РОМАН ШЕРЕМЕТА
IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

РОМАН ШЕРЕМЕТА

Іванофранківець Роман Шеремета – доктор економічних наук, найкращий економіст України за версією редакції Forbes, професор Кейс-Вестернського університету (США)про те, куди рухається економіка країни і чому необхідно відкрити ринок землі і дозволити вирубку лісів в Україні.

Пане Романе, що, на вашу думку, зараз відбувається  з українською економікою?  

Я як економіст мушу давати відповідь у такому ракурсі – є речі позитивні і негативні. Ми, економісти, знаємо, що категоричним не можна бути. Загалом пересічна людина цього, може, і не відчуває зараз. Але ті реформи, які почали робитися, – вони є дуже позитивними. Наприклад, фінансова реформа, яка розпочалася за Гонтарєвої. Незважаючи на увесь негатив, який ми спостерігали у ЗМІ, нам потрібно було зробити чистку банків.  Це потрібно робити постійно, бо в нас є дуже багато фіктивних банків, які створюються, щоб фінансувати свої потреби. Наприклад, хтось створив банк, взяв гроші у людей під депозит і вкладає у свій же бізнес, у свої проекти, навіть у дуже ризиковані проекти і деякі з цих проектів погоріли. То нічого страшного, і вони закривають свої банки. Виходить, що  тут є дуже великий конфлікт інтересів. Ми знаємо, що група «Приват» дуже часто користувалася цими методами. І ми бачимо, що цей великий банк  упав. Ту саму ситуацію спостерігаємо з маленькими банками. Це дуже небезпечно, коли банки фіктивні і в нас в Україні, на жаль, багато таких випадків. 

 Які ще позитивні тенденції відзначите? 

Є багато позитивних тенденцій у реформах, які вже розпочалися. Економічні реформи постійно повинні відбуватися, економіка – це така річ флюїдна. Вона повинна постійно змінюватися, і під ті бізнеси та  інвестиції, які будуть приходити. Податкова реформа – це велика реформа,  яка буде більш видною,  а не щось таке дріб’язкове, яке ми побачимо в реформах економіки.  Особливо я  підтримував  реформу охорони здоров’я,  і мені ця реформа дуже імпонувала. Були  такі аспекти,  які критикували багато людей і багато партій, але це нормально, бо повинна бути критика. Бо не може бути ідеального закону. Загалом принцип, за яким  побудована реформа охорони здоров’я,  дуже правильний. Принцип ідеальний – щоб гроші йшли за клієнтом, а не навпаки.  Це давно треба було зробити, бо це маразм. 

Раніше як було?  З державного бюджету гроші виділяли на міські та районні ради, останні  вже самі розподіляли кошти  по лікарнях.  

Якщо головний лікар дуже  добре знайомий з головою районної ради чи мером міста, він може сказати: «Дайте мені трошки більше фінансів, ми з вами якось домовимося». Звичайно, це негласно відбувалося,  але ми знаємо, як ця система працювала. Зараз, після реформи, мер міста чи голова адміністрації до цих коштів не будуть мати ніякого відношення. Гроші з бюджету будуть іти напряму  на конкурентній основі до лікарні.  

Ви також лобіювали закон про скасування ввізного мита для вживаних іноземних автомобілів. Пройшов майже рік, закон де-юре прийнятий, але фактично відбувається казна-що з цими автомобілями. 

 Для мене це неприпустимо.  В Америці я свою машину купив удвічі дешевше, ніж я би її купив тут, в Україні. 

В Америки у кілька десятків разів потужніша економіка, ВВП на душу населення теж більший у 20 разів,  ніж в Україні. Автомобілі  там удвічі дешевші, це не логічно.  

Це відбувається через високі мита, тарифи та податки. Відбувається це через лобізм  українського виробника ЗАЗ магнатами та олігархами, які не хочуть,  щоб була конкуренція на українському ринку, і ми захищаємо вітчизняного виробника. В мене як економіста до цього проста реакція – якщо виробник не є конкурентний, то нехай помирає. Нащо нам автомобілі, які не їздять? Лобісти не відпускають цей ринок. Тому що надприбутки і монопольний ринок. На нові автомобілі має бути нижчий тариф, а на старі авто – вищий. Це потрібно, щоб стимулювати ввіз нових автомобілів в Україну. 

