IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



IT-ринок області

Наталя МУХІТДІНОВА, керівник департаменту компанії Eleks, про розвиток та проблеми ІТ-галузі Івано-Франківської області.



Що буде з договорами дарування та оформлення спадщини?

Останніми тижнями у засобах масової інформації усі переглядають повідомлення з приводу того, що українці з 1 листопада поточного року фактично не зможуть вступити у спадок або оформити угоду договору дарування, оскільки відбулися зміни у порядку оцінки дарованого майна та майна, яке передається у спадок. Ситуацію коментує приватний нотаріус Мар’яна Дзера.

Kia Sportage – безумовний лідер автомобільного ринку України

За результатами продажів нових автомобілів в Україні кросовер Kia Sportage у черговий раз став абсо- лютним лідером продажів та бренд Kia увійшов до трійки лідерів. Асоціація автовиробників України «УкрАвтопром» підбила підсумки продажів нових автомобілів Кросо- вер Kia Sportage став по-справж- ньому народним автомобілем за результатами продажів у 2016 році. Оптимальне співвідношення споживацьких якостей, багатого ви- бору моторів та трансмісій, а також конкурентної ціни дозволило Kia Sportage здобути звання «Кросовер року в Україні 2017». Генеральний директор ПРАТ «Івано-Франківськ-Авто» Ігор НОВІК розповів нам детальніше про переваги бренду КІА.

ФОП чи ТОВ? Що обрати?

Вибір організаційно-правової форми господарювання та системи оподаткування є важливим етапом створення прибуткового і стабільного бізнесу. Це рішення вимагає проведення порівняльного аналізу ефективності різних форм організації бізнесу, відповідності цієї форми обраним цілям і стратегії розвитку підприємства в тій чи іншій сфері діяльності. Що необхідно враховувати та пам’ятати в такій ситуації журналу «МЕГА» розповіла Оксана Шевадуцька – CAP, АССА ДипІФР, керівник аутсорсингової компанії «Ваш бухгалтер».

Українські розробники змінюють уявлення про традиційні АЗК. Інновації в сфері торгівлі нафтопродуктами. Розумні АЗК.

У той час як провідні країни світу активно обговорюють четверту промислову революцію, та не тільки обговорюють, а і творять її, більшість українських компаній, на жаль, продовжують стояти на місці, не встигаючи за стрімким розвитком інновацій у світі, відповідно, втрачаючи сотні тисяч доларів потенційної вигоди. Україна у глобальному рейтингу інноваційності Global Innovation Index у 2017 роціпосіла 50 місце.



Україна у топ-5 країн-годувальниць всього світу, — заступниця міністра АПК Трофімцева

Україна у топ-5 країн-годувальниць всього світу, — заступниця міністра АПК Трофімцева

Сьогодні Україна проводитиме перемовини щодо збільшення квот на ринку ЄС для своїх виробників. Зокрема, щодо такої продукції: меду, кукурудзи, ячменю, вівса, борошна і виноградного соку.

Гість студії hromadskeradio. – заступниця міністра аграрної політики Ольга Трофімцева розповідає, чому Україні можна з впевненістю назвати годувальницею всього світу.

Наталя Соколенко: На сайті Міністерства аграрної політики з’явилася новина, що ЄС може надати більше квот для виходу українських товарів на європейський ринок. Але не йдеться про те, які саме це квоти. Про що будуть говорити завтра на перемовинах?

Ольга Трофімцева: Про це говорять із вересня 2016 року. Ще тоді представники ЄСзапропонували пропозиції із 8 продуктів – про це просили українські аграрії. Ми спілкувались із нашими профільними асоціаціями: від цукру – до тваринницької продукції. Вони пропонували свої пропозиції щодо можливостей продажу на ринку ЄС, ми це сфокусовано обробляли і відправляли наші пропозиції до Міністерства економічного розвитку та торгівлі, який веде основні перемовини. 

Дмитро Тузов: Мені доводилось чути від українських аграріїв, що квоти доволі незначні і вони вичерпуються досить швидко. Зокрема, я чув про це від виробників курятини.

Ольга Трофімцева: Це дійсно стосується певних позицій, зважаючи на той обсяг продукції, який ми експортуємо до Європи. Мед, соки, цукор, м’ясо птиці – квоти на ці продукти вибрані у перші місяці цього року.

