IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



Директор 1991 Open Data Incubator Віктор Гурський розповів журналу «MEGA» про цілі та плани Інкубатора, а також про потенціал міста Івано-Франківська в ІТ-галузі

Директор 1991 Open Data Incubator Віктор Гурський розповів журналу «MEGA» про цілі та плани Інкубатора, а також про потенціал міста Івано-Франківська в ІТ-галузі

«Нам підходить Франківськ географічно тому, що ми можемо  підтягувати сюди людей і з Львівської області, і з Тернопільської, і з Закарпаття... Це може бути нашим центром 1991 Open Data Incubator Західної України», - Віктор Гурський.

В Івано-Франківську працює представництво некомерційного національного Інкубатора 1991 Open Data Incubator. Ініціатива розпочалась у рамках проекту DOBRE та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) у партнерстві з Global Communities.

Вікторе, розкажіть, будь ласка, про 1991 Open Data Incubator та про саму Інкубаційну програму.

1991 Open Data Incubator – це певна платформа для айтішників, для стартапів, що зводить воєдино ІТ-сектор, технологічний бізнес, державу і громадських активістів. Отож у результаті такої колаборації з’являються сервіси, що мають на меті оцифрувати певні сфери життя мешканців міста або певні сектори економіки. Інкубатор допомагає ІТ-проектам, стартапам розвинутись до певного рівня, коли вони зможуть впевнено співпрацювати з державою, технологічним бізнесом, монетизуватися, працювати з інвесторами, з донорами і т.д.

Інкубаційна програма в Івано-Франківську є частиною великого проекту USAID, мета якого розвиток місцевого самоврядування у ключі децентралізації. Це великий 5-річний проект, який  працюватиме  з локальними громадами в областях України. Вони будуть займатися стратегічним розвитком, плануванням, написанням проектів під певні гранти, працювати з проблематикою, що існує у цих громадах. У рамках цього проекту ми взяли на себе інноваційний компонент. Хочемо працювати, по-перше, з самим Івано-Франківськом, з міською владою, а по-друге, з громадами, що є в області. Ми дійдемо до цього поступово. Спочатку будемо вивчати їх проблематику, будемо запрошувати їх до Інкубатора, робити певні фасилітації, виявляти, які проблеми є в громадах, а потім уже працювати над їх вирішенням.

Це - повноцінна філія. Чому саме 5 років?

Наразі є фінансування для того, щоб філія існувала і розвивалася протягом п’яти років. Проте є ряд ризиків. Наприклад, один з них, що ідеї і стартапи закінчаться через рік взагалі. Тоді ми почнемо з основного рівня - будемо займатися базовою ІТ-освітою для того, щоб вирощувати цих ІТ-спеціалістів, ІТ-підприємців. Просто 5-річна програма – це платформа USAID. Будь-яка програма має свої певні межі. Не буде цієї - будуть якісь інші. Можливо, ми придумаємо якісь інші способи взаємодії, залучення фінансування тощо.

Існує думка, що столиця ІТ – Львів. Чому не з нього почали?

Нам, насправді, було запропоновано декілька областей. І, знову ж таки, тут була прив’язка до проекту DOBRE з децентралізації USAID, а там Львова не було. Це місто -  уже розвинутий ІТ-центр. Проте  це не відміняє того, що ми будемо працювати зі Львовом за іншою  програмою. Робитимемо певні челенджі, як ми їх називаємо, хакатони на місцях, відбори. Але фізичний Інкубатор там не буде знаходитись: будемо людей привозити до Києва, навчати їх, потім повертати у регіони, щоб вони ці проекти реалізовували.

Це будуть абсолютно інші проекти?

Так. Це будуть інші проекти в інших містах. Програма почнеться у квітні.

Як Ви можете охарактеризувати ІТ-сферу в Івано-Франківську?

