IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA

МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

Івано-Франківськ - місто для бізнесу

«Ми намагаємося не шкодити, а де можна - то й допомогти. Стараємося, щоб були прості правила для підприємців. Щоб було легко вести бізнес» - Руслан МАРЦІНКІВ, міський голова Івано-Франківська, про дружню співпрацю з місцевим бізнесом та інвесторами, а також про принципово нову стратегію розвитку міста.

Руслане Романовичу, чим Івано-Франківськ цікавий для інвесторів та бізнесу?

Я вважаю, обласний центр цікавий  для бізнесу найперше через географічне розташування і близькість до кордонів Угорщини, Польщі і Румунії. Місто далеко від війни - і це великий позитив. Саме тому на Західній Україні найбільше розвивається виробництво, йдуть інвестиції. І як приклад,  ВО "Карпати", яке успішно розвивається і має 3300 робочих місць. "Тайко Електронікс" ухвалив рішення про будівництво другої черги заводу в Хриплинській промисловій зоні. Маємо найбільший приріст у галузі машинобудування - на 400 % і в харчовій промисловості - на 200%; це все - збільшення об’єму виробництва. Такі цифри говорять про те, що сюди ідуть кошти. Наступна домінуюча сфера - будівництво. З одного боку, це позитив, а з іншого - воно не має доданої вартості. Виробництво дає можливість заробляти місту і людям на роки. А в будівництві – побудували, продали  і закрили. Тому хочеться, щоб у Івано-Франківську розвивалося саме виробництво. Ще є ряд великих підприємств, які працюють у сфері благоуструю. А це близько 2-х тисяч робочих місць. Не забуваймо тих, що роблять дороги, двори, дитячі садочки - це левова частина організацій, які сплачують податки, і тому маємо ріст. Якщо аналізувати ситуацію у Західній Україні, то якраз ми маємо найбільший нині єдиний податок, порівнюючи з Тернополем, Луцьком, Ужгородом та Чернівцями, крім того, найбільш показник з ПДФО. Все свідчить, що економіка розвивається і місто росте.

Які ваші принципи співпраці з бізнесом?

Не заважати - є такий принцип. Не завжди вдається, бо не все залежить від міського голови: нам не підконтрольні ні правоохоронні органи, ні інші служби. Тому ми намагаємося не шкодити, а де можна - то й допомогти; наприклад, наша поміч полягає  в  дозвільних документах і намагаємся дозволи спростити. Не кажу, що це ідеально, бо ніде ідеального немає, але стараємося, щоб були прості правила для підприємців. Щоб було легко вести бізнес.  Завдяки якісній роботі  Центру надання інформаційних послуг  немає проблем з реєстрацією бізнесу. А ось  сфера, яка потребує найбільшої дерегуляції - це питання землі й архітектури. Ми зараз над цим працюємо, щоб максимально спростити ці речі. Звісно, потрібно, щоб були прописані правила гри і підприємці чітко розуміли умови. Для прикладу, якщо є вимоги  до рекламних вивісок - то бізнес має  це розуміти.

Наскільки результативною є співпраця мерії з бізнесом? І наскільки бізнес залучений у процес розвитку Івано-Франківська?

Скажімо, будівельна компанія «Ярковиця» збудувала нам дитячі садочки. Як мінімум три дошкільні заклади нам здали будівельні компанії. Це хороший приклад, коли, окрім житла, будується соціальна  інфраструктура міста. Ще, як зразок, "Тайко Електронікс" спорудив спортивний майданчик у центрі. Побудували  його за спільним фінансуванням: 200 тисяч гривень - підприємство і таку ж суму  - ми. І останнє, Палац Потоцьких. Це приклад того, як ми знайшли точки дотику. Не секрет,  що пан Бахматюк має бізнес-інтереси у Франківську. Але він розуміє, що має бути і соціальна відповідальність.

Важко було домовитися з паном Бахматюком?

Ви знаєте, не важко. Я не є бізнесмен - і мені було легко домовитися. Ми з різних планет - і  легко знаходити спільний знаменник з людьми, в яких немає інтересів. Домовленості виконуються - і Палац Потоцьких передали місту.

