IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

«LA TOUR»: ДАВАЙТЕ ПОДОРОЖУВАТИ РАЗОМ!

«Наш світ на стільки великий, прекрасний, різноманітний і цікавий, що було би злочином сидіти вдома і не бачити всієї його цінності та краси. Потрібно відчувати подих пустель чи бриз океанів, милуватися краєвидами з вершин гір або з висоти польоту повітряних куль, пірнати з аквалангом, вивчати стародавні розвалини, куштувати страви всіх кухонь світу і просто божеволіти від щастя що ти живеш і подорожуєш!» - у цих словах стиль життя директора «Туристичної компанії «LATOUR» - Людмили Дубей.

ЗБІЛЬШЕННЯ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ З 1-ГО ТРАВНЯ ЧОМУСЬ СХОЖЕ НА ЗЛИЙ ЖАРТ

Перше травня стало не тільки святковим днем і нагодою взяти участь у демонстрації, або зустрітися з родичами, або покопатися в городі, а чи навіть посмажити шашлики. У цей день збільшився прожитковий мінімум для всіх українців, що відбулося «згідно із запланованими відрахуваннями з Державного бюджету України на 2017 рік». 

За рішенням уряду, цифри змінюються, але ж чи зміниться разом із цифрами якість життя? Документ передбачає: «Встановити в 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року — 1544 гривні, з 1 травня — 1624 гривні, з 1 грудня — 1700 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року — 1355 гривень, з 1 травня — 1426 гривень, з 1 грудня — 1492 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року — 1689 гривень, з 1 травня — 1777 гривень, з 1 грудня — 1860 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2017 року — 1600 гривень, з 1 травня — 1684 гривні, з 1 грудня — 1762 гривні; особи, які втратили працездатність з 1 січня 2017 року — 1247 гривень, з 1 травня — 1312 гривень, з 1 грудня — 1373 гривні».

Тобто з першого травня прожитковий мінімум для однієї особи становить 1624 гривні. Але це не для всіх, і це требе розуміти. Бо, за уявленнями Кабміну, різні категорії населення потребують для життя (чи все таки для животіння?) різних коштів. Якщо, приміром, родина має малу дитину, якій ще не виповнилося шести рочків, то для неї, дитини тієї, отой самий мінімум вже становитиме 1426 гривень. Якщо ж дитина шкільного віку, тобто їй від шести до вісімнадцяти, то вважається, що утримувати її можна на 1777 гривень. Якщо ж дитина вже виросла й досягла працездатного віку, тобто стала дорослою людиною, то з 1 травня прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1684 гривні. Ну, звісно, доросла людина вже не потребує такої кількості одягу, як дитина, яка чомусь увесь час росте, та й шкільні підручники разом із зошитами, олівцями й лінійками їй не потрібні. То на цьому можна і зекономити. Якщо ж людина вважається непрацездатною, тобто вийшла на пенсію або має інвалідність, то держава пропонує для неї прожитковий мінімум у 1312 гривень. І це не зовсім зрозуміло, бо ж літнім людям, як не крути, доводиться більше витрачати на ліки.

Не будемо зараз рахувати видатки кожної категорії населення окремо. Ось тільки хочеться нагадати, що лише для найменших памперси (підгузники), наприклад,  розраховані на дитину від семи до вісімнадцяти кілограмів, коштують 347,05 грн. за упаковку 68 шт.  За день їх витрачається від п’яти до восьми штук — ось і рахуйте. Тільки на памперси малюку знадобиться не менше тисячі гривень на місяць із відведених на цього самого малюка 1426. Тобто в решту 426 гривень мають «поміститися» й харчування, і предмети гігієни й догляду, і необхідні ліки (діти, як відомо, часто хворіють). А якщо дитина вже має рочків п’ять? То тут і одяг, і взуття, і оплата дитячого закладу, і якісь дитячі іграшки й «розвивалки»… Скажемо прямо, діти тих, хто розробляв і приймав цей прожитковий мінімум, явно на нього не живуть. А як щодо підлітків? Яким і чогось модненького хочеться, і смартфон і планшет треба. А ще й розважитись — як відомо, «молодість не вернеться, не вернеться вона»…

