IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



IT-ринок області

Наталя МУХІТДІНОВА, керівник департаменту компанії Eleks, про розвиток та проблеми ІТ-галузі Івано-Франківської області.



Що буде з договорами дарування та оформлення спадщини?

Останніми тижнями у засобах масової інформації усі переглядають повідомлення з приводу того, що українці з 1 листопада поточного року фактично не зможуть вступити у спадок або оформити угоду договору дарування, оскільки відбулися зміни у порядку оцінки дарованого майна та майна, яке передається у спадок. Ситуацію коментує приватний нотаріус Мар’яна Дзера.

Kia Sportage – безумовний лідер автомобільного ринку України

За результатами продажів нових автомобілів в Україні кросовер Kia Sportage у черговий раз став абсо- лютним лідером продажів та бренд Kia увійшов до трійки лідерів. Асоціація автовиробників України «УкрАвтопром» підбила підсумки продажів нових автомобілів Кросо- вер Kia Sportage став по-справж- ньому народним автомобілем за результатами продажів у 2016 році. Оптимальне співвідношення споживацьких якостей, багатого ви- бору моторів та трансмісій, а також конкурентної ціни дозволило Kia Sportage здобути звання «Кросовер року в Україні 2017». Генеральний директор ПРАТ «Івано-Франківськ-Авто» Ігор НОВІК розповів нам детальніше про переваги бренду КІА.

ФОП чи ТОВ? Що обрати?

Вибір організаційно-правової форми господарювання та системи оподаткування є важливим етапом створення прибуткового і стабільного бізнесу. Це рішення вимагає проведення порівняльного аналізу ефективності різних форм організації бізнесу, відповідності цієї форми обраним цілям і стратегії розвитку підприємства в тій чи іншій сфері діяльності. Що необхідно враховувати та пам’ятати в такій ситуації журналу «МЕГА» розповіла Оксана Шевадуцька – CAP, АССА ДипІФР, керівник аутсорсингової компанії «Ваш бухгалтер».

Українські розробники змінюють уявлення про традиційні АЗК. Інновації в сфері торгівлі нафтопродуктами. Розумні АЗК.

У той час як провідні країни світу активно обговорюють четверту промислову революцію, та не тільки обговорюють, а і творять її, більшість українських компаній, на жаль, продовжують стояти на місці, не встигаючи за стрімким розвитком інновацій у світі, відповідно, втрачаючи сотні тисяч доларів потенційної вигоди. Україна у глобальному рейтингу інноваційності Global Innovation Index у 2017 роціпосіла 50 місце.



Столиця інвестицій

На початку літа в  Івано-Франківську відкрилося представництво Офісу залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest у Західній Україні. Це перший регіональний офіс і його діяльність поширюється на сім областей: Івано-Франківську, Львівську, Закарпатську, Чернівецьку, Тернопільську, Рівненську та Волинську. Про стратегічні цілі організації, інвестиційний клімат області, вимоги інвесторів та чи не перетвориться регіон у сировинну базу з дешевою робочою силою ми розпиталися у директора UkraineInvest у Західній Україні Олега Доскоча.

 ― Пане Олеже, найперше, що нас цікавить, ― чому з усіх обласних центрів Західної України для відкриття представництва Офісу залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest обрали Івано-Франківськ? Чому навіть не Львів?

― Це питання нам найчастіше задають, бо не можуть зрозуміти, для чого Івано-Франківську офіс інвестицій, адже місто й область розвиваються. Мовляв, у вас і так найбільший гірськолижний курорт України, то навіщо? Усі чомусь думають, що саме у Львові має бути центр активності. І він там є, але чому не зробити цей центр більшим, цікавішим, і не включити до нього Івано-Франківськ? Відстань у 130 кілометрів ― це невелика відстань. Якщо говорити про логістику, то Франківськ має дуже хорошу локацію, й за короткий проміжок часу ми звідси можемо охопити також Тернопільську, Закарпатську, Чернівецьку і Львівську області. Трішки далеко до Рівного, але з теперішніми комунікаційними можливостями та масовим ремонтом доріг ― це не проблема.

― Який потенціал у кожної області і, зокрема, в Івано-Франківської?

― Львівська область має 20 райцентрів, 9 міст обласного значення, величезні транспортні вузли і промислові райони. З одного боку, з нею важко в цьому «мірятися», але водночас саме вона потребує найбільшої кількості інвестицій у промисловість та інфраструктуру. Натомість Тернопільська область ― це гарні мальовничі містечка, які варто розвивати, і величезний потенціал для агробізнесу. Тому очевидно, що вона не буде розвиватися так, як Львівська чи, наприклад, Чернівецька, котра має кордон із Молдовою, але всього декілька міст, а решта ― села. Івано-Франківська область ― це величезний рекреаційний потенціал, відмінний від принад Львівщини та Закарпаття, але не тільки. У нас достатньо хороших транспортних вузлів, рекреаційних зон, водних ресурсів, потужний кадровий потенціал, логістика і транспортна розв’язка. Тобто важливо, щоби у кожному регіоні розуміли, яка перевага ключова і яким напрямкам слід віддавати перевагу. Це елемент стратегії регіонального розвитку, яким має опікуватися не лише орган центральної влади, а й сільські та селищні ради, керівники міст та сіл. Це і є реальне самоврядування, якого так потребує Україна.

― Які завдання стоять перед вашою структурою?

 ― Завдяки підтримці канадського фонду технічної допомоги EDGE, а також міжнародних та вітчизняних експертів з інвестицій, нам вдалося розробити логічну модель ключових цілей, які треба досягнути, щоб організувати інституційні механізми залучення та супроводу інвестицій в Україні.

