IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA

МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

«Моя особиста позиція - Україна є успішною, якщо вона є максимально передовою в сфері бізнесу» -

Міністр юстиції України Павло Петренко про антирейдерські закони та нові он-лайн сервіси для бізнесу.

Павле Дмитровичу, які пріоритетні напрямки Міністерство юстиції ставить для покращення умов ведення  бізнесу та бізнес-клімату в Україні?

Це декілька блоків законопроектів, які Мін’юст запроваджуєспільно з Міністерством економіки. Це великий пакет законів  з дерегуляції, що стосується спрощення ведення бізнесу в Україні. Цей напрямок стосується багатьох сфер ліцензування, захисту прав інвесторів, питань, пов’язаних з банкрутством компаній. Ми зможемо на кілька десятків  позиції піднятися у рейтингу DoingBusiness наступного року. Що стосується безпосередньо Міністерства юстиції, в нас уже прийняті закони і я дуже радий, що нам вдалося їх проголосувати в парламенті. Це і антирейдерський пакет законів, який запровадив додаткові гарантії захисту прав власності і жорстку відповідальність осіб, які посягають на чуже майно або бізнес. Це і реформа реєстрації бізнесу і нерухомості, яка дозволила прибрати радянське минуле – величезні черги при реєстрації компанії чи зміни директорів, реєстрації комерційної нерухомості. Зараз такої проблеми не існує, хоча ще півтора року тому ми її мали. Що стосується пріоритетних змін, я вважаю, що наше майбутнє в цифровій економіці і відповідному електронному самоврядуванні. Саме тому  для нас є пріоритетом, щоб український парламент нарешті прийняв закон про електронні довірчі послуги, який дасть можливість  бізнесу і державним інституціям перейти на найбільш сучасні електронні комунікації. Блок дерегуляції є також пріоритетним напрямком для роботи уряду.

Розкажіть,  будь ласка, детальніше про  антирейдерськізакони?

Перший великий пакет антирейдерських законів був прийнятийнаприкінці минулого року.Він передбачає жорстку кримінальну відповідальність реєстраторів і нечистих наруку підприємців, які посягають на чуже майно. Зараз, коли працюютьантирейдерські аграрні штаби по всій Україні, ми оперативно реагуємо на ситуацію,  яка є в аграрному секторі. Там,  де є мораторій на продаж землі, де виникають питання щодо недобросовісної конкуренції,яка є між аграрними компаніями, коли фактично виникає подвійна реєстрація договорів і порушуються права власників самої землі, тобто селян. За результатами роботи антирейдерських штабів ми готові запровадити додаткові законодавчі  ініціативи. Також найближчим часом ми запускаємо он-лайн реєстрацію договорів оренди землі, що надасть можливість перевірити і контролювати, хто є власником даної земельної ділянки під час укладання відповідних договорів.

Як вдосконалилися он-лайн сервіси для бізнесу?

Запуск близько десятка нових он-лайн сервісів від Мін’юсту я можу анонсувати вже зараз. Вони з’являться до кінця цього року.  Зараз на нашому порталі «Он-лайн будинокюстиції»вже працює понад 20 електронних послуг, в тому числі – реєстрація компаній, відкриття та ліквідація ФОПів он-лайн. Це ті речі, які два роки тому були фантастикою в українських реаліях. Моя особиста позиція –Україна є успішною, якщо вона є максимально передовою в сфері бізнесу. Майбутнє за ІТ-технологіями і цифровою економікою. Майбутнє точно не за сировинною економікою, яка домінувала в ХХ сторіччі. ХХІ сторіччя є епохою новітніх технологій та глобальних комунікацій. Ми, українська нація, повинні бути до цього готові, бо в нас є всі можливості – прекрасний і дуже талановитий народ, гарна інфраструктура, вигідне  місце знаходження  вцентрі Європи. Тому зараз нам цим треба користуватися, щоб бути конкурентними.

Міністерство юстиції  зобов’язало відкрити кінцевих власників-бенефіціарів компаній. Наскільки важливий цей крок?

Завжди розповідають про те, що ми пасемо задніх. Але часи змінюються, і ми потрапляємо в позитивні рейтинги. Тільки за минулий рік завдяки роботі Мін’юсту, Агентства електронного самоврядування і Міністерства економіки ми зробили прорив плюс 30 позицій в загальному рейтингу з якості електронізації послуг у рейтингу Opendatadigital. Ми є першими в світі, які відкрили інформацію про кінцевих бенефіціарів компаній і долучилися до глобального реєстру, який був сформований міжнародною компанією TransparencyInternational.  Для чого це потрібно? Це – прозорість структури власності компаній і захист від корупційних проявів, це – позитивний сигнал для інвестора, який вкладає в Україну кошти і має контакти з вітчизняним бізнесом. Тут є прозорі механізми перевірки власника компанії. Іноземний інвестор, який співпрацює з нашим бізнесом, уже не ризикує потрапити під міжнародні санкції щодо нелегального використання чи відмивання коштів. І дійсно, ми є першою країною в світі, яка це зробила.  На всіх міжнародних конференціях, де обговорюється приєднання інших держав до цього глобального реєстру, ставлять приклад України. Це дуже важливо, щоб ми були представлені в  таких рейтингахяк країна, яка змінюється і показує приклад іншим.

Тема незаконної вирубки лісу стосується також  і Чернівецької області, звідки ви родом. Які  заходи передбачені, щоб попередити та зупинити ці порушення?

Я, як член уряду, не буду ухилятися від даного запитання, хоча Міністерство юстиції прямого відношення до нього немає. Я думаю, що в цьому контексті не потрібно видумувати велосипед. Треба брати найуспішніший досвід тих країн, які робили реформу у сфері лісового господарства, з урахуванням українських реалій. Я не є спеціалістом у лісовому господарстві, але ми мали зустріч із нашими європейськими партнерами, експертами Європейської комісії, особливо коли ми працювали над виконанням вимог по наданню безвізового режиму в Україні. Я пам’ятаю, що з цього приводу наводився приклад країн Прибалтики, лісовий фонд яких  у рази менший, ніж в Україні. Там була запроваджена сучасна система обліку лісу через чіпування лісового фонду і через визначення майданчику, на якому продавалась за прозорими правилами лісова сировина. Якщо не помиляюсь, то один мільярд доларів прибутку отримали країни тільки від реалізації лісової продукції, але  вирубка здійснювалася за всіма санітарними правилами. Для України, яка має в кілька десятків разівбільший лісовий фонд – це десятки мільярдів доларів. Тільки потрібно вивести цю сферу з тіні. Непотрібно щось придумувати нового.  Якщо будуть прозорі правила обліку лісу і його реалізаці ї– це буде успіхом  для всіх: і для місцевих бюджетів, і для державного бюджету та інвестиційного клімату.

 

Мар’яна Цимбалюк

 








ПОШУК ПО ДАТІ