Але хочу наголосити на іншому аспекті. Незважаючи на те, що квоти не великі, наприклад, 5 тисяч тон на мед, то ми все рівно експортуємо більше меду. Це означає, що квота не є вирішальною для українського експортера. Це свідчить про те, що ми залишаємось конкурентоспроможними, інакше ми б його не везли поза квотою. Просто збільшується ставка імпортного мита, яке сплачують експортери.

Сьогодні мова йде про черговий етап цієї новини щодо збільшення квот. Зокрема про те, що Комітет із міжнародної торгівлі Європейського парламенту проголосував наприкінці тижня за розширення автономних преференцій для України. У тому числі, по аграрних продуктах. Єдине, що Єврокомісія відхилила дві позиції із восьми. Це, на жаль, оброблені томати і пшениця. На пшеницю було запропоновано розширення на 100 тисяч тон, а на оброблені томати – всього 5 тисяч тон.   

Якщо дивитись на структуру двосторонньої торгівлі між Україною і ЄС за результатами 2016 року, то в Євросоюз ми експортували більш ніж на 4 мільярди доларів  аграрної продукції, а імпортували менше ніж на 2 мільярди. З іншого боку, із ЄС ми імпортуємо більше високотехнологічних речей, які коштують більше і приносять європейським виробникам більше грошей.

Окрім того, Євросоюз зайняв друге місце серед імпортерів нашої аграрної продукції.

Наталя Соколенко: А хто зайняв друге місце?

Ольга Трофімцева: Країни Азії. Там є два сильні гравця: Індія і Китай. Коли ми говоримо про аграрну політику із Європейським Союзом, то Міністерство АПК притримуємося політики диверсифікації. Я думаю, що ми не можемо повторити помилку, як було із торгівлею з Росією, коли велика частина нашого експорту йшла в цю країну. І коли цей ринок закрився – аграрії понесли великих збитків.

Дмитро Тузов: Ви сказали, що є квоти на продукцію із доданою вартістю. У нас є проблема, що наші експортери, як правило, продають сировину. Наприклад, Україна експортує багато збіжжя. А вже десь у Італії роблять із нього, наприклад, макаронні вироби. Це політика захисту, яку проводить Європейський Союз. Але нам цікаво, щоб експортувалась продукція переробки.

Ольга Трофімцева: Мінагрополітики зараз дійсно працює над стратегією диверсифікації. При цьому йдеться мова не тільки про географічну диверсифікацію нашого експорту, але і товарну. Незважаючи, на те, що Україна є одним із найбільших експортерів, ми маємо розвивати переробку.

Нам потрібно створювати в державі такі умови для виробників, щоб їм було вигідно робити переробку. Але це має бути комплекс заходів. Не означає, що ми маємо якимось чином тільки щось закривати, чи обмежувати. У сьогоднішньому світі це так не спрацює. Тому що торговельні потоки будь-якої продукції стали глобальними.

Наталя Соколенко: Ви згадали про одну квоту, на яку будуть прийняті розширення – це мед. На які ще товари?

Ольга Трофімцева: Це іде мова про розширення квот щодо кукурудзи на 650 тисяч тон, також це стосується ячменю – на 350 тисяч тон, те ж стосується вівса, ще є невелике розширення квоти на виноградний сік – 500 тон і розширення квоти щодо борошна.

Дмитро Тузов: Із застосуванням світових технологій, чи не втрачаємо ми свої переваги? У мене були знайомі, які ще кілька років тому продукти харчування возили з собою із України в країни Євросоюзу, пояснюючи тим, що у нас натуральне.

Ольга Трофімцева: Це тема органічного сільського господарства. Ні, ми не втрачаємо. І тут знову можна говорити про диверсифікацію. Ідуть дві тенденції в світі продовольства. Перша тенденція: до 2030 року нам потрібно буде нагодувати певну кількість мільярдів людей. Об’єктивно Україна є однією із країн, яка буде годувати ці мільярди людей поряд із США та Бразилією. Таких країн всього десь п’ять у світі.

Друга тенденція: на розвинутих ринках із високими доходами йде мова про здорове харчування, яке включає органічну сільськогосподарську продукцію. Ця продукція коштує на 40% дорожче на ринку. І в України є природні переваги її виробляти.










ПОШУК ПО ДАТІ