Знання для бізнесу
IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

Знання для бізнесу

Марічка АРТИШ, співорганізатор конференції BizCamp: «Допомагаючи один одному, ми допомагаємо самим собі».

Зараз в Україні досить часто відбуваються різноманітні конференції, бізнес-тренінги, форуми і т.д., неважко й розгубитися у такому виборі. В чому унікальність формату бізкемпу, який ви проводите восьмий рік поспіль, у порівнянні з іншими бізнес-івентами?

Практичність питань. Учасники мають змогу пропонувати питання, які варто підняти на конференції, спікерів або самостійно долучатися до висвітлення тих чи інших тем. Ми не говоримо про теорії, які ще треба адаптувати в майбутньому, отриману тут інформацію можна втілювати у бізнесі практично одразу. Наступна річ - це доступність речників, вони не «зникають» після свого виступу. До кожного з них можна підійти і спитати пораду. Більше того, вони в більшості є одночасно й учасниками, ви можете їх побачити із записниками на темах колег. Ну і можливість вибирати – конференція має три «потоки».

Однак найголовніше те, що це захід, створений «підприємцями для підприємців», - власники тут і теми модерують, і програму формують, і каву готують . Тут нема «простору для реклами», але є можливість вільного обміну інформацією між компаніями-учасницями. Партнери беруть на себе частину зобов’язань щодо організації форуму, розуміючи, що це наша спільна праця задля розвитку бізнес-середовища регіону.

Ви аналізуєте потреби підприємців... Отож, в яких знаннях бізнес зараз має найбільшу необхідність?

Підприємцям бракує бачення, для чого вони «роблять бізнес» і що планують робити з ним в майбутньому. Багато власників вірять, що все робиться заради своїх дітей, але часто діти не хочуть того бізнесу взагалі. Вони не проти користуватися результатами, але якщо їм цю справу передати, а вони не готові, то у багатьох випадках компанії просто «помирають».

Багато підприємців не розуміє, як працює інформація, та ж реклама. Зараз є певне перенавантаження інформацією, і «провокацій» так багато, що споживачі вже просто не реагують на них. Реклама «по-старому» вже не працює. Розуміння PR(зв’язки з громадськістю – ред.) часто досить поверхове.

Co-opetition, співпраця між конкурентами. Ми почали говорити про ефективність та доцільність такого підходу в бізнесі навесні на Open Business Space, на BizCamp Ярослав Притула поділився власним баченням, базованим на теорії ігор.

Щоправда, рівень мислення частини франківських власників доволі високий, так що для них буває складно підібрати варіанти навчань з існуючих на ринку пропозицій.

Які фактори сприяли цьому?

Люди працюють над собою і хочуть змінюватися. Ми самі себе стимулювали до змін. Скажімо, проект Майстерні Управління "Owners for Owners" виник з причини відсутності прикладних програм для власників, і ми почали навчати самі себе тому, що вміємо чи знаємо з власного досвіду.

Які теми чи проблеми піднімалися на цьогорічній конференції?

Управління компанією та персоналом, міжнародні тенденції, інформаційна безпека для бізнесу, інвестиції регіону, що потрібно враховувати при виході на міжнародні ринки та багато ін.

Чи готовий зараз бізнес платити великі кошти за навчання?

Уже готовий. Але тут все має бути співмірним.

До якого року був не готовий і чому?

Щодо року, то це може бути доволі суб’єктивно (мені особисто виглядає, що приблизно 2013 р.), бо різні компанії завжди по-різному підходили до навчань персоналу.

Раніше у багатьох власників не було віри в те, що ті чи інші інвестиції в освітні проекти особисто для себе дадуть результат. Бізнес був готовий платити, але недовіряв.

Є власники, які розуміють, що за вартісний продукт треба платити. А є випадки, що людина не розуміє, що саме їй потрібно і реальну вартість пропозиції. Для прикладу, в 2011-2012 рр. Роман Гавриш готував для нас (Групи розвитку бізнесу – ред.) навчальну програму з інтернет-маркетингу. Тоді через неї пройшли 2 групи власників, близько 50 осіб, але були й такі, що говорили «не бачу, за що варто платити» (хоч внесок тоді був більше символічним, 1200 грн.). Коли Роман почав вести авторську програму в KMBS, і її ціна була в рази вища, колишні скептики просили «запросіть його ще раз, але щоб по «старій» ціні» .

Часто трапляються випадки, коли  якість бізнес-конференції  і близько не відповідає вартості та рівню спікерів, зазначених в рекламі. Які ознаки непрофесійних бізнес-навчань, тренінгів  і т.д.?

