IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA

МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

Продати не можна залишити

На сьогодні в Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.  Міжнародний Валютний Фонд зобов’язав Україну відкрити ринок землі і дозволити іноземцям купувати українську землю. Чому і навіщо МВФ зобов’язує до таких нововведень і чи вигідно це українському бізнесу та власникам земельних ділянок розповідає  керуючий партнер юридичної компанії «Legis Virtus» Віктор СКОВРОНСЬКИЙ.

  • Після зобов’язання скасувати мораторій на вивіз лісу-кругляка Україна отримує чергову вимогу від МВФ: скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Скажіть, будь ласка, навіщо міжнародній фінансовій установі такі вимоги? 

     Найперше, я б не говорив, що це «вимоги» і «зобов’язання», оскільки це все погоджені домовленості меморандуму між державою Україною та МВФ. В останньому листі, адресованому голові МВФ, було вказано, що у Верховній Раді України зареєстрований  законопроект, який передбачає скасування вище згаданого мораторію і введення в обіг земель сільськогосподарського призначення. 

     Що стосується отримання права купівлі земель іноземними громадянами, то в проекті даного Закону таке право передбачене тільки з 1 січня 2030 року. Тому прийняття даного Закону не означає миттєву можливість для іноземців придбати землю, це питання є відтермінованим. 

  • Усе ж, у чому полягає така необхідність для МВФ у скасуванні цього мораторіїв? 

МВФ вважає, що наявність такої заборони унеможливлює повноцінний розвиток сільськогосподарського сектора й використання землі як застави для отримання кредитів. Тому, на їхню думку для України важливо рухатися вперед із земельною реформою і прийняти нові законни, які дозволять продаж землі. 

  • Питання про скасування даного мораторію деякі спеціалісти пропонують винести на загальний референдум, оскільки земля має особливе значення для кожного українця. Які плюси та мінуси даної реформи ви б відзначили? 

     Що стосується проведення референдуму, то вважаю доцільним винесення цього питання на всеукраїнський референдум, оскільки, земля відповідно до статті 13 Конституції України  є об'єктом права власності Українського народу. 

Але до прийняття даного Закону, на мою думку, потрібно ставитись вкрай виважено.  

     Тут є багато як «за», та і «проти». До переваг можна віднести кращі можливості співпраці банків та малих і великих фермерських господарств, а саме: можливість давати землю під заставу при отриманні кредиту на розвиток агробізнесу. Хоча негативу з прийняттям цього закону, як на мене, більше. Це пов’язано з тим, що кредитні ставки в Україні є надто високими, а продаж землі за нормативно-грошовою оцінкою є невигідним, оскільки ця оцінка є надто низькою. За даними Держгеокадастру, нормативно-грошова оцінка за 1 га землі в Івано-Франківській області в середньому сягає трохи більше 5 000 грн. Я вважаю, що здійснювати продаж землі за нормативно-грошовою оцінкою є недоцільно, щонайменше має бути експертна оцінка. Хоча законодавець пропонує встановити відповідний мінімум вартості земельної ділянки у вигляді 20-ти орендних плат за землю. Згідно статистичних даних, середня вартість оренди 1 га землі сільськогосподарського призначення за рік становить 676 грн. Якщо цю суму помножити на 20 орендних плат, то вартість 1 га землі сільськогосподарського призначення повинна бути не меншою ніж 13 536 грн. Законодавчо чи на рівні Кабінету міністрів України необхідно розробити механізм, який визначатиме порядок обробітку цих земель, встановлюватиме обмеження щодо дотримання сівозмін, встановлюватиме штрафи за використання заборонених пестицидів чи висаджування культур, які занадто виснажують землю тощо. 

  • Складається досить неоднозначне враження: правила гри чітко не прописані, цінова політика розмита і незрозуміла. Усе ж вартість української землі зростатиме чи залишиться на сьогоднішньому рівні? 

     Перш за все, це є ринок. Ми можемо тільки щось прогнозувати. 

     Якщо особи, які мають у приватній власності земельні ділянки для продажу, масово вийдуть на ринок з 1 липня 2018 року, як передбачається, ціна на землю, звісно ж, впаде через високу пропозицію.  

  • Хто найбільше зацікавлений у прийнятті цього закону: великі підприємства чи великі іноземні агрохолдинги, держава чи пересічні українці, чи буде це вигідно для малого і середнього бізнесу?

     Я вважаю, що з прийняттям цього закону пересічним українцям, малому та середньому бізнесу нічого хорошого очікувати не варто. Перш за все тому, що в електронних торгах, які пропонуються як нововведення, саме вони будуть менш конкурентоспроможними в порівнянні з великими агрохолдингами, які мають значні ресурси. 

Уляна Гаврилюк 

Мар’яна Цимбалюк 








ПОШУК ПО ДАТІ