Перша з них ― підтримка наявних інвесторів, які приходять у нові регіони. Наприклад, компанія «Сумітомо Електрик Борднетце-Україна», в якої з 2006 року базове виробництво знаходиться у Тернополі, нещодавно відкрила ще одне підприємство у Чернівцях, спираючись на активний інтерес та підтримку Чернівецької ОДА. Другий приклад ― новий завод «Леоні» в Коломиї, базове виробництво якого розташоване у Львівській області. Для цих компаній Україна не є новою державою, тож вони в курсі ситуації у країні загалом й обізнані з проблемами окремих регіонів.

Не менш важливим є налагодження співпраці інвесторів з місцевою владою. Мушу зазначити, що ставлення влади до інвесторів за останні два роки кардинально змінилося: вона вже не стоїть на позиції «дайте нам» і «що нам з того буде», натомість утверджується на позиції «як вам допомогти», тобто налаштована створювати умови для інвесторів, щоб вони забезпечили робочі місця в регіоні. Заробітна плата на підприємствах, де є іноземний інвестор, становить у середньому шість-вісім тисяч. Навіть більше, інвестори готові платити і вищі зарплати, якщо персонал матиме вищу кваліфікацію. З цього випливає питання реорганізації та розвитку професійно-технічної освіти в таких регіонах. До речі, цим питанням також займається UkraineInvest спільно з Міністерством освіти.

Другий великий напрямок ― це робота з об’єктами інвестування, створення регіонального інвестиційного продукту. Адже, коли інвестор планує прийти, він хоче отримати інформацію про земельну ділянку для дислокації своїх потужностей, наявні інженерні мережі та кадри, а також про місце та умови проживання потенційних працівників. До того ж бажано англійською мовою і в стандартному для міжнародного бізнесу форматі.

До речі, цього року всі ОДА надали UkraineInvest інформацію про наявність в регіонах вільних територій і земельних ділянок, які можуть бути використані інвесторами. У Західній Україні таких об’єктів 422 ― це ділянки, вільні від забудови, або ті, які мають уже забудову (так звані greenfields та brounfields). Ми вибрали з них 29 об’єктів, які вже достатньо підготовлені для інвестування, і пропонуємо їх потенційним інвесторам.

Для компанії, яка виходить на новий ринок або розширюється, дуже важливим є так званий «час до ринку» ― період від прийняття рішення і до моменту, коли можна розпочинати діяльність. Чим він коротший, тим краще для компанії, і тим більше шансів, що вона прийде саме сюди. Але великі компанії можуть собі дозволити вибирати навіть між країнами, тому для нас надзвичайно важливо бути конкурентними за цим показником, що складає в середньому 4-6 місяців. Тож, відбираючи території для інвестора, ми враховуємо цей основний критерій ― «час до ринку». А для того, щоби він був мінімальним, потрібні генеральний план території, технічна документація на земельну ділянку, визначене цільове призначення, відсутність обмежень та обтяжень, підготовленість до проведення аукціону, проведена оцінка вартості землі.

― Крім вільних і підготовлених земельних ділянок, які ще запити та вимоги в іноземного інвестора? Чи достатнього відповідає Івано-Франківська область цим вимогам та інвестиційно приваблива?

― Українське кредитне рейтингове агентство нещодавно присвоїло Івано-Франківській області найвищий бал інвестиційної привабливості (посміхається). Звичайно, важливі не тільки ділянки, навіть якщо вони ідеально підготовлені; ключовим є привабливе середовище для інвестування, яке створюють люди: і працівники, і їхні родини, і чиновники, і громадські активісти. Я не хвалю тільки Івано-Франківськ, бо інші області Західної України також комфортні для проживання та інвестування. Але інвестори різні, і важливо, які особливості та переваги кожної області підходять саме для них.

― Ви не боїтеся, що Україна перетвориться на сировинну базу з дешевою робочою силою?

― Ви занадто жорстоко ставите питання. Відповім, з одного боку, по-філософськи, з іншого ― математично. З філософського боку все залежатиме від того, як ми будемо ставитися до тих людей, які створюють нові робочі місця. Якщо ми ставитимемося до інвесторів, як до пана, який прийшов, загнав нас у рабство і платить смішні гроші, то в чому проблема? Проблема — в нашому ставленні. Що ми зробили для того, щоби нам платили більше? Інший шлях ― інвестувати спільно. Хто нам боронить створювати власні підприємства? А тепер математично. Будь-який бізнес потребує капіталовкладень і часу. Що нам вигідніше: впустити інвестора, який уже має готові стандарти, вміє вести бізнес, готовий навчати наших людей, чи намагатися самотужки пройти цей шлях? Обидва варіанти реалістичні, адже багато наших успішних підприємців навчалися за кордоном, а потім досягали всього власноруч. А чи станемо ми сировинним придатком... Якщо за всі роки незалежності не стали ― то вже і не станемо.

― Не факт) Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діяв усі 26 років. Саме зараз його планують відмінити ― ось перший дзвіночок)) Ви так не вважаєте?

― Якщо люди не хочуть продавати землю, то ніхто їх не примусить це зробити. В усьому світі земля є об’єктом продажу, і це нормально. Якщо ж земля не є об’єктом продажу, то це означає, що майно, яким володіють люди, не може перебувати у вільному економічному обороті, тобто суттєво втрачає вартість. З позиції економіки це все одно, що зробити самим собі зашморг на шиї. Як на мене, питання в іншому ― чому всі так переймаються саме продажем? А насправді завдання має полягати в тому, які правила ввести, щоби володіння та управління землею було ефективним та давало українцям дивіденди.

 

Мар’яна ЦИМБАЛЮК










ПОШУК ПО ДАТІ