IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



IT-ринок області

Наталя МУХІТДІНОВА, керівник департаменту компанії Eleks, про розвиток та проблеми ІТ-галузі Івано-Франківської області.



Що буде з договорами дарування та оформлення спадщини?

Останніми тижнями у засобах масової інформації усі переглядають повідомлення з приводу того, що українці з 1 листопада поточного року фактично не зможуть вступити у спадок або оформити угоду договору дарування, оскільки відбулися зміни у порядку оцінки дарованого майна та майна, яке передається у спадок. Ситуацію коментує приватний нотаріус Мар’яна Дзера.

Kia Sportage – безумовний лідер автомобільного ринку України

За результатами продажів нових автомобілів в Україні кросовер Kia Sportage у черговий раз став абсо- лютним лідером продажів та бренд Kia увійшов до трійки лідерів. Асоціація автовиробників України «УкрАвтопром» підбила підсумки продажів нових автомобілів Кросо- вер Kia Sportage став по-справж- ньому народним автомобілем за результатами продажів у 2016 році. Оптимальне співвідношення споживацьких якостей, багатого ви- бору моторів та трансмісій, а також конкурентної ціни дозволило Kia Sportage здобути звання «Кросовер року в Україні 2017». Генеральний директор ПРАТ «Івано-Франківськ-Авто» Ігор НОВІК розповів нам детальніше про переваги бренду КІА.

ФОП чи ТОВ? Що обрати?

Вибір організаційно-правової форми господарювання та системи оподаткування є важливим етапом створення прибуткового і стабільного бізнесу. Це рішення вимагає проведення порівняльного аналізу ефективності різних форм організації бізнесу, відповідності цієї форми обраним цілям і стратегії розвитку підприємства в тій чи іншій сфері діяльності. Що необхідно враховувати та пам’ятати в такій ситуації журналу «МЕГА» розповіла Оксана Шевадуцька – CAP, АССА ДипІФР, керівник аутсорсингової компанії «Ваш бухгалтер».

Українські розробники змінюють уявлення про традиційні АЗК. Інновації в сфері торгівлі нафтопродуктами. Розумні АЗК.

У той час як провідні країни світу активно обговорюють четверту промислову революцію, та не тільки обговорюють, а і творять її, більшість українських компаній, на жаль, продовжують стояти на місці, не встигаючи за стрімким розвитком інновацій у світі, відповідно, втрачаючи сотні тисяч доларів потенційної вигоди. Україна у глобальному рейтингу інноваційності Global Innovation Index у 2017 роціпосіла 50 місце.



ФОП чи ТОВ? Що обрати?

Вибір організаційно-правової форми господарювання та системи оподаткування є важливим етапом створення прибуткового і стабільного бізнесу. Це рішення вимагає проведення порівняльного аналізу ефективності різних форм організації бізнесу, відповідності цієї форми обраним цілям і стратегії розвитку підприємства в тій чи іншій сфері діяльності. Що необхідно враховувати та пам’ятати в такій ситуації журналу «МЕГА» розповіла Оксана Шевадуцька – CAP, АССА ДипІФР, керівник аутсорсингової компанії «Ваш бухгалтер».

  • Пані Оксано, які чинники найбільше впливають на вибір організаційно-правової форми?

Кожна із організаційно-правових форм підприємницької діяльності має свої особливості, переваги й обмеження. Найбільш поширені форми підприємництва – індивідуальне, партнерське, корпоративне. Обраний вид діяльності, масштаби підприємства, фінансові можливості багато в чому визначають вибір форми. Однак існують й інші обставини, які повинен враховувати підприємець при створенні власної справи. Я наведу основні критерії та чинники, які слід проаналізувати, приймаючи рішення щодо вибору форми організації бізнесу.

  • Рівень відповідальності власників та їхня кількість. Розрізняють форми підприємницької діяльності з обмеженою відповідальністю власників за зобов’язаннями підприємства, з необмеженою відповідальністю, а також змішані форми. У світовій практиці спостерігається чітка тенденція до вибору форм організації бізнесу з обмеженою відповідальністю, що пояснюється прагненням власників суб’єктів господарювання обмежити свої ризики величиною вкладів у власний капітал. До таких форм належать насамперед товариства (ТОВ та АТ). Важливим чинником, що впливає на вибір форми бізнесової діяльності, є кількість інвесторів, яких планується залучити. Наприклад, максимальна кількість учасників ТОВ – 100 осіб.
  • Можливість участі в управлінні справами суб’єкта господарювання та контролю за ним. Найважливіша функція власників підприємства полягає в участі в управлінні його діяльністю. Залежно від того, який обсяг капіталу планує інвестувати потенційний власник у бізнесову діяльність, його бачення свого місця в управлінні бізнесом, обирається та чи інша форма організації підприємницької діяльності.
  • Можливість фінансування. Форма організації бізнесу визначає також можливості та умови залучення власного і позичкового капіталу. Так, рівень кредитоспроможності підприємства значною мірою залежить від рівня відповідальності за борги, а також від розміру власного капіталу. Так, наприклад, відкриті АТ можуть залучати кошти шляхом емісії акцій та облігацій; ТОВ можуть залучати лише вклади учасників.
  • Умови передачі права власності та правонаступництво – порядок та затрати коштів і часу на вихід з числа власників суб’єкта господарювання чи набуття права власності.
  • Умови оподаткування суб’єктів господарювання різних форм організації бізнесу. В цілому для всіх видів підприємств встановлені однакові умови оподаткування. Особливості передбачені для приватних підприємців, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи (ФОП).
  • Накладні витрати, зумовлені окремими формами організації бізнесу. Для різних форм організації бізнесу характерний різний рівень накладних витрат як при заснуванні, так і при здійсненні поточної фінансово-господарської діяльності. Ці витрати пов’язані з особливостями ведення фінансового та податкового обліку, складання звітності, із залученням додаткового капіталу, організацією управління тощо.
  • Законодавчі вимоги щодо відповідності виду діяльності певним формам організації бізнесу. Наприклад, банки можуть створюватися лише у формі АТ чи ТОВ, страховики — юридичні особи — у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, ломбарди — у формі повних товариств.

