IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



Наталя Микольська

Наталя Микольська

Торговий представник України, заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі України про вихід кращих підприємств області на міжнародні ринки та експортні можливості Прикарпаття.

Пані Наталю, з якою метою ви приїхали до Івано-Франківська?

Основна мета мого приїзду - підтримати діалог з експортерами області й поінформувати їх, чим ми займаємося (Міністерство економічно розвитку та  торгівлі України). Друга ціль - зрозуміти, з якими проблемами вони зустрічаються і чим ми можемо їм допомогти. Загалом, в Україні й на Прикарпатті є достатньо велика кількість підприємств,які можуть експортувати товар. Це означає, що вони виготовляють якісний продукт. Частина з них вже експортує, і їм треба допомогти  вийти на нові ринки й укласти нові контракти. Решта не вивозить товар за кордон, бо незнає як, хоча виготовляє достатньо конкурентну продукцію. Одні підприємці вивчають, як експортувати, інші - ні. Для кожної з цих категорій у нас в Міністерстві і створений офіз з просування експорту. Для тих, хто хоче краще зрозуміти як виходити на нові ринки, ми надаємо інформацію. На офіційному сайті, в соціальних мережах проводимо різноманітні вебінари й видаємо багато інформаційних матеріалів. Сьогодні ми зустрілися  з представниками державної влади, щоб вони теж стимулювали і доносили ту інформацію, в якій мають потребу потенційні місцеві експортери. Адже експорт - це не якась ефемерна річ. Якщо ми йому не допоможемо, то економічного процвітання всієї держави нам не бачити. Експорт не робиться в Києві - він робиться в регіонах.

З якими основними проблемами стикаються експортери зараз?

Якщо товар сертифікований згідно з міжнародними стандартами, то легше отримати дозвіл на його експортування. Ми бачимо проблему українських виробників не в тому, що їхнє виробництво неправильно налагоджене, а в тому, що вони не знають, як знайти контрагентів на нових ринках.

Для прикладу, є у вас підприємство з виробництва дитячих іграшок. Вони знають, як себе подавати і кожного разу виходять на нові ринки.

Але всеодно основна частина їхнього експорту орієнтована на традиційніринки збуту - це країни близького зарубіжжя, країни  ЄС та СНД. В той же час головна частина їхнього прибутку буде не в цих країнах, а на ринках Канади, Норвегії, тобто територіально далеко. Наше завдання - допомогти ось таким підприємствам. Зараз ми організовуємо торговельну місію в Швецію, де відбудеться зустріч місцевих виробників  з потенційними контрагентами,які цікавляться саме тією продукцією, в якій є потреба. Туди веземо експортерів з Івано-Франківщини з готовою деревообробною продукцією. Другий сектор - це  легка промисловість: одяг і взуття. І третє - продукти харчування.

Це чудово, що є попит на готову деревообробну продукцію. Можливо, і не доведеться скасовувати мораторій на експорт лісу-кругляка, в якому так зацікавлений Європейський Союз, а вирубка лісу створила широкий спротив у суспільстві?

Потрібно експортувати товари, в яких закладена висока додана вартість. Наше завдання - експорт готової або напівготовоїпродукції з великою доданою вартістю. Такожце стосується а й сфери послуг, яка є достатньо великим і перспективним ринком. Знаємо, що у вашому регіоні розвивається багатопостачальників різноманітних послуг, зокрема транспортних, де задіяні малі й середні підприємства. Вони вже надають ці послуги і постачають продукцію за кордон, наприклад, в Польщу.

До речі, Уряд цього року передбачив ввезення деревообробногоустаткування за спеціальною схемою. Ми створюємо умови, щоб вітчизняна переробна промисловість отримувала  хороші й вигідні умови для постачанняоснащення.

Які запити в Канади до місцевих виробників  Прикарпаття? Які потенційні експортно налаштовані підприємства області скористаються умовами і можливостями зони вільної торгівлі з Канадою?

