IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



Андрій Русиняк: «Має бути повне роздержавлення засобів масової інформації - і тоді буде велика конкуренція, можливість поборотися за це місце під сонцем на телевізійному просторі»

Андрій Русиняк: «Має бути повне роздержавлення засобів масової інформації - і тоді буде велика конкуренція, можливість поборотися за це місце під сонцем на телевізійному просторі»

Журнал «MEGA» об’єднався з телерадіокомпанією РАІ. Новостворена «RAI media group» являє собою перший медіа-холдинг повного циклу на Прикарпатті. Детальніше про це та про медіа-ринок області розповів Андрій Русиняк, генеральний директор RAI MEDIA GROUP.

ТРК РАІ тепер входить в структуру медіа-холдингу. Чому було прийнято рішення про його створення?

Цей рік загалом видався багатим на  появу в Україні різних медіа-холдингів. Хоча, звісно, ми не прагнули когось наслідувати. Ми виходили з того, що телеканал  «РАІ» динамічно розвивається, а отже з’явився додатковий шанс надати нашим рекламодавцям можливість поширювати інформацію про себе в різних інформаційних джерелах.

На сьогодні телеканал «РАІ» уже має  у своїй структурі радіостанцію, яка транслює передачі в Долині, Косові, Верховині та Бурштині. У найближчій перспективі плануємо створити мережеве радіомовлення з центром в Івано-Франківську. Тоді матимемо можливість в радіоформаті надавати великий спектр послуг нашим рекламодавцям, ну і, звичайно, задовольняти інформаційні запити радіослухачів.

Ми маємо власний сайт, який постійно розвивається, також поступово підключаємось до соціальних мереж. А це, у свою чергу, сприяє зростанню глядацької і слухацької аудиторії.

Тож очевидно, що у цій структурі не вистачало друкованого засобу масової інформації. З його появою ми отримуємо можливість надавати повний комплекс послуг нашим рекламодавцям. Тому й постало питання про створення медіа-холдингу. Адже у кінцевому підсумку об`єднання дає можливість однаково успішно розвиватися усім його структурам. І я вважаю, що це був правильний крок з обох сторін. Разом ми стали сильнішими, потужнішими, більш привабливими для наших рекламодавців.

  1. «Телеканал не хоче заробляти гроші на бізнесі, він хоче допомогти бізнесу розвиватись».

Розкажіть, будь ласка, детальніше про нові можливості для рекламодавців.

Незаперечним є той факт, що у телебачення і радіомовлення часто різна аудиторія. Якщо ж об’єднати зусилля телеканалу, радіостанції, друкованого видання, соціальних мереж, то переваги очевидні. І не лише для поширення реклами.  Адже наше завдання – не заробляти гроші на бізнесі, а допомагати бізнесу розвиватися. Якщо бізнес розвиватиметься, то він буде заінтересований у тому, аби й телеканал, та й загалом, медіа-холдинг, теж розвивався. Це взаємопов’язані речі. На жаль, поки що не всі це розуміють. Бо якщо в інших країнах кожен підприємець усвідомлює, що йому потрібно принаймні десять відсотків прибутку спрямовувати на рекламну кампанію, на утвердження свого іміджу, то у нас цього немає.  Рекламний ринок в Україні перебуває у зародковому стані. Дехто з підприємців і досі вважає, що коли телеканал звертається до них з рекламною пропозицією, то на них хочуть заробити. Насправді ж, як я вже зауважив, мета реклами – сприяти розвитку бізнесу, тож така співпраця взаємовигідна.

В області багато телеканалів, велика конкуренція. Який би мав бути підхід до формування вартості послуг?