Зараз топ-тема для мешканців області  це незаконна вирубка лісів та ринок землі. Ви родом з Франківська,  і вам ця тема теж болить, напевне? 

Я до кінця не знаю всіх тонкощів реформ, але я за те, щоб землю можна було продавати. Тут питання, як саме регулювати цей ринок. Бо тут уже говорять: «Ми не продамо  жодного клаптика  рідної землі ворогові». Це популістські гасла, які не мають підґрунтя. Ці земельні питання можна регулювати. І той самий ліс – такого не було, що інвестори приїхали, вирубали  увесь ліс і поїхали. У всьому світі, де є ринкова економіка, земля повинна продаватися. Стосовно вирубки лісів треба мати правильні закони. 

Позитив також можу відзначити у галузі освіти – це великий плюс, бо деякі пережитки Радянського Союзу скасують. Наприклад, якщо  в учня погана каліграфія, то йому за це знімають бали. Або приклад, коли учень виправив помилку, то йому теж знімають бали. Чому ми вчимо дітей  в цьому разі? Це умомаразм. Навпаки, коли ти знайшов помилку  і виправив, то за це має бути похвала. Дитина думає, що, якщо виправити помилку, краще нікому не казати. Це такий елементарний приклад. Або коли дитину карають за незадовільну поведінку. Такі стимули не можна використовувати, бо вони руйнують психіку дитини і, навпаки, не стимулюють. Таких речей  уже на законному рівні більше в школі не буде, і це дуже позитивні речі. 

А у вищій освіті найбільші проблеми. Якщо в рейтингу початкової та середньої освіти ми не пасемо задніх  і знаходимося десь поруч Польщі та США, то в рейтингу вищої освіти жодний наш університет  не увійшов навіть в топ-800. 

Коли ми говоримо про реформи, то завжди посилаємося на досвід іноземців. Чому ми повинні використовувати їхні  методи, адже менталітет у нас інший, і багато принципів для нас, навпаки, не підходять? 

Дуже правильне запитання. Так, потрібно враховувати культурні аспекти. З багаторічної практики я можу сказати, що стимули в людей однакові. Ми проводимо експерименти в багатьох країнах світу, і люди дуже подібні, коли  доходить мова до грошей і мотивації праці. Люди орієнтовані, щоб максимізувати особисте щастя. Основа економічної моделі – кожна людина максимізує своє щастя. 

 Але в кожного свої критерії щастя. 

Однозначно, і саме такі критерії треба враховувати. Сам принцип, що кожна людина максимізує щастя, вважаючи на ті обмеження, які  в неї є. Це є основа економічної науки, і кожна людина хоче мати більше фінансів. Так, необхідно враховувати всі аспекти і культурні відмінності держави. Я не вважаю, що це правильно: як копіпест – скопіював і поставив в Україну. Це не буде працювати. 

А  які аспекти  потрібно враховувати у випадку з Україною? 

Потрібно враховувати, що українці – це така нація, яка має новітню історію. В нас немає як такого громадянського суспільства, воно будується. Мені здається, що основним здобутком Революції Гідності було створення громадянського суспільства. Можете казати, що ми хотіли поміняти владу і піти в Європу, але самі бачите – влада сильно не змінилась, з Європою не все так гаразд, але що помінялося – і є тому факти і статистика, – що громадськість стала більш активною. Люди зрозуміли, як в тій приказці: «Порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого», і тому люди організовуються в різні об’єднання. До речі, саме побудова громадянського суспільства  свого часу призвела до колосального розвитку США та Європи. Тому я вважаю, що це головний здобуток Революції Гідності. Тому потрібно враховувати, що  в нас дуже молоде громадянське суспільство. Що я маю на увазі? Наприклад, в США  якщо студент списує, а інший бачить, то він підійде до викладача і про це розкаже. В нас такий сценарій не пройде. Тому що такий менталітет,  і для того, щоб його змінити, потрібно багато-багато років. Потрібно робити механізм боротьби з такими речами. В Америці таких механізмів навіть не треба створювати – суспільство працює в такому ракурсі. 