В Канаді, як і в цілому світі, зараз дуже затребувані наші овочі й фрукти, в тому числі морожені, товари, які пройшли первинну обробку. Цікавим є постачання різного роду концентратів, виробництво з фруктів різноманітних джемів (конфітюру). Тут мова і про сертифіковану органічну продукцію, що користується надзвичайним попитом, адже це саме те, чим ми можемо зайняти нішу на світових ринках.

В Івано-Франківському регіоні є досить багато підприємств, які готові експортувати. Одна частина з них вивчає інформацію - їм потрібний поштовх і натхнення, щоб  побачити на прикладі конкретного підприємства експортну спроможність. Іншим бракує оборотних коштів. На нещодавній нараді за участю Першоговіце-прем'єр-міністр - Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, озвучили, що після макроекономічної стабілізації необхідна стабілізація банківської системи: зниження процентних ставок і  можливість надавати бізнесу кредити. Бо одна з проблем бізнесу - це обігові кошти. А ось основним інструментом для їх отримання є  інвестиції. Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС та Канадою передбачають інвестування. А це не тільки фінансові ресурсии, це і ноу-хау, і розвиток дистрибуційної мережі. В Уряді був створений Офіс з залучення та просування інвестицій, щоб вкладатикошти в проекти, що дають поштовх економічному розвитку, в тому числі і в регіонах.

Які перешкоди стоять перед іноземними інвесторами? Що  гальмує залучення та розвиток інвестиційних проектів в Україні загалом?

Присутні системні проблеми на рівні держави. Є речі, які можна вирішити на місцях: від допомоги у виготовленні певної документації до повного супроводу “за руку” цього інвестора - від старту до завершення проекту. У вашій області є чимало прикладів такої хорошої й результативної роботи.

Потрібно дивитися ширше на горизонти. Цікавими є інвестори з азіатських країн, найперше  Близького Сходу. Їм теж потрібні потужності для переробки та постачання продукції, наприклад, в Європейський Союз. Зараз зростає зацікавленість в українських переробних підприємствах. У квітні ми їдемо на Глобальний конгрес в ОАЕ для просування інвестицій експортно орієнтованих підприємств . Там будуть зібрані представники бізнес-структур з усього східного регіону, які потенційно зацікавлені працювати з підприємствами України. Взагалі, наша продукція потрапляє на ті ринки, про які ми навіть не здогадуємося. Мало хто знає, що український одяг постачається більше, ніж у 80 країн світу. Я досить тісно співпрацюю з Асоціацією легкої промисловості України та з виробниками взуття. Їхній товар якісний і конкурентоспроможний, але основна їхня проблема - обладнання, а точніше, ввезення його  без сплати ввізного мита.

Всі інвестори в один голос говорять про проблему реформ в Україні. Якщо в міліції - одна з найуспішніших змін, то все одно на часі залишається реформа судової системи, правоохоронної, прокуратури й органів нагляду, контролю. Сюди відноситься ДВС і митниця, які мають прямий вплив на роботу кожного експортера.

Як ви проаналізуєте ситуацію, в якій опинився малий та середній бізнес України?

Всі економічні операції підприємствам потрібно проводити прозоро. Перше питання інвесторів до експортерів буде: як функціонує підприємство, а саме, фінансова звітність ,скільки людей працює, який оброт і який рівень прибутковості. Якщо хтось на папері показує збитки і 40 працівників з заробітною платою 1600 гривень - з такими фірмами ніхто не працюватиме. Якщо ми всі зацікавлені в рості економіки, то всім потрібно виходити з тіні та напівтіні. Я розумію, що зміни  викликають відторгнення у представників бізнесу: працювали в одній системі - тепер в іншій. Якщо в планах є залучення інвестицій - необхідно показувати реальні умови праці й оплати. Щоб цей рух був в обидва боки: експортери постачали свою продукцію і заробляли на цьому.

Андрій Русиняк

Маряна Цимбалюк










ПОШУК ПО ДАТІ