IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



Українські аграрії масово скуповують техніку

Українські аграрії масово скуповують техніку

Добре розходяться як дорогі європейські комбайни, так і доступні за ціною українські трактора і б / у машини.

Українські виробники сільськогосподарської техніки не можуть натішитися зростаючим показниками. Наприклад, ПАТ «Ельворті» (м Кропивницький, раніше - «Червона Зірка»), збільшив свій чистий прибуток в 2016 році в 5,5 разів, до 170,4 млн грн.

За словами голови наглядової ради підприємства Павла Штутмана, за минулий рік обсяг реалізації посівної і грунтообробної техніки зріс на 43,3% (до 938,4 млн грн.). Більше половини продукції було реалізовано в Україні. Компанія розширює виробництво і має намір збільшити продажі в 2017 році на 22%.

Харківський бренд грунтообробної техніки «Лозівські машини» (група «УПЕК») планує подвоїти виробництво - до 2 тис. машин. Віце-президент з маркетингу УПЕК Роман Гіршфельд повідомив, що група наростила продажі на 80% завдяки, зокрема, дисковим борін.

Сівалки, борони, обприскувачі, плуги та інший навісний і причіпний інвентар становить лише малу частку в загальному обсязі покупок аграріїв, які інтенсивно почали оновлювати свій машинний парк.

Технічна заміна.

За даними Мінагропроду, в українському машинно-транспортному парку зараз налічується близько 309 тис. тракторів і 50 тис. зернозбиральних комбайнів.

80% тракторів - вітчизняного виробництва і машини з країн СНД. Техніка John Deer становить 1,7%, Case - 1,1%, Claas - 0,3%. Китайські машини YTO і Foton займають ще 5,1% ринку, решта припадає на машини інших марок.

За офіційними даними, майже 80% техніки в Україні вже відпрацювало свій ресурс.

За оцінками УКАБ, в 2016 році ринок с / г техніки відіграв падіння, що трапилося в 2014-му і 2015 роках (на 40% і 30%, відповідно).

«Основна причина зростання продажів сільгосптехніки - відкладений попит. За останні три роки аграрний сектор, особливо рослинництво, отримав хороший дохід. Сприятлива погода забезпечила високий урожай, а девальвація гривні - збільшення виручки. Однак через політичну та економічну невизначеність аграрії не стали робити довгострокові вкладення в техніку, а фінансували тільки насущні потреби », - розповів UBR.ua гендиректор асоціації« Український клуб аграрного бізнесу »(УКАБ) Тарас Висоцький.

За його словами, в минулому році ситуація трохи стабілізувалася, в тому числі, вирівнявся валютний курс. Тому техніка, в основному, купується не в кредит або за лізингом, а за живі гроші. Схеми з відстрочкою платежу займають не більше 20%.

Є приклади, коли навіть невеликі господарства купують продуктивну техніку, щоб обробляти не тільки свою, а й сусідньої землю, заробляючи на послуги.

За даними Мінагропроду, тільки за перше півріччя 2016- го аграрії купили 4,9 тис. одиниць техніки на 4,5 млрд грн. За кількістю машин це на 35% більше в порівнянні з тим же періодом 2015 року. Більше половини цієї суми сільгоспвиробники витратили на трактори і комбайни (понад 2,4 млрд грн).

Цього року тенденція продовжилася. За перший місяць 2017 роки аграрії вже придбали 341 одиниць техніки на суму близько 320,5 млн. грн.

«За ці три роки техніка сильно зносилася, а тому селянам необхідно швидко покрити дефіцит. Збільшити продажі в 2017 році може прийнята не так давно програма держпідтримки покупки техніки. Якщо на ці цілі дійсно підуть усі обіцяні чиновниками 550 млн грн, то продажі машин можуть вирости вдвічі », - каже Тарас Висоцький.

