IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



Казуси статистики. Як Росія виявилася найбільшим інвестором України?

Казуси статистики. Як Росія виявилася найбільшим інвестором України?

Фокус з'ясував, що стоїть за розтиражованому російськими медіа новиною про колосальну суму інвестицій, вкладених росіянами в українську економіку.

В останній день зими український Держстат оприлюднив інформацію про обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ), що надійшли в Україну за підсумками 2016 року. В Україні в першу чергу звернули увагу на вражаюче зростання: $ 4,4 млрд інвестицій, що на 17% більше в порівнянні з минулим роком.

Тим часом пропаганда північного сусіда вихопила з статистичного зведення Держстату те, що головним інвестором України виявилася Росія. Як пишуть в тамтешніх ЗМІ, "російський бізнес вклав в економіку України в 2016 році $ 1,67 млрд - 38% від загальної частки інвестицій". Російський читач після такого повідомлення повинен зміцнитися в своїй думці про "непорушного зв'язку між братніми народами". А патріотично налаштований український читач, швидше за все, побачить в цифрах Держстату чергову "зраду" - мовляв, в Донбасі з росіянами воюємо, але дозволяємо їм заробляти гроші в Україні.

Насправді все набагато простіше.

Примус до інвестицій.

В українську економіку в 2016 році мільярди доларів інвестував не окремий російський бізнес. Як ні парадоксально, гроші надходили від державних установ РФ: держбанків, які були змушені влити додатковий капітал в свої дочірні структури в Україні, виконуючи нормативи Нацбанку по докапіталізації банківської системи.

"Сумарно російські держбанки за рік внесли в капітал української банківської системи 36,4 млрд грн, що в перерахунку за середнім курсом долара відповідає $ 1,4 млрд", - пояснює голова аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чуріна. Як уточнює співрозмовник Фокуса, лідер російського банківського сектора Сбербанк Росії збільшив капітал своєї української дочки під вивіскою Сбербанк на 4,3 млрд грн. ВТБ - другий за розміром фінустанова Росії з контрольним пакетом держави - "розщедрився" на 8,9 млрд грн для VTB Bank (Україна) і ще на 1,7 млрд грн для підконтрольного БМ Банку. Але найдорожче обійшовся росіянам Промінвестбанк, в статутний капітал якого російський Зовнішекономбанк додав 21,6 млрд грн.

Однак в реальності ніяких "живих" грошей від росіян ми не отримали. Збільшення статутного капіталу відбулося так званим шляхом конвертації кредитів від материнських структур в капітал. Попросту кажучи, російські банки списали українським дочірнім структурам колись видані їм кредити.

Втім, навіть такі "квазіінвестіціі" українській економіці підуть на користь. "Збільшення капіталу, проведені шляхом конвертації кредитів від материнських структур в капітал українських банків російського походження, були вимушеним кроком з боку акціонерів. Вони були б раді не проводити ці інвестиції. Адже за кредитами, які довелося конвертувати, раніше регулярно виплачувалися відсотки, а тепер їх немає ", - пояснив Фокусу фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. За його словами, російські банки таким чином підкорилися вимогам НБУ про визнання реальних збитків з подальшою докапіталізацію за рахунок акціонерів.

Якщо відняти близько $ 1,4 млрд вливань від російських держбанків з оприлюдненою Держстатом суми нібито російських інвестицій в Україну, внесок північного сусіда здасться куди скромніше, ніж надходження з Кіпру ($ 427,7 млн), Великобританії ($ 403,9 млн), Нідерландів ($ 255 0 млн) і Австрії ($ 249,9 млн).

Подальша деталізація даних може і зовсім звести до нуля показник реального вкладу російського бізнесу в українську економіку. Як пояснює Демків, сума в $ 1,67 млрд не враховує виведення капіталу з України в РФ, який лише за 9 місяців 2016 року склав $ 459 млн.

Тобто ніяких вагомих інвестицій, крім вимушених вливань в банки з російським капіталом, не було. Більш того, акціонери з РФ продовжують підшукувати покупців для своїх українських фінустанов і при першій нагоді покинуть ринок. До цього моменту їм доведеться нести витрати на підтримку своїх банків на плаву, як того вимагає український регулятор.

Рано радіти.

Інше питання, що істотних інвестицій в Україну в минулому році взагалі не надходило. У 2016 році відповідно до вимог НБУ докапіталізувати не тільки банки з російським капіталом, а й інші фінустанови, в тому числі західного походження. Їх вливання в дочірні банки також відобразила статистика. Зокрема, "Укрсоцбанк", який зливається з "Альфа-Банком", в 2016 році сумарно влив в капітал останнього 9 млрд грн. А Альфа-Банк (Україна) в рамках виконання програми докапіталізації збільшив статутний капітал на 5 млрд грн. Так як власники російського походження контролюють Альфа-Банк через холдинг ABH Holdings S.A. з головним офісом в Люксембурзі, формально ці інвестиції не вважаються російськими.

"Докапіталізація банків була основним драйвером зростання інвестицій в Україну. З $ 4,4 млрд припливу ПІІ $ 2,8 млрд склали інвестиції в фінансову і страхову діяльність. І якщо відняти суми докапіталізації, ніякої позитивної динаміки ПІІ ми не побачимо", - відзначає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Сумнівно, що інвестори виявлять істотний інтерес до України і в цьому році. На 2017 рік в компанії Eavex Capital прогнозують приплив ПІІ на рівні $ 3 млрд, що буде еквівалентно 3,2% ВВП, тоді як в успішні для України 2005-2008 роки рівень середньорічного надходження ПІІ становив понад 7% від ВВП.

Втім, не можна виключати, що офіційна статистика може кілька спотворювати картину в гіршу сторону. "Можливо, ПІІ в Україну не заходять через ризики, пов'язані з правом власності і складною процедурою виведення грошей за кордон, - припускає аналітик ІК Adamant Capital Костянтин Фастовець. - Але це не означає, що іноземні інвестори не цікавляться українськими активами. Угоди можуть відбуватися на рівні офшору і не відображатися в статистиці. Наприклад, гроші інвестора можуть заходити у вигляді кредиту від офшорної структури українського юрособі, а надання кредиту не вважається ПІІ ", - стверджує Фастовець.










ПОШУК ПО ДАТІ