Також рекомендую ознайомитися із класифікацією підприємств за організаційно-правовими формами, що допоможе чіткіше уявляти своє місце на бізнес-арені.

  • Які є переваги і недоліки одноосібного володіння та товариств?

Варто зазначити, що одноосібне господарство – це така форма організації підприємства і підприємництва, коли вся власність належить одній особі, яка одноосібно управляє виробництвом і власністю, привласнює весь прибуток і несе особисту відповідальність за всі зобов’язання підприємства. Отже, перевагами одноосібного господарства є:

  • привласнення всього прибутку та можливість вільно розпоряджатися ним (крім сплати частини податків);
  • наявність на цій основі високоефективних стимулів до праці;
  • незначні витрати на організацію виробництва;
  • високий ступінь свободи економічного вибору;
  • повна самостійність, воля й оперативність дій. При прийнятті рішень не потрібно звертатися в раду директорів або ж домагатися згоди партнерів;
  • максимум спонукальних мотивів. Оскільки всі доходи надходять до єдиного власника підприємства, то він зацікавлений у завзятій роботі, ретельному контролі роботи підприємства, у прийнятті обережних рішень і в максимальному розширенні ділових операцій.

 

Водночас одноосібному господарству властиві певні недоліки:

  • незначні обсяги привласнюваного прибутку, а отже, обмежені можливості розширення підприємства за рахунок власних коштів;
  • більші, порівняно із середніми та крупними підприємствами, труднощі в отриманні кредитів і вищі відсотки за них;
  • значно більші можливості збанкрутувати;
  • більша тривалість робочого дня, вища інтенсивність праці та гірша техніка безпеки;
  • відповідальність власника підприємства за зобов’язання не лише активами підприємства, а й своїм особистим майном;
  • невизначеність термінів функціонування. Підприємницька діяльність такої організаційної форми юридично припиняється у разі банкрутства, позбавлення волі за карний злочин, психічного захворювання або смерті одноосібного власника.
  • Необмежена відповідальність за борги. У випадку невдачі одноособовий підприємець може втратити усі свої особисті заощадження і майно, що є гарантом оплати його боргів.
  • Недолік спеціалізованого менеджменту. Звичайно, одноособовий підприємець – це генеральний менеджер, менеджер із продажу, збуту і реклами, фінансист, кадровик і постачальник.

Товариство (партнерство) як форма організації підприємництва є логічним продовженням розвитку одноосібного володіння. Така організаційно-правова форма підприємницької діяльності передбачає об’єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності, спільного контролю результатів бізнесу, активної участі в його веденні. Основою взаємин між сторонами, що вступають у партнерство, є договір.

За ступенем участі засновників (партнерів) у діяльності підприємства прийнято розрізняти такі товариства: повні (з повною відповідальністю); товариства з додатковою та з обмеженою відповідальністю.

Давайте розглянемо, які переваги партнерство має перед одноосібними володіннями. По-перше, зростають фінансові можливості фірми внаслідок об’єднання кількох капіталів. Банки сміливіше дають кредити таким фірмам. По-друге, вдосконалюється управління фірмою. З’являється спеціалізація в управлінні, тобто розподіл управлінських функцій між партнерами. Крім того, є можливість найняти професійних менеджерів. По-третє, велика свобода та оперативність господарських дій.

Проте ця форма організації підприємницької діяльності має певні недоліки, через що інколи не тільки не може подолати недосконалість одноосібної власності, а й породжує нові проблеми.

  • Необмежена відповідальність будь-якого товариства може загрожувати всім партнерам так само, як і одноосібному власнику. Крах одного з партнерів може спричинити банкрутство товариства в цілому, оскільки в більшості випадків учасники несуть солідарну відповідальність.
  • Недостатність досвіду господарювання і несумісність інтересів партнерів можуть провокувати малоефективну діяльність, а колективний менеджмент – негнучке управління товариством.
  • Непередбачуваність процесу і результатів діяльності товариства як нестійкої організаційно-правової форми підприємництва значно збільшують господарський ризик і зменшують впевненість у досягненні очікуваного зиску.
  • Яким чином відбувається розподіл прибутку в товаристві?