Виходячи з власного досвіду роботи у засобах масової інформації як в Україні, так в Сполучених Штатах Америки, мушу констатувати, що у нас засоби масової інформації перебувають не в однаковому конкурентному середовищі. Українські ЗМІ, незалежно від форми власності (державні, комунальні, приватні) отримують одну єдину ліцензію Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Однак умови функціонування і розвитку аж ніяк не однакові. Якщо, до прикладу, державний телеканал надає послуги під час виборчого процесу кандидатам і політичним партіям, то ці послуги відповідно й оплачуються з бюджету. Будь-який приватний телеканал позбавлений такого фінансування. Більше того, навіть фінансування самих комунальних ЗМІ здійснюються за рахунок податків, отриманих від діяльності приватних засобів масової інформації. Тож, як бачите, рівноправної конкуренції немає, а отже нема й умов для повноцінного розвитку.

Ситуація могла би кардинально змінитися, якби в Україні запрацював закон про суспільне телебачення. Тоді приватні ЗМІ отримали б реальний шанс для розвитку. Адже, як відомо, суспільне телебачення не повинно займатися комерційною та політичною діяльністю. Воно повинно створювати цікаві передачі відповідно до потреб аудиторії. Це важливо,  бо у нас є надзвичайно багато цікавих тем, за які ніхто не хоче братися, оскільки це не вигідно. Натомість комерційні телеканали мали би займатися комерцією і заробляти на цьому. Якщо держава забезпечує фінансуванням комунальні чи державні ЗМІ, то вони й функцію мають витим часом  займаються комерцією. Тож очевидно, що ми не в рівних умовах. Потрібне повне роздержавлення засобів масової інформації, тоді й буде справедлива конкуренція і можливість поборотися за місце під сонцем у телевізійному просторі. Відсутність чіткої політики у цих питаннях – одна з причин багатьох проблем, які на сьогодні маємо у державі.

Якщо вже мова зайшла про проблеми, то з яким ще проблемними питаннями  доводиться стикатися на медіа-ринку? 

Насамперед –  відсутність фахівців. Це найбільша проблема, оскільки молоді люди не хочуть затримуватись в Україні, вони їдуть за кордон. В країні нічого не робиться, аби утримати талановиту молодь від еміграції.  Ця проблема існуватиме, допоки в цій країні не відбудуться кардинальні зміни. Друга проблема – нестача кваліфікованого технічного персоналу. Бо якщо журналістські кадри готують у вузах, то операторів, монтажерів, інженерів, інших фахівців телеканалам доводиться вчити самотужки уже в процесі роботи. І найголовніша проблема – фінансування. Будь-який засіб масової інформації – це віддзеркалення того економічного стану країни, у якому вона перебуває. Якщо бізнес не має грошей, він не замислюватиметься над рекламою. Хоча, тут  є і певний взаємозв’язок, бо як відомо, є реклама – є споживання. На жаль, не всі це розуміють. Має пройти час, аби в суспільстві сформувалася система мислення і оцінок, які вже давно притаманні цивілізованому світові.

А чим відрізняється контент ТРК РАІ від інших телеканалів?

Насамперед, ми пишаємось тим, що у нас працюють молоді креативні люди. Вони по-іншому сприймають цей світ. Я вважаю, що будь-який засіб масової інформації має відповідати потребам часу. У нас є й фахівці, які працюють уже 25 років, але ці люди виконують іншу роботу.

Ми маємо представництва практично в усіх районах області. І ми працюємо над тим, аби охопити всі. Це дає можливість миттєво і об’єктивно подавати інформацію з того чи іншого району. Безперечно, що ми не  уникаємо і співпраці з органами місцевого самоврядування. Але дуже важливо, аби люди знали, що відбувається в області. Зараз в країні така ситуація, що дуже часто той  негатив, який нас оточує, впливає і на роботу ЗМІ. Мене це дуже турбує. Країна не може постійно жити лише нагативним сприйняттям дійсності. Треба шукати і прищеплювати позитивне мислення. Тож якщо в тому чи іншому районі наші журналісти відзняли бодай крихту якогось позитивного матеріалу, я вважаю, що це вже подвиг. Не все в житті погано. А якщо ми будемо дивитися на  життя крізь призму негативного сприйняття, то це ще більше поглиблюватиме стан депресії, загострюватиме і без того болючі моральні і соціальні проблеми.