За словами заввідділом ринку матеріально-технічних ресурсів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктора економічних наук Олександра Захарчука, ситуація з технічною оснащеністю малих і середніх сільгосппідприємств в Україні критична. Основні види техніки оновлюють лише на 3-5%, тоді як для нормального відтворення парку цей показник повинен складати 8-12%.

Хто і що купує.

Інша справа, яку техніку вибирають селяни. За словами експертів, невеликі господарства, які обробляють від 5 до 200 га, купують старі вітчизняні машини. Середнячки намагаються брати нову вітчизняну і, по можливості, імпортну техніку. Великі агрохолдинги закуповують, в основному, нові імпортні машини. Тому середнє співвідношення нашої і привізної техніки в загальному обсязі покупок становить приблизно 30/70 або 20/80 в залежності від сфери застосування тих чи інших машин.

За словами Олександра Захарчука, техніку переважно купують господарства з земельним банком від 4 тис. га до 10 тис. га. Активність проявляють і малюки, але вони шукають альтернативу вітчизняної техніки на ринку б / у імпорту.

Особливо критична ситуація з тракторами, які беруть участь в більшості виробничих процесів в рослинництві. Зараз можна купити старий трактор John Deere 90-х років випуску приблизно за 700-800 тис. грн. Машини 2000-х стоять вже 1,2-2,5 млн грн в залежності від потужності і модифікації. Бувший трактор ХТЗ 2016 року випуску також обійдеться близько 500-700 тис. грн.

Втім, як нещодавно заявив власник ХТЗ Олександр Ярославський, вартість нових тракторів харківського заводу в 3-3,5 рази нижче іноземних аналогів.

Часто при покупці, наприклад, тракторів, доводиться оновлювати і все навісне або причіпне обладнання для обробки грунту і проведення посівної. Що також відбивається на продажах і не дозволяє виділити якийсь один вид найбільш популярного обладнання.

Неоране поле.

Однак сільськогосподарська техніка українського виробництва, незважаючи на цінову доступність, поки не може похвалитися значною часткою ринку.

Як зазначає Олександр Захарчук, якщо в 2004 році 80% продажів сільгоспмашин доводилося на продукцію України і країн СНД, то зараз їх частка не перевищує 20%. А ті українські підприємства, які змогли налагодити виробництво сучасних зразків, реалізують свою продукцію переважно на зовнішніх ринках.

Як нещодавно заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, програма стимулювання сільськогосподарського машинобудування дозволить в 2017 році виробити української техніки на понад 3 млрд грн. і довести її частку на ринку до 30%.

В Україні виробляють лише грунтообробну техніку (борони, плуги) та устаткування для посіву та обробки посівів (наприклад, обприскування хімікатами та внесення добрив).

«Комбайнів не виготовляємо, тракторів дуже мало. Тому в секторі причіпної техніки імпорт лідирує в співвідношенні 70/30, а по самохідної техніки - 90/10. Але якщо по тракторах за рахунок інвестицій ще можна налагодити випуск конкурентної техніки, то по зернозбиральних комбайнів технології вже втрачені », - зауважив Тарас Висоцький.

Наприклад, за даними УКРІНФОРМ, торік трактора аграрії купували в основному в Німеччині, Швейцарії та Австрії, а техніку для обробки грунту - у Франції, Італії та Польщі. Техніку для збирання врожаю везли з Великобританії, Бельгії, Канади та США.

Як зазначає Олександр Захарчук, вирішити проблему можна шляхом створення спільних підприємств і ліцензійного виробництва. Також, за його словами, необхідно сформувати привабливий механізм лізингу сільськогосподарської техніки та обладнання.

Перші схожі проекти починають з'являтися. Наприклад, в кінці лютого Мінагропрод і корейська корпорація Posco Daewoo домовилися розробити спільну програму із забезпечення сільськогосподарською технікою малих і середніх сільгоспвиробників в Україні.

Пише ubr.ua.










ПОШУК ПО ДАТІ