IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

«LA TOUR»: ДАВАЙТЕ ПОДОРОЖУВАТИ РАЗОМ!

«Наш світ на стільки великий, прекрасний, різноманітний і цікавий, що було би злочином сидіти вдома і не бачити всієї його цінності та краси. Потрібно відчувати подих пустель чи бриз океанів, милуватися краєвидами з вершин гір або з висоти польоту повітряних куль, пірнати з аквалангом, вивчати стародавні розвалини, куштувати страви всіх кухонь світу і просто божеволіти від щастя що ти живеш і подорожуєш!» - у цих словах стиль життя директора «Туристичної компанії «LATOUR» - Людмили Дубей.

Що заважає побудувати Кремнієву долину в Україні?

Українські стартапи давно перемагають на світовому рівні, але вітчизняний бізнес-клімат стримує розвиток галузі. ЕП з'ясовувала, що відбувається у найбільш інноваційному секторі країни.

Українські стартапи зробили для іміджу України більше, ніж сотні політиків. Продуктами талановитих українців користуються мільйони жителів земної кулі, а молоді підприємці можуть стати новими лідерами країни.

Однак непередбачувана поведінка держави, низький внутрішній попит на інновації і небувалий рівень популізму заважають розвиватися українській стартап-екосистемі і не дають Україні перетворитися в східноєвропейську Кремнієву долину.

Оглядач "Економічної правди" розбирався, що відбувається в самій інноваційної галузі країни.

Низький внутрішній попит на інновації.

Успішні українські стартапи, орієнтовані на внутрішній ринок, можна порахувати на пальцях двох рук. Більшість з них працює в сегменті електронної комерції: Zakaz.ua, "Кабанчик", Crafta.

"Паростки інновацій загинули в умовах сталого економічної, політичної і військової кризи. Крім e-commerce, внутрішні інноваційні продукти не розвиваються", - вважає керуючий партнер GrowthUP Group Денис Довгополий.

Низький розмір ВВП, за яким Україна перебуває на 121 місці в світі між Бутаном і Гватемалою, породжує слабкий внутрішній попит. Як наслідок - стартапи тестують бізнес-модель в Україні, після чого йдуть на західні ринки, залишаючи в країні в кращому випадку R & D-офіси.

Саме так вчинив засновник сервісу пошуку репетиторів Preply Кирило Біга.

Перші продажі стартап зробив в Києві, але зараз учні та викладачі з України складають Preply тільки 13% доходів, а велика частина користувачів знаходиться в США і Європі.

При цьому команда Preply працює з київського офісу. Біга пояснює це невисокими цінами і непоганим рівнем життя в столиці.

"Розмір та ресурсна орієнтація економіки не дає можливості стимулювати внутрішній попит на інновації", - вважає Довгополий. Вихід із ситуації співрозмовники ЕП бачать у викоріненні корупції та бюрократії в країні.

"Україна швидко перетвориться в технологічний хаб, як тільки увійде європейську" трійку лідерів "по легкості ведення бізнесу", - упевнений керуючий партнер фонду AVentures Capital Андрій Колодюк.

Відсутність ікон підприємництва.

В Україні є безліч талановитих людей - засновників IT-компаній вартістю десятки і навіть сотні мільйонів доларів, які можуть претендувати на образ нової української мрії.

Серед них - Володимир Багаторічний з медіахолдингу Genesis з аудиторій 100 млн по всьому світу, Олексій Шевченко і Максим Литвин, ФАУНДЕР кращого в світі сервісу з перевірки англійської граматики Grammarly, Дмитро Сергєєв, який створив популярний фотобанк DepositPhotos, одесит Олександр Борняки, власник мережі відео-реклами VertaMedia.

Всі ці люди широко відомі в IT-колах. Їхні історії можуть надихнути мільйони співвітчизників на створення бізнесів. 

"Гоніння тих, хто не бажає заробляти, як всі (вони ж спекулянти і фарцовщики), а також формування перекручених соціальних цілей на кшталт" влаштуватися на хорошу роботу "або" успішно вийти заміж "підірвали фундамент майбутньої екосистеми підприємництва", - говорить керуючий партнер Chernovetskyi Investment Group Андрій Криворчук.