На які галузі ви робите ставку?

У  нас є Рада підприємців при міському голові, яка складається з представників великих підприємств як "Хлібокомбінат", ВО "Карпати", "Інтелком", які дають багато робочих місць. Ми співпрацюємо і обговорюємо нелегкі питання, зокрема оренди землі, сприяння  бізнесу в реалізації. Йде мова про те, щоб ряд  об'єктів було надано місцевим товаровиробникам ("Хлібокомбінат", "Молокозавод", харчосмакова фабрика, "М'ясокомбінат"), в яких основна проблема - реалізація. Великі супермаркети беруть їхню продукцію під реалізацію, але їм це не вигідно; для них краще самим продати і ці кошти залучити у виробництво й створення нових ліній. Ми зараз плануємо робити кластерну систему . Нещодавно зустрічалися з айтішниками та модельєрами. Бізнес у сфері надання медичних послуг теж з нами співпрацює. Ми презентували електронну чергу,  яка буде діяти  у поліклініках. Ці галузі хоч і не є вирішальними в економіці, але вони динамічно розвиваються  і можуть дати поштовх місту в майбутньому.

У Львові для працівників ІТ-галузі вже давно побудовані спеціальні житлові комплекси. Як Ви збираєтеся підтримувати цей вид діяльності в Івано-Франківську?

Найбільша проблема айтішників - брак кадрів, і в цьому напрямку ми працюємо. Уже домовилися, що  з січня стартує конкур проектів. Айтішників у місті  влаштовує все: побут, комфортність, розташування, але бракує наявності людського ресурсу.  Тому у цій сфері будемо співпрацювати найбільше -  даватимемо 15 тисяч гривень на проект молодих працівників ІТ-галузі. Сьогодні в ній - 2 тисячі людей, а нам - хоча б 10 тисяч. Це важливо для міста, бо зарплати в цій сфері достатньо високі, і це означає, що молоді люди будуть залишатися тут, а не виїжджати за кордон. Для нас це принципово.

Нещодавно Ви презентували стратегію розвитку міста. Чим вона принципово відрізняється від інших  Програм, які ще до вас реалізовувалися міською радою?  Які ключові напрямки цієї стратегії?

Стратегія  дуже конкретна  і має приблизно 200 проектів, які реалізовуватимуться протягом трьох років і визначають, що потрібно зробити в кожній галузі. Чим особлива? Раніше як приймали стратегію? Хороші фрази, але занадто загальні. Наприклад, писали: збільшити мережу дошкільних закладів. Збільшити - це добре, але ж має  бути якась суттєва оцінка роботи. Тепер там нема "водички" : якщо є пункт - побудувати дитячі садочки - то конкретно перелічені заходи. І в кінці можна  оцінити роботу - побудовані чи не побудовані.

Що конкретно передбачено для бізнесу та інвесторів у цій стратегії?

Передбачено ряд кроків. Найбільша проблема міста -  ми дуже обмежені в інвестиційних площадках. Коли я прийшов на посаду міського голови,  запитував: що ми можемо запропонувати інвестору, дайте мені інформацію? Окрім однієї земельної ділянки в Хриплині на 2 га, ми не мали нічого - бо решта все було роздано. Ми  почали реалізувати 30 ділянок з аукціону - це правильний механізм, бо раніше віддавали ділянки своїм за якимись схемами. Ми цих 30 ділянок продали -  і це теж відповідь, чому у нас хороші темпи розвитку: хочеш мийку відкрити - купи з аукціону. Чому ми так вхопилися за локомотивний завод? Тому що там 10 га землі і є можливість залучити інвестора. Ми повинні мати такі інвестиційні майданчики.  Якщо зараз прийметься закон про територіальні громади будуть долучені сусідні села і території для інвестиційних парків. Ми сильно обмежені, бо 5 приміських сіл, які входять у межі міста, навколо, це не дає можливості розвиватися. Друге завдання - це залучення інвестицій через партнерство інших підприємств. Наприклад, є виробничі площі на Позитроні - їх можна використати. Ми десь були ініціаторами, щоб датська фірма відкрила швейне виробництво одягу. Це інвестиції в місто - звели одних виробників з потрібними людьми. Ми маємо ряд таких площ, які  можемо пропонувати інвесторам, і хоч ці площі не в нашій власності, а в приватних руках, але ми супроводжуємо бажаючих працювати. Ось цей датський бізнес супроводжували від початку до кінця.

