IНТЕРВ'Ю СТАТТI ЕКСПЕРТИ ПОДІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ КОНТАКТИ
MEGA

МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

Діловий туризм

За оцінками Всесвітньої туристичної організації, щороку в світі здійснюється більше 100 млн бізнес-турів, а протягом найближчих десяти років оборот ділового туризму збільшиться вп’ятеро. Україна, незважаючи на те, що розташована в центрі Європи, значно відстає від більшості європейських країн за рівнем розвитку туристичних послуг. Створення інфраструктури ділового туризму в Україні сприятиме всебічному розвитку міст зокрема і держави загалом, оскільки людина, яка вирушила у ділову подорож, може витрачати не тільки кошти з власного гаманця, але й кошти компанії, яка її відрядила. Це, безперечно,  робить бізнес-туризм надзвичайно прибутковим.

На Прикарпатті найбільш сприятливі умови для розвитку ділового туризму має місто Яремче. Саме Яремчанщина за 2016 рік забезпечила 85% туристичного збору в Івано-Франківській області. Такі дані наводить створена нещодавно «Асоціація готельєрів Яремчанщини». Асоціація займається популяризацією туризму в Карпатах та налагодженням тісної співпраці з туристичними  операторами та діловими партнерами.  

Про те, з якими проблемами найчастіше доводиться стикатися як туристам, так і туроператорам та місцевим готельєрам, розповів нашим журналістам член Асоціації Андрій Дзвінчук. За його словами, попри наявність широкої мережі об`єктів готельно-ресторанного бізнесу, в регіоні слабо розвинута  система попереднього бронювання готельних номерів. Через страх місцевих готельєрів втратити своїх постійних клієнтів і неможливість деяких закладів приймати велику кількість гостей, немає чіткої координації дій між  українськими туроператорами і яремчанськими готельєрами. Дуже часто оператори не поінформовані про можливість яремчанських готелів приймати  в себе конференції, семінари, практикуми тощо. Пан Андрій наголошує на тому, що «на даний час немає систематизованої бази даних про ці заклади, тому ми готуємо до виходу друкований та електронний каталог ділового туризму Яремчанщини. До нього увійде не тільки інформація про заклади, в яких є можливість проводити ділові зустрічі, але й дані про супутні організації, які можуть забезпечити дозвілля для гостей: рафтингджипінг, піші- та велоекскурсії, трансфери…».  Оскільки туризм на Яремчанщині має чітко виражену сезонність (туристи масово відвідують регіон тільки влітку та взимку, а ділова активність активізується навесні та восени), вважає Андрій Дзвінчук, такий каталог допоможе узгодити проведення тих чи інших заходів до конкретного сезону.   

Діловий туризм (сьогодні часто використовують термін-абревіатуру MICE*),  є чи не найкращим способом поєднання бізнесових справ з розвагами, відпочинком та мотивацією співробітників тих чи інших компаній. Яремчанщина досить колоритний край, і це дає змогу поєднати поїздки, пов’язані з участю у з’їздах, конференціях, семінарах, виставках і ярмарках, із змістовним відпочинком. Щоправда, і тут на потенційних бізнес-туристів чекають неприємні несподіванки через недосконале інфраструктурне й інформаційне облаштування туристичних об’єктів, застарілу матеріально-технічну базу санаторно-курортних закладів та дефіцит кваліфікованих кадрів.  

Серйозним мінусом для розвитку ділового туризму є також відсутність скоординованої системи просування карпатських туристичних продуктів на світовий ринок та брак реклами яремчанських курортів. 

Проте це проблема не лише нашого краю. Наприкінці березня цього року  члени Асоціації готельєрів Яремчанщини побували на Міжнародній туристичній виставці у Києві і мали змогу переконатися, що не лише Прикарпаття, але й інші регіони України слабо представлені на міжнародному туристичному ринку. Майже усі туристично привабливі регіони нашої країни не намагаються заявляти про себе на міжнародному ринку, вони орієнтовані на внутрішнього споживача їхніх послуг. Яремче не виняток, оскільки тільки 3% іноземців відвідали місто минулого року.  

Варто також зазначити, що стрімкий розвиток гірськолижного курорту «Буковель» призвів до того, що центр туризму і відпочинку на Прикарпатті перемістився з Яремче на Буковель. Проте Яремче і надалі залишається одним з найвідоміших міст-курортів в Україні, і туристів тут вистачає. Як зауважує Андрій Дзвінчук, «Буковель» є лідером відпочинку взимку, тоді як у літню пору туристів більше приваблюють Яремче та його околиці. От тільки на відміну від «Буковелю», Яремче та Яремчанщина не мають власного бренду, тож створення такого бренду, на думку Андрія Дзвінчука,  «сприятиме впізнаваності регіону». 

Варто зазначити, що Асоціація активно працює над популяризацією регіону і має далекоглядні плани. 23 травня вона організовує велику конференцію готельєрів та власників садиб Яремчанщини, яка проходитиме в Карпатах, аби заявити івент-операторам про власну спроможність проводити конференції і тематичні заходи. Також в планах - поїздка на туристичні виставки до Молдови та Румунії, оскільки саме з цих країн минулого року Яремчанщину відвідали найбільше туристів. Готуються яремчанські готельєри і до туристичної виставки у Берліні, яка запланована на наступний рік.  Як відомо, це одна з наймасштабніших таких виставок у ЄвропіОскільки представляти туристичні принади краю на загальнодержавному чи міжнародному рівні - справа не з дешевих, то пан Андрій не відкидає можливості часткового фінансування презентаційних проектів за рахунок власних коштів членів Асоціації. На до складу Асоціації входять двадцять шість  власників готелів, садиб та ресторанів Яремчанщини. 

 

УЛЯНА ГАВРИЛЮК

 

 

 








ПОШУК ПО ДАТІ