Ви маєте знати, чого ви хочете, яких знань бракує, і на які питання потребуєте правильні відповіді. Через цей фільтр пропускати свій вибір. Не вестися на заголовки на кшталт «100 рішень», «Безкоштовно тільки для вас!», «Тисячі людей там були» і т.д. Коли в спікера написано, що він провів N-у кількість тренінгів за рік,- візьміть калькулятор і просто перерахуйте, чи це фізично можливо! Досвід проектів в інших країнах не дає гарантії, що у вашому випадку це спрацює і т. п. Треба відфільтровувати інформацію та обов'язково питати рекомендації. Хоч вибір все ж таки робить кожен особисто, і для декого «помилитися» також варіант – шлях через власні «граблі» буває корисним.

З якими проблемами ви стикалися при організації конференції вісім років тому, і як складається ситуація сьогодні?

Тепер основна проблема те, що на ринку є всього багато і в результаті знецінилась вартість інформації. ЇЇ насправді чимало, але відібрати відповідну складно. Багато конференцій трактувалися як площадка для нетворкінгу, і зараз люди починають відфільтровувати такі події,шукають за практичним результатом.

Змінилися учасники: якщо на початках власники відправляли свій персонал,то зараз вже йдуть самі керівники, і це вже тенденція.

Ми свідомо не виділяємо бюджетів для інформування чи реклами, щоб не здорожчувати саму подію. Ми не хочемо мультиплікувати кількісно. Зазвичай, намагаємося втримувати кількість учасників на рівні +/- 100; в 2016 р. було 117 із 132 зареєстрованих, цього року 99 із 111. І рівень тих, хто приходить, щороку вищий.

Кожного року ми аналізуємо, чи варто проводити конференцію, чи ні. Чому не проводили у 2013 році? Бо тоді відбувалися інші процеси, середовище змінювалося, тоді було не актуально, і ми зосередились на іншій активності. Тепер бізнеси вже якісніші, «виросли», тож підтягуємо до участі відповідного рівня спікерів.

Підсумуйте роботу цьогорічної конференції...

Дякуючи постійним партнерам, підготовка останніх двох конференцій йшла швидко і злагоджено. Керівники та власники, для яких це не перший такий захід, готові допомагати при потребі, тому легко і оперативно лагодимо збої, якщо такі трапляються. Скажімо, в цьому році не було постійного координатора реєстрації – людина фізично не могла долучитися, її ефективно підмінила Мар’яна Данилюк (директор фітнес-студії – ред.) Цього року вперше мали ситуацію з некоректним скасуванням реєстрації в день початку конференції, це вплинуло на бюджет, і один з власників додатково взяв на себе одну з ділянок.

Ці випадки – як зайве підтвердження, що BizCamp вже давно не просто конференція. До нас приходять ті, хто шукає ефективне бізнес-середовище і нестандартні методи вирішення проблем, прагне подивитися на свій бізнес з боку і оцінити, в якому напрямку варто рухатися далі.

Навіщо це особисто вам? Чому ви проводите конференції?

Це як «побічний ефект» громадської діяльності . Від 1990 року я займалася громадськими проектами. Починала в Студентському Братстві. Пізніше одну з ділянок ПЛАСТу ставила на всеукраїнському та міжнародному рівнях, тоді ж відповідала за навчання дітей і дорослих, працювали з канадськими методиками і не тільки. А в 2005 році ситуативно отримала як проект - підготувати до відкриття гіпермаркет «Велика кишеня» і «потрапила» в бізнес. І тут, як виявилось, можу бути дуже ефективна. Почала спеціалізуватися в управлінні персоналом. Виявилось, що тодішнє місцеве бізнес-середовище було практично не сформоване. Ми почали зустрічатися з підприємцями і обговорювати свої проблеми за кавою, допомагали одне одному вирішувати їх.

Це проект, який дає віддачу в довготривалій перспективі, бо спрямований не на короткотермінові знання, а на те, щоб змінити бізнес-середовище. Конференція, я думаю, була одним з чинників, які, для прикладу, спровокували появу Платформи «Тепле місто». Проекти, які ми ініціювали Групою розвитку бізнесу, вчили інвестувати  не тільки у свій розвиток і прибуток, але й у спільну справу. Ми міняємо середовище. Допомагаючи один одному, ми допомагаємо самим собі.

 

Мар’яна ЦИМБАЛЮК










ПОШУК ПО ДАТІ