Чи є у Вас особистий підхід до формування новин та наповнення телеканалу?

Відверто кажучи, я більше покладаюся на своїх працівників. Ми робили багато помилок у минулому. Але ми таким чином ми мали шанс самоудосконалюватися. Бо коли ти висуваєш жорсткі умови щодо формування новин або  намагаєшся «переламати» на свій лад працівників, це неправильно. Кожна людина індивідуальна, вона має свою думку, вносить якусь власну «родзинку» у висвітлення тієї чи іншої теми, а отже формує загальну помірковану і виважену політику телеканалу. Як на мене, це єдиний правильний підхід. Люди самі себе вдосконалюють, і, таким чином, мотивація присутня завжди. Ми йдемо в правильному напрямку. Ми даємо право журналісту самореалізовуватись.

Щодо власних авторських проектів, то я критично ставлюся до своєї роботи.  Так само і до роботи наших творчих людей. Але відбувається це завжди у формі діалогу. Буває, що і мене переконують зробити так, а не інакше. Увесь результат - у компромісі. А стандарти, звичайно, є. Вони загальноприйняті.

Нещодавно Ви запустили першу ранкову телепрограму в області. Розкажіть про неї детальніше.

Вона дійсно виходить вранці. Люди виходять на роботу о шостій ранку і мають біль тривалий робочий день. Це, звісно, важко. Але аудиторія програми досить широка. Ранок - це панок.

Програма стартувала зовсім недавно і ще буде вдосконалюватись. Це новий підхід, інше бачення. Є зараз можливість працювати з багатьма компаніями, які готові рекламувати свій продукт у «Райському сніданку».

Створити такий проект – моя давня мрія. Колектив, якому я завдячую, взяв на себе цю важку Та ще й слід встигнути привести себе в порядок, зробити макіяж, зачіску… Неважливо, коли ти заснув, що трапилось увечері, кожного ранку ти повинен бути бадьорим та цікавим для глядачів. В студію запрошуються абсолютно різні люди. До прикладу, у нас був один з найуспішніших хірургів  області Валіхновський. Є й такі, про яких ми ніколи не чули.

У програми є троє ведучих – Василь, Олег і Оля, які щоранку виходять в ефір. Команда, яка робить цей проект складається з восьми чоловік. Ще є люди, які працюють на трансляції. Це великий формат, і я покладаю великі надії на його успішність. Ми маємо дуже гарну локацію, яка уже передбачала ранкову програму. Ті люди, які дивляться «Райський сніданок», можуть споглядати, як зі східної сторони піднімається сонце і освітлює нашу студію.

Цього року ТРК РАІ виповниться 25 років. Ви можете поділитись з читачами своїми особистими принципами ведення бізнесу?

Можливо, на превеликий жаль, я є занадто м`якою людиною. А це, відверто кажучи,  не завжди позитивно впливає на ведення бізнесу.  Жорсткість, принциповість у бізнесі, як правило, більш ефективні. Але я покладаюсь одночасно на творчий і адміністративний підхід. У  цьому є свої плюси і мінуси. Я не терплю фальші. І люди, які з цим не миряться, просто не працюють тут. Вони йдуть з каналу і з цього бізнесу. Це не сприймається.

Дуже ціную працелюбність. Сам такий і дітей такими виховую.  Мої діти з ранніх літ знають, що таке праця. Для них це буденність, що тато на телеекрані, а потім приїжджає додому. І тут немає ані показухи, ані фальші. Я вважаю, якщо людина хоче чогось домогтися, вона повинна працювати сама і досягати результатів. Ти не можеш працювати, якщо немає бажання.

Христина Михайлович










ПОШУК ПО ДАТІ