в спеціалістів «Публічного аудиту» виникли два закономірні питання:

  • за рахунок чого адміністрування податків і зборів збільшиться на 16,3 %, якщо міжнародні агентства прогнозують ріст реального ВВП на 2,3% та інфляції у 8,5 %, а зміни до ПКУ не змінюють базу оподаткування?
  • Звідки митниця отримає плюс 26% проти показників 2016-го, якщо обсяг імпорту товарів та послуг за прогнозами уряду ледь на 10% планується більший, ніж торік?

pub-aud

  • доходи від так званої «спецконфіскації»

У цьому пункті є також два дуже важливих нюанси. По-перше, держава планує отримати 10,5 млрд грн за рахунок конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації конфіскованого майна. Окрім того, що закон, під який виписувався цей прогноз, досі не прийнятий (Рада розглядає одразу декілька законопроектів – № 3025, №4 057, № 4811, № 5142), така законодавча ініціатива наших парламентів уже отримала жорсткий негативний висновок Ради Європи. Оскільки те, що хочуть ухвалити наші законодавці, не просто на голову не налазить, це суперечить будь-яким європейським стандартам щодо справедливого суду та захисту права власності.

Як неодноразово заявляв керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб, за допомогою такого закону «професійні “рейдери” при владі, вирішили “під шумок” проштовхнути норму про вилучення майна у будь-якого громадянина нашої країни. Тобто, людину ще навіть не визнали винною, але вже позбавили майна».

По-друге, така стаття доходів була закладена й у бюджет версії 2016 року. Тоді за її рахунок очікувалося отримати майже 8 млрд грн, по факту ж у бюджет фактично надійшли копійки – всього-на-всього 0,16 млрд грн (2 % від плану). У цьому році, нагадаємо, мова йде про 10,5 млрд. І це не все. Адже ці гроші вже «розписані» на оборонні потреби країни, на які загалом заплановано 5% від ВВП, а саме – 129,24 млрд грн. Тобто, у результаті ми можемо отримати ще й додатковий дефіцит держбюджету.

Фіктивний бюджет

А тепер підрахуємо, скільки, ймовірно, недоотримає дохідна частина бюджету.

Для цього спочатку визначимо рівень номінального ВВП у 2017 році, відштовхуючись не від оптимізму Уряду, а від тверезих прогнозів авторитетного міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s.

Отже, рівень номінального ВВП у 2017 році = прогнозоване номінальне ВВП 2016 рік + (прогноз реального ВВП у 2017 S&P + прогноз інфляції в 2017 S&P).

Рівень номінального ВВП у 2017 році = 2 276,5 + (2,3 % +8,5 %) = 2 522,3 млн грн.

Нагадаємо, урядовці очікують побачити його у розмірі 2 584,9 млрд грн. Тобто, вони завищили показник на 62,6 млрд грн. Тепер визначимо співвідношення доходів за допомогою формули: (доходи від оподаткування імпорту у 2016 році + прогноз росту імпорту) + (доходи від оподаткування на внутрішньому ринку у 2016 році + ріст номінального ВВП) )/ прогноз реального ВВП та інфляції у 2017 ) до прогнозованого урядом номінального ВВП = (603,4*45% + 9,7%) + (603,4*55% + 10,8%) / 2584,9 = 25,7%

Помножовши співвідношення доходів до показника номінального ВВП, й отримаємо суму реальних можливих доходів державного бюджету в цьому році: 2 522,3 * 25,7%= 648,2 млрд грн.

А тепер в самий раз повернутися до початку нашого матеріалу й нагадати, що бюджет-2017 має поповнити держказну на 731 млрд грн доходів. Тобто, Уряд, свідомо чи ні, завищив рівень доходів майже на 83 млрд грн.

«Тут можливі два варіанти. Або Уряд перегляне прогнозні показники та визначить реалістичний бюджет із реальним планом розвитку економіки на найближчий час, або по-змовницьки продовжуватиме обрану три роки тому політику “вимивання” заощаджень, які в своєму розпорядженні має населення країни, за допомогою штучного завищення цін на всі життєво важливі потреби людей, і першу чергу на житлово-комунальні тарифи», – резюмує очільник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

За його словами, економіка України на сьогодні потребує насамперед лібералізації, дієвої податкової реформи, визначення механізму державної підтримки пріоритетних галузей – тих, що є економіко-формуючими, з високою доданою вартістю виробленої продукції. Завдання № 1 для влади на цей час має бути підвищення платоспроможності основного інвестора країни – її населення, переконаний Гольдарб.

Пише economistua.










ПОШУК ПО ДАТІ