Давайте тоді вже поговоримо про економічну складову політичних процесів, які відбулися  в Україні.  Ми змінили ринок збуту з  Росії в Європу. Чим він ефективніший? 

Правильне запитання. В принципі, я проти того, щоб міняти ринок Росії. Ми у воєнному стані  з цією країною  і мусили це робити. Якщо Донбас і Крим повернуться до України, і війна припиниться, я вважаю, що варто відновити стосунки з Росією і торгувати з нею. Бо це було питання не економічне,  а патріотичне. Ми втратили багато через припинення співпраці з російськими ринками, і це негатив. Стосовно європейських ринків – ми не готові до цього, на  жаль, ми кинулися туди занадто швидко.  В нас не було виходу, знову ж таки. Але така шокова терапія і переорієнтація  ринків може зіграти і на добро в деякій мірі. Ми бачимо, що експорт росте. 

Давайте погоримо  про локальні проблеми. Які перспективи в нашій Івано-Франківській області? 

Я думаю, що Івано-Франківськ має дуже великий потенціал. Перш за все, ми знаходимося близько до кордонів. Івано-Франківськ має бути обличчям держави. Бо якщо люди перетинають кордон, то будуть їхати або через Івано-Франківську, або через Львівську області – через західні регіони. Другий фактор – це  Буковель,  який став найкращим курортом Європи. Інфраструктура розвивається в регіоні завдяки Буковелю. 

 Так, це приватна власність, але ж раніше на тому місці нічого ж не було. Ну, скажу, що  ще потрібна конкуренція Буковелю, тому що там такі високі ціни. Мені було навіть дивно як американцю, який побував на багатьох світових курортах. Високі ціни  в Буковелі – це тому що немає альтернативи  і немає конкуренції. По-третє, в нас є досить потужна наукова база – два величезні національні університети і хороший науковий потенціал. Не всі міста мають такі заклади. Хоча трохи неефективно використовуємо ті ж університети, бо уже з запізненням почали відкривати такі потрібні професії, як туристичний напрямок, шеф-кухар і т. д. До речі, айтішників багато у Франківську. Цього достатньо, щоб залучити сюди інвестиції, бо інвесторам потрібні всі напрямки.   Ну, і останнє, на чому я роблю акцент – це аграрії. Ми маємо 30 % світового запасу чорнозему. Ми унікальна країна в цьому плані, і ми можемо стати провідною аграрною країною у світі. І це шанс, щоб піднятися, для нашої держави. 

Над чим ще варто попрацювати,які ще негативні тенденції зберігаються в економіці чи бізнесі? 

З негативних речей я можу назвати  відсутність інфраструктури. Не було б такого поділу між Заходом  і Сходом. Люди б їздили частіше, якби  були хороші дороги, транспортне перевезення дешевше.  Ще для мене особисто було дуже дивним при декларуванні не те,  що  в нас депутати і  ректори найбагатші люди, а те, скільки готівки люди тримають під подушкою. Це погано,  що кошти осідають  у людей і не йдуть в оборот. Це  відбувається через недовіру до банківської і фінансової системи, політики  і т. д. 

Який уряд і прем’єр-міністр, на вашу думку, були найефективнішими для економіки держави? 

Мені особисто імпонував міністр економіки Павло Шеремета.  Він почав робити досить кардинальні кроки, але він довго не затримався і пішов, бо зрозумів, що нічого там не зможе змінити. Стосовно прем’єр-міністра я вважаю,  що поки що не було такої особистості, яка б вирізнялася  серед інших, і ми могли б сказати: «Так, це дійсно  реформатор!»  Всі щось трохи робили і  не робили. Уряд Гройсмана мені імпонує,  і ті речі, які робляться. Він людина вольова, і я б його вище оцінив, ніж попередні уряди.  Але немає зараз такого сильного уряду поки що! 

Мар’яна ЦИМБАЛЮК










ПОШУК ПО ДАТІ