IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



Продати не можна залишити

На сьогодні в Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.  Міжнародний Валютний Фонд зобов’язав Україну відкрити ринок землі і дозволити іноземцям купувати українську землю. Чому і навіщо МВФ зобов’язує до таких нововведень і чи вигідно це українському бізнесу та власникам земельних ділянок розповідає  керуючий партнер юридичної компанії «Legis Virtus» Віктор СКОВРОНСЬКИЙ.

  • Після зобов’язання скасувати мораторій на вивіз лісу-кругляка Україна отримує чергову вимогу від МВФ: скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Скажіть, будь ласка, навіщо міжнародній фінансовій установі такі вимоги? 

     Найперше, я б не говорив, що це «вимоги» і «зобов’язання», оскільки це все погоджені домовленості меморандуму між державою Україною та МВФ. В останньому листі, адресованому голові МВФ, було вказано, що у Верховній Раді України зареєстрований  законопроект, який передбачає скасування вище згаданого мораторію і введення в обіг земель сільськогосподарського призначення. 

     Що стосується отримання права купівлі земель іноземними громадянами, то в проекті даного Закону таке право передбачене тільки з 1 січня 2030 року. Тому прийняття даного Закону не означає миттєву можливість для іноземців придбати землю, це питання є відтермінованим. 

  • Усе ж, у чому полягає така необхідність для МВФ у скасуванні цього мораторіїв? 

МВФ вважає, що наявність такої заборони унеможливлює повноцінний розвиток сільськогосподарського сектора й використання землі як застави для отримання кредитів. Тому, на їхню думку для України важливо рухатися вперед із земельною реформою і прийняти нові законни, які дозволять продаж землі. 

  • Питання про скасування даного мораторію деякі спеціалісти пропонують винести на загальний референдум, оскільки земля має особливе значення для кожного українця. Які плюси та мінуси даної реформи ви б відзначили? 

     Що стосується проведення референдуму, то вважаю доцільним винесення цього питання на всеукраїнський референдум, оскільки, земля відповідно до статті 13 Конституції України  є об'єктом права власності Українського народу. 

Але до прийняття даного Закону, на мою думку, потрібно ставитись вкрай виважено.  

     Тут є багато як «за», та і «проти». До переваг можна віднести кращі можливості співпраці банків та малих і великих фермерських господарств, а саме: можливість давати землю під заставу при отриманні кредиту на розвиток агробізнесу. Хоча негативу з прийняттям цього закону, як на мене, більше. Це пов’язано з тим, що кредитні ставки в Україні є надто високими, а продаж землі за нормативно-грошовою оцінкою є невигідним, оскільки ця оцінка є надто низькою. За даними Держгеокадастру, нормативно-грошова оцінка за 1 га землі в Івано-Франківській області в середньому сягає трохи більше 5 000 грн. Я вважаю, що здійснювати продаж землі за нормативно-грошовою оцінкою є недоцільно, щонайменше має бути експертна оцінка. Хоча законодавець пропонує встановити відповідний мінімум вартості земельної ділянки у вигляді 20-ти орендних плат за землю. Згідно статистичних даних, середня вартість оренди 1 га землі сільськогосподарського призначення за рік становить 676 грн. Якщо цю суму помножити на 20 орендних плат, то вартість 1 га землі сільськогосподарського призначення повинна бути не меншою ніж 13 536 грн. Законодавчо чи на рівні Кабінету міністрів України необхідно розробити механізм, який визначатиме порядок обробітку цих земель, встановлюватиме обмеження щодо дотримання сівозмін, встановлюватиме штрафи за використання заборонених пестицидів чи висаджування культур, які занадто виснажують землю тощо. 

  • Складається досить неоднозначне враження: правила гри чітко не прописані, цінова політика розмита і незрозуміла. Усе ж вартість української землі зростатиме чи залишиться на сьогоднішньому рівні? 

     Перш за все, це є ринок. Ми можемо тільки щось прогнозувати. 

     Якщо особи, які мають у приватній власності земельні ділянки для продажу, масово вийдуть на ринок з 1 липня 2018 року, як передбачається, ціна на землю, звісно ж, впаде через високу пропозицію.  

  • Хто найбільше зацікавлений у прийнятті цього закону: великі підприємства чи великі іноземні агрохолдинги, держава чи пересічні українці, чи буде це вигідно для малого і середнього бізнесу?

     Я вважаю, що з прийняттям цього закону пересічним українцям, малому та середньому бізнесу нічого хорошого очікувати не варто. Перш за все тому, що в електронних торгах, які пропонуються як нововведення, саме вони будуть менш конкурентоспроможними в порівнянні з великими агрохолдингами, які мають значні ресурси. 

Уляна Гаврилюк 

Мар’яна Цимбалюк 










ПОШУК ПО ДАТІ