Ідея про Івано-Франківськ прийшла тому, що проект NAVIZOR був у нас на інкубації. Коли ми почали відбирати міста - ми спілкувались з багатьма людьми. Поговорили з Віталієм Родимюком, який зміг дати реальну оцінку ринку. Так ми прийшли до висновку, що, з одного боку, рівень розвитку державного IT-сектора не такий високий, як у Львові, а з іншого,  - є потенціал у вигляді IT-спеціалістів та активної громади. Окрім того, нам підходить Франківськ географічно тому, що ми можемо тут підтягувати людей і з Тернопільської області, і з Чернівецької, і з Закарпаття... Це може бути нашим центром 1991 Open Data Incubator Західної України взагалі. А ще в Івано-Франківську, як виявилося, досить багато ІТ-компаній. І саме той факт, що тут їх багато, говорить про те, що на Прикарпатті є великі ресурси. Комусь треба в цих компаніях працювати - тому було прийнято таке рішення.

Як саме в Івано-Франківську буде функціонувати філія 1991 Open Data Incubator?

Ми би хотіли повністю реплікувати той досвід, що у нас є на національному рівні, і запровадити його в Івано-Франківську. Проте  я розумію, що тут так не буде. По-перше, немає того доступу до менторів, що є у нас у столиці. А привозити їх – досить складно. Рівень розвитку команд трошки нижчий, ніж той, про який ми завжди говоримо у Києві. Звичайно, що філія буде якось адаптовуватися, але, загалом, вона  братиме  за основу ті принципи, що в нас уже склалися. Це буде 3-4 місячна інкубаційна програма. В Івано-Франківську ми її продовжили, а в Києві вона триває 2-3 місяці. Це для того, щоб люди могли з нижчого рівня дійти до того самого рівня розвитку, якого вони досягають у столиці. Будуть чергуватися тижні. Заплановані тижні менторські, будуть тижні і не менторські. Перші – для роботи з людьми такої категорії, другі – для праці над доробкою продукту та запроваджування напрацьованого. Це комплексна програма. Є 6 смислових блоків: маркетинг, цінність продукту, бізнес-модель, робота з донорами й інвестиціями, фінанси і фінансова модель, монетизація. По кожному із цих смислових блоків кожна команда буде прокатана. Куратор інкубаційної програми буде постійно знаходитись в Івано-Франківську, а значить, завжди працювати з командами, проводити з ними певні статус-зустрічі кожного тижня, формувати цілі, контролювати їх виконання. Буде їх просто вести, як проектний менеджер. Потрібно зустрічатись з усіма без винятку, працювати з їх потребами, можливо, якихось індивідуальних менторів для них знаходити, якщо у них специфічна потреба буде виявлятись. Завершиться все Демо-днем. Ми сподіваємося, що тоді вже можна буде говорити про якісь домовленості з містом.

Поки що Ви плануєте протягом 5 років працювати з проектами таким чином чи щось може змінитись?

Ви знаєте, у сфері ІТ взагалі важко щось планувати довше, ніж на один рік. Але точно знаємо, що ми нашу ініціативу у Івано-Франківську не закриємо. Проте формат може змінюватись, адже сама індустрія не стоїть на місці. Можливо, виявиться так, що, як я і казав, ми вичерпаємо ресурс проектів, тому нам треба буде працювати з самим регіоном, з громадами. Можливо, ми будемо і з громад привозити до Івано-Франківська людей, навчати їх якимось базовим  ІТ-навичкам і цього буде достатньо для того, щоб вони повернулись у свою громаду, нехай вона буде навіть 3000 мешканців або 10000, зовсім невеличка. І там цієї ІТ-практики буде достатньо для того, щоб розгорнути  карту комунікацій, наприклад. Це досить важливо. Або якусь базову послугу з комунікації з сільською радою. Там потреби не такі комплексні, не такі важкі, насправді, як на міському або національному рівні. Проте вони все одно є. І що головне, у них тепер є бюджети, щоб це впроваджувати. У нас є реформа децентралізації, і вони мають розпоряджатись власними бюджетами. Як це робити, чи є там місце для ІТ... От це ми і будемо з’ясовувати.

