ГУЦУЛЬСЬКИЙ БРЕНД
IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

ГУЦУЛЬСЬКИЙ БРЕНД

«Репутація порядності – гарантія успішного бізнесу», – саме таке життєве кредо Василя Мотрука, власника відомої пивоварні «Гуцульська броварня Микуличин». У пошуках налагодження виробничого бізнесу він і гадки не мав, що започаткує щось нове, унікальне та маловідоме Україні. Створивши свою міні-броварню, йому вдалося впровадити власну технологію пивоваріння та надалі вдосконалювати свою справу. Зараз із задоволенням ділиться з нами основними напрямками розвитку ремісничої діяльності.

Василь Мотрук, відомий український бровар, який побудував власну броварню в с. Микуличині і є автором унікальних сортів пива торгової марки «Гуцульське».

- Я багато їздив країнами Європи, свій бізнес провадив з чехами, німцями, австрійцями та угорцями. Подобалося в них те, чого у нас, в Україні, бракувало – добре, смачне пиво та культура подачі і споживання напою. Це спонукало до створення нового напрямку в бізнесі, адже на той час – 2000 року, в Україні броварне ремесло не було популярним й взагалі про нього мало хто знав. Я подумав, що наш край –Гуцульщина, є славним в народних ремеслах і характеризується своєю автентичною кухнею, тому нам, гуцулам,виготовлення пива з натуральної сировини не буде складним завданням, особливо коли знаєш та використовуєш усі секрети...

Василю Дмитровичу, чому саме пивоваріння стало пріоритетним у виборі ведення справ?

- Ідей провадження бізнесу в нашому регіоні було багато, зокрема таких як деревообробне виробництво, чим я і займався. На той час спеціально займатися пивоварінням я і не думав,так як нічого не знав про цей вид діяльності.

А історія броварні починалася так:

- Одного разу партнер з Угорщини Карел Вето запропонував налагодити виробничий бізнес в Україні на манер європейського. Я найбільше хотів, щоб виробництво було унікальним, індивідуальним, не таким як у всіх.Так цікавіше працювати. Ми розглядали різні варіанти столярних виробництв від меблевих до котеджного будівництва. Звісно, починали з того, що було близьким і доступним у нашому регіоні. Пошуки тривали майже рік. Ми об'їздили багато європейських виробничих міні-підприємств, серед них були і обладнання харчового виробництва. Одного разу Карел запитує:

- Чи не хотів би ти варити пиво?

Хоч я і не уявляв процесу виробництва, ідея мені сподобалася. Тим більше, якщо Карел про це запитував, значить він розумів, що це можливо і така практика в Європі є. Ремісниче пивоваріння було невідомою галуззю не тільки для мене, але і в Україні були одиниці таких виробництв, а ще відсутня або не зовсім конкретна законодавча база для них. Це мені і сподобалося – започаткувати щось нове, маловідоме і не так, як усі. І гадки не маючи, що чекає на мене, я загорівся ідеєю варити пиво. Тим більше, що я вже добре знав пиво європейських виробників і дуже хотів, щоб у нас було таке ж. Пошук обладнання міні-броварні не зайняв багато часу. Оперативно я зайнявся будівництвом броварної дільниці в с. Микуличині, а майбутні пивовари Федір Лелюх і Валерій Мотрук навчались броварній справі в м. Будапешті. У 2001 році почали варити перші класичні сорти пива за баварською технологією. Згодом зрозумів, що необхідно створювати нові індивідуальні сорти. Так з'явилося медове, пшеничне, наступне – житнє і житній квас. Усі сорти розроблялися за власною рецептурою та власною технологією приготування.

Кожен сорт виготовляється з різної сировини?

Так, звісно. Світле і темне пивоваряться з ячмінного зерна, пшеничне – з пшеничного, житнє і квас, відповідно, з жита. І кожен сорт пива містить свій набір сортів хмелю.

Василю Дмитровичу, чи можете щось сказати про секрети, про котрі ви згадували на початку розмови?

Секрет успішного бізнесу – порядність і чесність. У мене є правило – ніколи не економити на сировині, яка є основною для виготовлення продукту. Ніколи не здешевлювати собівартість продукту за рахунок сировини нижчої якості. Так, я постійно працюю над зниженням собівартості продукту і роблю це за рахунок вдосконалення технологічного обладнання, втілення сучасних технологій автоматизації, щоб знизити енергозатрати.

Ще одного секрету успішного бізнесу я навчився в європейських партнерів. Завжди виконувати домовленості, угоди чи обіцянки. Буває інколи, що вже стає збитковим дотримання певних зобов'язань, проте виконуєш і дотримуєшся слова. Репутація порядності – гарантія успішного бізнесу.

Броварня вже працює успішно, можливо, ви готові розпочинати і реалізовувати іншібізнес-проекти?

У мене багато ідей та шляхів розвитку теперішнього виробництва, тому найближчим часом я не планую жодних інших проектів. Основним напрямком розвитку я вибрав розширити ремісничу дільницю, об'єднати таланти гуцульських майстрів з різних галузей.Народні майстри, використовуючи глину, дерево, льон, метал, шкіру,прагнули створити кожен виріб неповторним. Вони дуже добрезнають і відчувають властивості матеріалів, тому розмаїття кольорів, орнаментів, технік виконання не загубились у віках, а навпаки, збереглись та стали взірцем для виготовлення нових виробів. Сьогодні майстрині, використовуючи сучасні матеріали та техніки, продовжують творити. Це – вироби ручної роботи з полімерної глини, пряжіі SPA-засоби. Також броварня демонструє майстерність гуцульського краю в натуральному, екологічно чистому гастрономічному ремеслі – сироварінні, виготовленні соусів та джемів із карпатських ягід, натуральних олій холодного пресування, а також різноманітних смаколиків до пива. Так, фірмовий магазин броварні «Гуцульське» пропонує не тільки хмільні напої, але й інші натуральні продукти, виготовлені за прадавніми гуцульськими рецептами та технологіями.

Броварня є цікавим об’єктом для гостей гуцульського краю. Сьогодні ведеться будівництво нового варильного та дозрівального відділень броварні, де відвідувачі матимуть змогу спостерігати за процесами приготування пива.

 










ПОШУК ПО ДАТІ