"Не дивлячись на успіхи деяких стартапів, в Україні все ще мало підприємців - їм немає звідки взятися. Культура ведення бізнесу була знищена за радянських часів і зараз бізнесмени самі пробивають собі дорогу без будь-якої підтримки з боку держави", - погоджується CEO інвестиційної компанії Digital Future Олексій Вітченко.

Непередбачувана держава.

Обшуки силовиків в IT-компаніях вже стали притчею во язицех, і навіть після зміни влади ситуація особливо не змінилася.

Вилучення серверів у одного з найбільших київських провайдерів "Ланет", винос обладнання у "Інтертелекому", маски-шоу в компанії YouControl, що працює з відкритими даними, - одні з небагатьох гучних справ останнього півріччя. Деколи справа доходить до абсурду: в березні херсонські податківці обшукали луцьку IT-компанію, переплутавши букви в назві.

Описана ситуація, а також війна і політична нестабільність збільшують ризики. Західні інвестори вважають за краще мати справу з українськими стартапами в тих випадках, коли юридично компанія оформлена в Європі або США і там же знаходиться її кістяк.

На думку Довгополого, все це остаточно розбалансувало бізнес-модель інвестицій в технологічні проекти. Звідси - наступна проблема.

Замкнуте коло: нестача інвесторів та стартапів.

За підрахунками Довгополого, в Україні діє 17 венчурних фондів та бізнес-ангелів, які можуть інвестувати від 200 тис дол до 1 млн дол.

"Наш досвід з Європи і Силіконової долини підказує, що для однієї інвестиції в США треба подивитися 100-200 проектів, зустрітися з 20-30 компаніями і провести аудит в п'яти-шести компаніях. В Україні щорічно створюється близько тисячі стартапів, з яких на інвестиції 200 тис дол - 1 млн дол можуть претендувати тільки 20-40 в рік. На 17 фондів це дуже мало ", - вважає Денис.

За даними виконавчого директора Української асоціації венчурного і приватного капіталу (UVCA) Ольги Афанасьєвої в Україні на різних стадіях працюють близько 3 тис стартапів.

Вихід із ситуації Довгополий бачить в інтеграції в глобальну інфраструктуру. "Швидше за все, доведеться зіткнутися в конкуренції капіталу і за капітал, але це тільки підштовхне галузь", - говорить підприємець.

Не у всіх вистачає терпіння дочекатися кращих часів. За різними оцінками в 2016 році Україна покинули 5-9 тис IT-фахівців.

"З огляду на внесок таких людей у ​​формування ВВП процвітаючих економік світу, можна констатувати, що разом з IT-фахівцями Україна втрачає мільярди доларів недоотриманого прибутку в рік", - говорить Криворчук.

Популізм як спосіб самозахисту.

Багато з опитаних ЕП інвесторів нарікають на високий рівень популізму в висловлюваннях "експертів ринку".

Криворчук за п'ять років відвідав близько півтора десятка екосистем, включаючи Кремнієву долину, Ізраїль, Індію, Китай, Таїланд, В'єтнам, Туреччину і Сінгапур. "З цих поїздок я виніс одне болюче висновок: усвідомив обсяги нісенітниці, в умовах якої функціонує світ українського IT", - відзначає він.

"Хтось видає себе за високооплачуваного експерта, якого запросили піднімати Україну. Однак в Україні він приїхав тільки тому, що це остання країна в світі, з якої його ще не виперли. Хтось активно торгує обличчям і просуває ініціативи, але забуває, що запоров все, за що брався. Хтось обіцяє стати прекрасним ментором для компанії, але пропадає в день, коли отримує частку ", - пише Криворчук, не називаючи імен.

Незважаючи на складності, позитивні моменти теж є. "Українські стартапи не просто беруть участь, а й перемагають у конкурсах світового рівня в США. Про Україну в світі часто говорять в розрізі війни або економічної кризи, але ми розвінчуємо ці стереотипи", - резюмує Колодюк.

Пише epravda.










ПОШУК ПО ДАТІ