Норвезькі інвестиції в українську економіку
IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

Норвезькі інвестиції в українську економіку

Нещодавно на Прикарпаття завітав Надзвичайний і Уповноважений посол Королівства Норвегії в Україні Ole T. Horpestad. Під час офіційного візиту пан посол відвідав два провідні університети Франківщини: Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника та Національний технічний університет нафти і газу. Також високий гість мав зустрічі з міським головою Івано-Франківська Марцінківим Русланом і головою обласної державної адміністрації Івано-Франківська. А ще побував на вручення відзнак «Юні таланти Прикарпаття». Ми вирішили дізнатися, наскільки вигідними для норвезьких бізнесменів є інвестиції в українську економіку та деталі візиту Ole T. Horpestad в Івано-Франківськ.

― Пане Надзвичайний і Уповноважений посол Норвегії в Україні, рада спілкуванню з Вами. Розкажіть, будь ласка, про економічні взаємини України і Норвегії?

― Торгівля між Норвегією та Україною зросла за останні кілька років (+36 % за останній рік). У цілому це 160 млн євро. Понад 85 % норвезького експорту ― це риба і морепродукти, а з України ми імпортуємо одяг, електромашини і різні товари. Є великий потенціал у нашій подвійній торгівлі, і я думаю, що ми побачимо зростання у прийдешні роки.

― Яких бізнес-партнерів з України Ви можете відмітити для наших читачів?

Понад 36 українських компаній є членами Норвезько-Української Торгової Палати (перегляньте список тут: http://nucc.. no/members/). Вони представляють морепродукти, агросектор, енергетику, кораблебудування та інші.

― Які враження Ви отримали, коли приїхали працювати до України?

― Дуже позитивні. Дуже сподобалась Україна як країна з місцями, які можна відвідати і яких є безліч. Тут також доброзичливі люди. Київ ― прекрасне місце для життя. Україна і Норвегія мають гарні відносини. Минулого жовтня Президент України Петро Порошенко здійснив чудовий візит до Норвегії. Ми підтримуємо реформи в Україні і проєвропейський вибір. Також наш уряд виділяє широку підтримку для України (22 мільйони євро на рік). Надходження йдуть в енергетику й енергетичний коефіцієнт корисної дії, гарну дієву законодавчу підтримку, реформування та європейську адаптацію, гуманітарну підтримку. Я думаю, що з часів Євромайдану Україна чимало досягнула, не дивлячись на анексію Криму і конфлікт на Сході.

― Які частини України є привабливими для інвестицій з Норвегії?

― Більша частина території країни, на мою думку. Та, звісно, Київ, Львів, Харків і Одеса є фіксованими точками. В Івано-Франківську Норвегія підтримує енергетичний сектор, інвестиції надходять через NEFCO. А Івано-Франківський університет нафти і газу також співпрацює з норвезькими науковцями в нафтогазовій промисловості.

― Пане Улє, а норвезькі інвестори часом не бояться інвестувати в Україну гроші через ризик економічної нестабільності у зв’язку з подіями на Сході України?

― Я думаю, що мої візити до українських міст є таким спільним викликом до залучення інвесторів з Норвегії. Думаю, що в України є потенціал для покращення інвестиційного довкілля. Для залучення інвестицій потрібно, щоб у країні, в яку вони їх постачатимуть, було правосуддя, прозорість, дерегуляція. Україна зробила вже реформи дерегуляції. До нашого посольства звертається багато зацікавлених в Україні норвезьких підприємств. 

― Зважаючи на ситуацію в Україні, якби була схожа ситуація у Норвегії, якими були б дії норвезького уряду?

― У Норвегії не було війни з часів Другої світової, коли нас окупувала на п’ять років нацистська Німеччина. Норвезька армія боролась проти нападників, а після капітуляції ― активний рух опору у Норвегії. Це легітимізує будь-яку країну на захист проти окупантів і атак. У випадку з Україною ми підтримуємо Мінські домовленості, що уособлюють мирне вирішення проблем.

― З часів Євромайдану ― чи змінилось ставлення норвезького уряду до України?

― Норвегія активно підтримувала і підтримує Україну. Наш уряд одразу засудив анексію Криму з боку Росії. А ще ми інвестували в Україну близько 200 мільйонів норвезьких крон. У нас є чотири напрямки, зокрема реформи і підтримка правового порядку в Україні, а також інші програми. Наша фінансова компанія НЕФКО фінансує міські проекти України, а саме: збереження енергоефективності у школах, громадських будівлях, дитячих садочках тощо. Третій напрямок ― це економічні реформи і торгівля.

― Що б Ви зробили, якби були на місці українського уряду?

― Гадаю, що варто продовжувати працювати над реформами в Україні. І розвивати країну в проєвропейському напрямку. Думаю, що саме цього прагне більшість українців. Завдання, яке є важливим для України ― це побороти корупцію. Ми бачимо деякий прогрес у цьому напрямку. Це досить важливо ― приваблювати іноземні інвестиції. Адже інвесторів цікавлять стабільні та передбачувані умови співпраці.

― Яка основна мета Вашого офіційного візиту до Івано-Франківська?

― Спасибі за запрошення. Насамперед у мене різні цілі щодо візиту на Прикарпаття. Але найперша ― це ознайомитися з Івано-Франківськом. Тому дякую меру міста за запрошення.

 Як відомо, норвежці співпрацюють із нашим Університетом нафти і газу. На якому рівні ця співпраця перебуває?

― Справді, ми співпрацюємо з цим університетом на різних рівнях більше десяти років. Перш за все це стосується енергетичного аспекту. Я навідувався до нового центру енергії при Університеті нафти і газу. Крім того, співпрацюємо з університетом щодо перепідготовки та адаптації колишніх військовослужбовців. Йдеться про адаптацію їх до соціального життя і про допомогу у створенні власного бізнесу. Сам цей проект було розпочато у 2014 році.

― Щодо співпраці з міським очільником та головою обласної адміністрації. Про що домовились?

― Ми поділилися побажаннями щодо взаємної співпраці і допомоги. Я думаю, що Франківськ завдяки своєму географічному місцерозташуванню цікавий для багатьох туристів з Норвегії, а ще нас цікавить культурна співпраця.

― А з погляду інфраструктури, будування заводів на території Франківська?

― Наразі це ще у планах. Але наскільки знаю, норвезьким підприємцям Франківщина була цікава з точки зору побудови на її території малих гідроелектростанцій, які є у вас в горах і у нас в Норвегії. Наша країна багата рибою, аквадобротами і нафтогазовим сектором, який непогано представлений у вас в регіоні. Потрібно просто, щоб інтереси співпали, і ми можемо розвивати це все спільними зусиллями.

― Зараз на Прикарпатті ведуть активну боротьбу, пов’язану з вирубкою лісів. Як у Норвегії з цим боряться?

― Понад 38 % території Норвегії вкрито лісами, які за чисельністю зросли в останній період. Лісовий менеджмент має бути на контролі в уряді, а вся деревина, яку продають, ― засертифікована відповідно до стандартів законодавства. Це завжди урівноважує баланс в економіці й екології. У Норвегії спеціальний інтернет-портал розробив деталізовану карту і всю необхідну інформацію щодо цього. А нелегальна вирубка карається штрафами або ж загрозою тюремного ув’язнення.

 

Марися ТОМАШЕВСЬКА










ПОШУК ПО ДАТІ