IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

«LA TOUR»: ДАВАЙТЕ ПОДОРОЖУВАТИ РАЗОМ!

«Наш світ на стільки великий, прекрасний, різноманітний і цікавий, що було би злочином сидіти вдома і не бачити всієї його цінності та краси. Потрібно відчувати подих пустель чи бриз океанів, милуватися краєвидами з вершин гір або з висоти польоту повітряних куль, пірнати з аквалангом, вивчати стародавні розвалини, куштувати страви всіх кухонь світу і просто божеволіти від щастя що ти живеш і подорожуєш!» - у цих словах стиль життя директора «Туристичної компанії «LATOUR» - Людмили Дубей.

Заборонити, не забороняючи. Нова спроба вирішити проблему експорту деревини

Депутати вкотре намагаються вирішити колізію із законодавством про заборону на експорт лісоматеріалів – загалом підхід правильний, але знову законодавці не вчиталися в норми міжнародного права.

Отже, маємо черговий законопроект, який покликаний був би врегулювати проблему мораторію на експорт лісу (нагадаємо, це дуже гостре питання у відносинах між Україною та ЄС, оскільки сам мораторій був введений з порушенням усіх можливих зобов’язань Києва у цій сфері).

І цей останній законопроект зроблений з тими ж помилками, що й попередні.

Йдеться про законопроект №6035 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань економічної політики". Ним пропонується скасувати тимчасову заборону експорту лісоматеріалів, запровадити державну реєстрацію зовнішньоекономічних договорів на такий експорт і тимчасово,

до 1 січня 2020 року, встановити вивізне мито на ці лісоматеріали у розмірі 15% від їхньої вартості.

Автори законопроекту вважають, що такі заходи врегулюють проблемні питання у відносинах України та її партнерів за міжнародними угодами – з СОТ та ЄС.

Водночас Угодою про асоціацію з ЄС передбачено, що сторони не повинні запроваджувати будь-які вивізні мита (стаття 31). Також документ передбачає, що жодна зі сторін не повинна запроваджувати або зберігати будь-які заборони чи обмеження щодо імпорту будь-якого товару іншої сторони або експорту будь-якого товару (стаття 35).

Дійсно, з правил є винятки – у статті 294 цієї Угоди зазначається, що з метою сприяння сталому управлінню лісовими ресурсами "сторони зобов’язуються працювати разом для покращення правозастосування та управління в лісовій галузі та сприяти торгівлі легальною і сталою лісовою продукцією". 

Також є положення ГАТТ/СОТ, які дозволяють певні обмеження експорту задля "збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо  такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання".

Насправді ніхто не заперечує – існує гостра проблема збереження лісів в Україні, і наша країна могла би скористатися правилами ГАТТ, але законодавцями не дотримана головна умова:

обмеження експорту можливе лише за умови запровадження відповідних обмежень внутрішнього виробництва та внутрішнього споживання лісоматеріалів.

Ця умова знову проігнорована.

Ініціатива запровадити державну реєстрацію лише зовнішньоекономічних договорів у цій сфері не відповідає принципам економічної політики ЄС, спрямованої на усунення зайвих бар’єрів та дерегуляцію підприємницької діяльності.

До того ж законопроект не узгоджується з п. 13 Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та ЄС як кредитором і не відповідає кредитній угоді між Україною та Євросоюзом (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги у сумі до 1 мільярда 800 мільйонів євро).

Як відомо, умовами виділення другого траншу кредиту передбачається необхідність утримуватися Україною від запровадження нових заходів, які обмежують або спотворюють торгівлю, відповідно до зобов’язань України перед СОТ.

Тобто невивірені законодавчі ініціативи еквівалентні не лише іміджевим, але й фінансовим втратам.

Та й задекларовану мету – врегулювати відносини з ЄС та СОТ у проблемному питанні – законопроект не вирішує.

Пише eurointegration.










ПОШУК ПО ДАТІ