Чи планується розширення меж Івано-Франківська?

Це все буде залежати від закону.

Яких інвесторів ви плануєте залучити в місто?

Я скажу, кого ми не хочемо - ми не хочемо хімічну происловість. Все-таки місто має бути екологічно чистим. Якщо мова про виробництво - то воно максимально повинно не впливати на екологію міста. Нам би хотілося потужні іноземні компанії  типу "Шкоди" . До речі, «Шкода» планує на базі ВО  "Карпати" відкрити окремий цех. Ми сприяємо. Колись, 10 років тому,  як «Тайко Електронікс» заходив,  все робилося, щоб то пожежну наслати на них, то правоохоронні органи. Таких речей уже не буде. Що стосується міських дозволів - то ми всіляко допомагаємо. Наприклад, ми звільнили виробництво від пайової участі -  будівництво сплачує цей податок. Ми сприяємо  виробництву в першу чергу.

 Ви відчуваєте суперництво між містами? Важко конкурувати зі Львовом, який забирає  наші  ІТ-кадри і доходи від туристичного бізнесу?

Однозначно відчуваємо конкуренцію. Хоча … Конкуренція є, але вона взаємодоповнює одна одну. Для прикладу, туризм: люди 5-6 разів поїхали до Львова і вже хочуть подивитися щось нове. Я колись говорив з Садовим - нам  важливо доповнювати одне одного. Якщо людина вже поїхала до Львова - то треба її заманити  у Франківськ. Інше питання, що ми теж в конкуренції і з Тернополем,  і  з Луцьком, і деколи доводиться придумувати якісь нестандартні речі -  як ялинку минулого  року і яскраву ілюмінацію цьогоріч. Ну, здається, для чого на це витрачати кошти? А тому, що ці речі приваблюють туристів у місто і розвивають економіку.  Якщо сюди будуть приїжджати - будуть відкриватися нові готелі, ресторани, магазини.

Івано-Франківську вже стільки років не вдається стати  туристичним містом: тут мандрівники не залишаються  - їдуть в гори. Як ви збираєтеся зламати цей стереотип і чим плануєте заманити туриста?

На рахунок цього, є дискусія: ми хочемо зберегти той комфорт, який є. Відверто скажу, мені у Львові не комфортно. З одного боку, ми хочемо забезпечити спокій і затишок, а з іншого - хочемо, щоб був наплив туристів. У нас достатньо масових заходів. Зокрема, велике дійство проводиться на Різдво на Майзлях.  Було, що ми вперше запросили "Піккардійську Терцію" заколядувати разом з поляками, литовцями та латвійцями. Тільки цього року ми провели 30 фестивалів  - для такого міста це достатньо велика цифра. Певна річ, у нас немає таких туристичних атракцій, як у Львові,   але ми намагаємося чимось вразити наших гостей і жителів –  оглядовим майданчиком на Ратуші,  "Бастіоном", підсвічуванням пам'яток архітектури. Говорили з представниками туристичного бізнесу, щоб організовувати тури вихідного дня. Кав'ярні у нас нестандартні. Все-таки ціни наші набагато менші, ніж у Львові чи Києві - і це одна з наших  конкурентних переваг! А ще - ми близько до гір, і цей факт є важливим у розвитку туризму, і для нашого міста, на відміну від інших обласних центрів Західної України - це великий плюс!

А які місця чи вулиці Франківська любите особисто ви?

Мені подобається катедра -  ми її цього  року освітили.  І парк імені Т. Шевченка до вподоби. Крім того, привабливими є дуже багато двориків і скверів.  Я стежу, як розвивається не тільки центр, але й мікрорайони. В окремих приємно бути. Ми хочемо, щоб усі куточки Франківська ставали кращими і були гарними.