Ст. 10 ЗУ «Про господарські товариства» та ст. 88, 167 ГКУ передбачено, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Якщо коротко, то дивіденди – це частина чистого прибутку, розподіленого між учасниками (засновниками) відповідно до частки їхньої участі у власному капіталі підприємства. Для підприємств при частково оплаченому статутному капіталі дивіденди виплачуються лише пропорційно оплаченим часткам. Рішення про виплату дивідендів приймається на загальних зборах учасників підприємства, що оформляється протоколом. В ньому має бути зазначена сума чистого прибутку, яку використовують на виплату дивідендів, їх розмір пропорційно часткам кожного учасника, порядок та терміни виплати. Керівником підприємства на підставі протоколу загальних зборів учасників видається наказ, відповідно до якого бухгалтерія проводить нарахування та виплату дивідендів у розмірах, порядку та в терміни, що визначені протоколом.

Зазвичай базою для розрахунку й виплати дивідендів є чистий прибуток підприємства як частина балансового прибутку підприємства, що лишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів й інших обов’язкових платежів. Дивіденди можуть бути виплачені як за рахунок чистого прибутку, отриманого за результатами звітного року, так і за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років.

Декілька слів варто також сказати про форму виплати дивідендів. Статтею 30 Закону №514 чітко передбачено, що в акціонерних товариствах дивіденди повинні виплачуватися лише в грошовій формі. Для решти видів госптовариств схожих обмежень немає. Таким чином, наприклад, у товаристві з обмеженою відповідальністю дивіденди можуть бути виплачені майном, готовою продукцією тощо. 

  • Чи існують правові аспекти вибору організаційно-правової форми?

Підприємницька діяльність в Україні може здійснюватись фізичною особою-підприємцем або юридичною особою. До діяльності фізичних осіб-підприємців застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють господарську діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом. Позитивними сторонами такої ОПФ є те, що ФОП може здійснювати підприємницьку діяльність із залученням або без залучення найманої праці, простота реєстрації, знижені податки, спрощена система звітності та діловодства. Але при цьому фізична особа підприємець відповідає за зобов’язаннями усім своїм майном. Тобто, в разі порушення процедури банкрутства така особа вимушена буде погасити борги своєю власністю (нерухомістю, автомобілем, грошима, тощо). Саме цей момент і змушує підприємців обирати інші ОПФ.

Можна зареєструвати приватне підприємство. При виборі такої ОПФ найголовніша перевага – це відсутність законодавчих вимог до розміру статутного фонду. Тобто це фактично те ж ТОВ, але засновники відповідають за зобов’язаннями ПП лише у межах статутного фонду. Засновниками ПП можуть бути декілька фізичних або одна юридична особа (ст. 113 ГКУ).

Заснувати товариство з обмеженою відповідальністю, як і ПП, можуть одна чи кілька фізичних осіб або одна чи декілька юридичних осіб. Існує лише обмеження, що ТОВ не може мати єдиним засновником інше господарське товариство, засновником якого є одна особа.

ТОВ – одна з найкраще регламентованих форм бізнесу в Україні, у порівнянні з іншими, і яка досить детально регламентує відносини з партнерами та третіми особами. Тому ця форма найбільш актуальна для тих осіб, які починають його з партнерами, або хочуть виходити на серйозні ринки з подальшим продажем компанії.

  • Пані Оксано, якщо підсумовувати все вищесказане, які поради Ви б могли дати майбутнім підприємцям?

Якщо підприємець тільки починає власну справу та збирається здійснювати свою діяльність самостійно чи залучаючи найманих працівників, йому варто зареєструватися як фізична особа платник єдиного податку. Якщо майбутня діяльність підприємця може супроводжуватися комерційними ризиками, то йому варто реєструвати юридичну особу (ПП або ТОВ). Особливу увагу слід приділити вибору оптимальної системи оподаткування. Оскільки від обраної системи оподаткування залежить: податкове навантаження підприємства – розміри податків; штат бухгалтерії; кваліфікація бухгалтерів, як наслідок – фонд оплати праці, розміри ПДФО, внесків до фондів; зміст матеріальної бази бухгалтерії (наявність необхідних сформованих робочих місць); ступінь ризику наявності помилок при веденні обліку і складанні звітності, і відповідно, розміри штрафних санкцій; наявність інших накладних витрат як наслідок перерахованих вище причин.

Якщо у читачів виникають питання щодо процесу реєстрації ФОП, ТОВ чи ПП та систем їхнього оподаткування, вони можуть пройти навчальні семінари у компанії «Ваш бухгалтер» чи на постійній основі користуватися бухгалтерськими послугами. В такому випадку вони матимуть більше вільного часу на розробку стратегічних планів та розвиток своєї компанії.

 

Мар’яна Циганин










ПОШУК ПО ДАТІ