Скільки заявок було надіслано франківцями?

Заявок було близько 20. Це досить нормальний показник для міста з населенням 300-400 тис. мешканців. На хакатон ми запросили 10 команд, з яких буде відібрано 5.

За якими критеріями було та ще буде відібрано команди?

Є, здається, шість критеріїв. Найголовнішим є, і він займає, мабуть, 50% взагалі цінності самого проекту – це команда. Ми, перш за все, оцінюємо сталість команди, компетенцію учасників. Якщо людина приходить просто з ідеєю, це може означати, що до цих пір вона не змогла нікого зацікавити своїм задумом, щоб взяти когось в команду і щось робити. Потім є такі критерії як цінність продукту, його перспективність розвитку,  можливість технічної реалізації.

Після Інкубаційної програми буде 5 готових стартапів. Вони всі будуть реалізовані?

Не факт. Треба розуміти, що дуже багато залежить від самої команди. Завдання Інкубатора – показати всі можливі шляхи розвитку і порекомендувати найбільш ефективний на наш погляд. Ми виконуємо роль не інтегратора якогось конкретного продукту, а консультанта і певного місточка, який зв’язує владу з ІТ-сектором. Ми можемо надати їм технологію, менторську підтримку, юридичні консультації, зв’язки з грантами, навіть залучити грантові гроші під певний проект. Проте треба розуміти, що ми говоримо про стартапи. А стартапи – це все одно якийсь венчурний бізнес, і є певні ризики. Банально, людина може переїхати, перестати займатись проектом, може мотивація зникнути. Може ІТ-компанія запропонує 3 тис. доларів заробітної платні - і все. Звичайно, що такі ризики є. Також проект може зіткнутись з якоюсь непробивною бюрократією.

Скільки в середньому грошей необхідно на розвиток проекту?

Ми можемо залучати необхідне фінансування для проектів, якщо вони дійсно цього варті. З першого циклу було 12 команд, половина з них отримали інвестиції. Загальна сума цих інвестицій, чи то грантових або комерційних, склала 370 тис. доларів. Мені здається, що як для соціальних ІТ-проектів, це дуже крута сума. Гроші – не завжди проблема.

Що ще в планах  Інкубатора?

В планах Інкубатора запуск національної програми. Ми будемо працювати з Міністерством інфраструктури, у нас буде така точкова інкубаційна програма, що має на меті запустити ряд антикорупційних проектів в даному Міністерстві. Ми взяли в партнери організацію «Deloitte». Вони зробили аудит того, що взагалі відбувається в Міністерстві. Там просто нереальна корупція. Необхідна прозорість. Існує низка проблем. З них ми виділили 18 ключових, пов’язаних з "Укрзалізницею", портами та "Укравтодором". Будемо намагатися їх вирішити. Це перше, що стартує на національному рівні. Окрім того, ми працюємо над концепцією університетського Інкубатора і хочемо її запустити на базі одного з ВНЗ Харкова. Це - експериментальна модель, її суть полягає в тому, що Інкубатор буде зараховуватись як студентська практика для студентів ІТ-спеціальностей, які працюють над своїм стартапом. По закінченні університету вони можуть уже виходити зі своїм готовим бізнесом, якщо добре попрацюють. І ще, ми би хотіли, щоб і університет, і весь професорський склад міг долучатися до роботи Інкубатора і мати за це свій інтерес у стартапах. Тобто для викладачів це буде додатковий дохід і мотивація. Якщо така модель спрацює, ми будемо відкривати університетські Інкубатори в багатьох містах. Запитів від вишів зараз багато. Таким чином будемо розвивати ІТ в Україні. Проте  така модель наразі існує лише у вигляді концепції, тому більше деталей буде згодом. Плюс - програма від USAID, про яку я уже говорив, челенджі у регіонах. Так буде працювати національна програма  як мінімум найближчі 5 років.

Христина Михайлович










ПОШУК ПО ДАТІ