Як виглядає міжнародна співпраця міста? Яку суму коштів і на які проекти отримав Франківськ від міжнародних фінансових установ, від ЄБРР?

Нам вдається плідно співпрацювати з різними міжнародними інституціями. Найбільше нам допомагають скандинави. Минулого року та цього завдяки НЕФКО отримали 5 млн.євро  кредитних коштів та 2,4 млн. євро - грантових. Отож, теплішими стануть 51 школа та садок міста, адже ці гроші спрямуємо на комплексну програму енергетичної модернізації навчальних закладів. Коштом ЄБРР (8 млн. євро -кредит, 1 млн. євро - грант) закупимо 30 тролейбусів та побудуємо 2 тролейбусні гілки. 30 тис. євро отримали від Регіонального екологічного центру для Центральної та Східної Європи для енергоефективності "Теплокомуненерго". Крім того, для цього ж підприємства на модернізацію котелень залучили кредит ЄБРР та грант шведського агентства SIDA у розмірі 3 млн. доларів. Німецький GIZ вклав 1 млн. гривень в утеплення центральної лікарні на Мазепи. Також НЕФКО допомагає з модернізацією вуличного освітлення (кредит - 4 млн. грн.). В межах проекту ПРООН отримали понад 700 тис. грн. на реалізацію програми "Доступний Івано-Франківськ". 250 тис. грн. - грант на молодіжний бізнес-табір для франківських учнів, 1 млн. 300 грн. - грант на впровадження системи "Медікс" у медичних закладах міста.

Хтось може вважати, що кредитів місту не потрібно, проте їх не так просто отримати. Адже це кошти на реалізацію серйозних проектів, які часто лише одному бюджету не під силу. Крім того, усі ці кредити надаються на дуже вигідних умовах і зазвичай передбачають грантову допомогу.

Зараз ми відкрили великий міжнародний проект -  котельню на Пасічній, будівництво якої фінансували шведи. Це був грант, але в контексті кредиту ЄБРР: 4 МВт, 4 млн. євро коштує такий об'єкт.

Вже зараз котельня забезпечує всю Пасічну теплом і гарячою водою. Це все на біопаливі - досить цікава установка. На Дорошенка за цей кредит  маємо поставити котельню на 3 МВт. За програмою НЕФКО (це скандинавський фонд)  розпочинаємо утеплення дитячого садочка на вул. Короля Данила, і взагалі, згідно з цим проектом планується утеплити і замінити вікна у 38 закладах освіти - це все в рамках цієї великої програми. Ще два кредити, які ми опрацьовуємо,  від Європейського Банку Інвестицій та ЄБРР стосуються транспорту - для закупівлі нових тролейбусів, а також Європейський Банк  готовий профінансувати встановлення електричної лінії тролейбуса до аеропорту. Цього року від ЄБРР  ми отримали півтора мільйона євро.

В яких напрямках ви співпрацюєте з проектом Канадського уряду ПРОМІС?

Вони нам розробляють маркетингову стратегію для міста і допомагають в розробці бренду Івано-Франківська. Обговорювалося:  чи то буде зображення ратуші, чи хрестик, чи брама Палацу Потоцьких - дуже творча дискусія.  Ми всі ці версії ретельно опрацьовуємо з фахівцями, який бренд міста створити і презентувати громадськості

Яка фішка Івано-Франківська?

Місто, де хочеться жити. Ну реально - це наша фішка. Бо в Києві не хочеться жити, чи десь в іншому  місті. Тут справді хочеться бути, можливо, тому Івано-Франківськ так розбудовується. Люди купляють тут житло, бо тут комфортно. За годину можна потрапити з одного кінця міста в інший. Ми можемо нарікати на громадський транспорт, але якщо так дуже треба, то  від одного краю до іншого й  пішки можна пройтися. І це комфортно, і зручно. Тут головне,  забезпечити людей  роботою, умовами і благоустроєм -  це ті речі, які найважливіші в роботі будь-якого міського голови. І для мене це основне завдання.

Мар’яна ЦИМБАЛЮК








ПОШУК ПО ДАТІ