Тепер до так званих працездатних. Як відомо, щоб людина працювала, причому працювала добре, її організм має одержувати енергію. А тому потрібні білки, жири, вуглеводи, вітаміни, макро- і мікроелементи. Причому все це міститься в продуктах харчування. Досліджуємо ціни в супермаркеті, який має славу доволі демократичного. Пакет молока, який давно вже не літровий, а всього 900 грамів, коштує в середньому 17 гривень. Ваговий свинячий гуляш — 87,5 гривень за кілограм. Куряче стегно (за кілограм) коштує 49,85 грн. Але це не більше п’яти стегон (а часто й чотири)!

Тепер до яєць. Зараз вони найдешевше коштують близько 11 гривень за десяток, і це дешево. А що таке десяток яєць? На скільки його вистачить? Звісно, у меню обов’язково, хоч іноді, має бути риба. Ну, на форель, лосося чи сьомгу можна й не дивитися – ціни стартують від 300 гривень за кілограм, тож не накупишся. Та навіть цілком «демократичний» карасик вартує 39,9 за кілограм. Ну, звісно, після чищення залишиться менше. Та й на скільки того карася вистачає?

Макарони українського виробництва за кілограмову упаковку коштують близько 20 грн. Але якщо звернути увагу на більш якісні імпортні (ті, що із твердих сортів пшениці), то тут і ціна інакша — вища щонайменше вдвічі (якщо пощастить). Рис вартує за кілограм десь від 20 грн., гречка — від 40 грн. за кілограмову упаковку. Перлову крупу, правда, можна купити й за десятку (за кілограм). Якщо ж купувати борошно, то воно може коштувати, якщо фасоване, близько десяти гривень за кілограм. Звісно, усе це можна купувати й дешевше, на вагу, — якщо є в наявності.

Щодо жирів, то картина теж невтішна. Літрова пляшка олії коштує не менше 30 грн., а пачка (200 г) вершкового масла — від 30 гривень і більше.

Картопля, цибуля, морква, буряк, квасоля, а також яблука й лимони, так само, як сіль і цукор, теж безплатними не будуть…

До речі, а добові норми споживання всім відомі? Ось поцікавтеся. А потім усе перерахуйте іще раз, зважаючи, що тут названі лише недорогі (по сьогоднішнім міркам) продукти, причому далеко не всі.

І це тільки продукти харчування. Але ж іще треба якийсь одяг і якесь взуття, часом можуть знадобитися ліки, треба заплатити комунальні платежі, врахувати видатки на транспорт, який увесь час дорожчає (маршрутка на недовгому маршруті — 6 гривень, метро поки що 4 грн.), і їхати треба завжди щонайменше у два кінці — і з дому, і додому. А пішки, зважаючи на київські відстані, не находишся… Хоча й у Одесі, у Дніпрі чи у Львові те самісіньке.

Що ж до ліків і діагностичних процедур, то зважте, що звичайними аспірином і анальгіном тепер обходиться нечасто, так само, як і вимірюванням тиску за допомогою тонометра, який теж недешевий. Якщо ж знадобиться, наприклад, МРТ, то це щонайменше півтисячі гривень за діагностичну процедуру, причому без контрастного підсилення. А якщо людина працює за комп’ютером, то їй обов’язково знадобиться додаткове зволоження сітківки ока — наприклад, «Систейн» коштує від 200 грн за 10 мл (але хоч справді дієвий).

Про стареньких чи про інвалідів і говорити годі. Прожитковий мінімум для них зменшений, порівнюючи з іншими категоріями українців, але ж для них часто потрібні й додаткові засоби по догляду, і особливе лікування, і ще багато чого, що в 1312 гривень прожиткового мінімуму ніяк не упхаєш, віднявши від цієї суми ще й комунальні платежі, нехай навіть і з урахуванням субсидії…

Невже державні мужі вважають, що таке «підвищення» може вважатися покращенням? Прожити на цей прожитковий мінімум практично не можна. І дуже вже усе це на лихий жарт схоже… Чи хлопці в Кабміні не жартують?

Пише zrada.today.










ПОШУК ПО ДАТІ