IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



КОЖНИЙ УКРАЇНЕЦЬ ЗАПЛАТИТЬ ПОНАД 7 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ ЗА ДЕРЖПІДТРИМКУ БАНКІВ

КОЖНИЙ УКРАЇНЕЦЬ ЗАПЛАТИТЬ ПОНАД 7 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ ЗА ДЕРЖПІДТРИМКУ БАНКІВ

У 2014-2017 роках на докапіталізацію Ощадбанку держава витратила 25,5 млрд грн, на докапіталізацію Укрексімбанку – 22 млрд грн, Укргазбанку – 3,8 млрд грн.

У кінці грудня 2016 року й на початку 2017 року уряд вже витратив на докапіталізацію Приватбанку 116,8 млрд грн. Як заявляла глава НБУ Валерія Гонтарева, ще буде витрачено як мінімум 30 млрд грн (слід розуміти – для покриття «новоявлених» збитків за 2016 рік). Крім того, невдовзі має бути оголошена потреба в докапіталізації націоналізованого банку за підсумками пост-аудиту, який проводить Ернст енд Янг (EY)…

Тобто загалом уже набігає сума «198+» млрд грн.

Рахуємо далі.

З початку 2014 року держава витратила близько 70 млрд грн на підтримку Фонду гарантування (більшою мірою йдеться про вливання Мінфіну у вигляді держоблігацій, меншою мірою – про кошти НБУ).

Не варто забувати про мільярди гривень, які щороку витрачаються і будуть витрачатися на сплату урядом банкам відсоткового доходу по держоблігаціям, через які, власне, й здійснюється в основному підтримка державних банківських і довколобанківських структур. Так, глава правління Приватбанку Олександр Шлапак заявляв, що тільки у випадку націоналізованого банку державі щороку потрібно буде витрачати по 8 млрд грн (це по вже випущеним 15-річним ОВДП на 116,8 млрд грн, а ще ж будуть нові випуски держпаперів).

Тобто загалом уже легко набігає сума 300 млрд грн. От і виходить, що держава на підтримку банків взяла з кишені кожного українця понад 7 тис грн.

Проте й це не все.

Уряд планує створити компанію з управління активами (КУА) для роботи з проблемними активами (наразі відкрите питання – чи йдеться про токсичні активи лише держбанків чи й комбанків, - ред.). На яку цю КУА державі знову ж таки доведеться витрачати кругленькі суми.

Глава правління Ощадбанку Андрій Пишний в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня. Україна» заявив, що для цієї КУА знадобиться (цитата) «немаленький» капітал, щоб викупити проблемну заборгованість.

«Поки що обговорюється варіант, що Мінфін виступить 100-відсотковим акціонером. Це ще навіть не проект рішення, тому що знадобиться спеціалізований закон. Без нього КУА функціонувати не зможе. А це означає, має бути ще запекла дискусія в парламенті та комітеті.

Кожний актив буде оцінений. По кожному з них буде визначено стратегію та прийнято рішення, за яку суму він буде переданий з балансу банку. Деякі активи генерують колосальні за своїм обсягом витрати — робота співробітників по супроводу, валютні ризики, захист у судах. Усе це має бути оцінене. Говорити сьогодні, скільки точно це все має коштувати, рано, тому що оцінки ще не було. Оцінку може проводити компанія, яка має необхідну компетенцію та репутацію на міжнародному рівні.

Навіть якщо акціонер вважатиме, що ці активи ми маємо передати КУА безплатно, він одразу має знайти джерело покриття їхньої ліквідаційної вартості в балансі банку.

При формуванні резерву враховується, крім іншого, ще й вартість заставного майна. Резерви сформовані саме так, як того вимагають міжнародні стандарти фінзвітності. Ми не можемо формувати резерви більше, ніж того вимагають МСФЗ, тому що тоді ми створюємо додаткове джерело збитків для нашого акціонера. Є міжнародний стандарт, є класифікація кредитного портфеля, є оцінка кредитного ризику, є те, за рахунок чого цей кредитний ризик покривається. Якщо є непокритий кредитний ризик, його покриває акціонер. При цьому мені регулярно кажуть, що я дуже консервативно підходжу до оцінки ризику. А я вважаю, і так показують час і досвід, що певна частка консерватизму в будь-якому банку йде тільки на користь вкладникам та акціонеру.

Якщо знаходження цих активів у балансі банку з погляду акціонера буде менш витратним, чинитиме менший тиск на бюджет, і власник не зацікавлений у підвищенні акціонерної вартості банків, якими володіє, то, звичайно, ніяка КУА не потрібна. Будемо продовжувати працювати з цим портфелем», - зазначив А. Пишний.

Як писав Finbalance, згідно з Меморандумом з МВФ, в 2017 році Мінфін може випустити держоблігації для докапіталізації банків та підтримки Фонду гарантування на 98 млрд грн (у т.ч. в І кварталі – на 44,8 млрд грн; у ІІ кварталі – на 10 млрд грн, у ІІІ кварталі – на 23 млрд грн, у IV кварталі – на 20 млрд грн).

Інформує finbalance.com.ua.










ПОШУК ПО ДАТІ