IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ



МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

Готельна індустрія України перспективна для інвесторів

Готельна індустрія України перспективна для інвесторів

Кожен з нас хоч раз замислювався над питанням створення власного бізнесу. Чи доцільно в такий складний для українців час інвестувати в готельну індустрію? На це актуальне питання з легкістю відповів той, хто має успішний досвід у веденні бізнесу в Україні, – Артур Лупашко - генеральний директор компанії, що керує готельно-ресторанними комплексами «Ribas Hotels Group».

– Клієнтами компанії «Ribas Hotels Group», як правило, стають підприємства, що мають певні фінансові труднощі. Артуре, яких помилок у керівництві не пробачає готельно-ресторанний бізнес?

Кризовий менеджмент – це той інструмент, що допоміг нашій молодій компанії вийти на новий рівень. Ми розпочали свою діяльність у 2014 році – у період, коли 90% готелів відчували негативний вплив нестабільної політичної ситуації в Україні. У результаті конфлікту кон’юнктура ринку змінилася: туристи неохоче відвідували нашу країну, відчуваючи певну небезпеку. Зі свого боку менеджери готельного бізнесу мають бути готовими до будь-яких змін: стрімко розвивати себе, свої команди, бути гнучкими і прогресивними. Лише так можливо подолати труднощі, які виникають у нашій справі.

Якщо ми можемо прорахувати ризики і підготувати певний план у разі їх виникнення, то помилки треба виявляти, усувати й не допускати їх повторення в майбутньому. Більшість з них, на щастя, можна виправити. Єдине, чого готельно-ресторанний бізнес, а точніше клієнт, не пробачає, – це негостинність. За кожну помилку, пов’язану з цим або з низьким сервісом, можна розплатитись майбутнім готелю чи ресторану.

– Які кроки необхідно зробити Вашій компанії, щоб дати нове життя підприємству, що перебуває в кризовому стані?

У процесі реанімації підприємств, які ми беремо під своє крило, виникає безліч завдань. Над якісним розвитком проектів працюють більш ніж 1200 фахівців з восьми відділів компанії:

  • HR-відділу;
  • відділу бронювання (кол-центру) та корпоративного продажу;
  • відділу маркетингу;
  • PR-відділу;
  • фінансового відділу;
  • відділу для роботи з тендерами і фондами.

Кожен відділ має певну компетенцію і невпинно працює у своїй галузі. Для початку ми з’ясовуємо причину занепаду конкретного підприємства. Далі розробляємо план дій і ставимо прогнози щодо очікуваного результату.

З гордістю можу сказати, що за останні три роки ми не мали жодного негативного досвіду реалізації обраних проектів. Компанія ставить перед собою найвищу ціль. Виконуючи план хоча б на 50%, власники відчувають значний фінансовий приріст і якісно новий рівень роботи закладу.

Які існують критерії оцінки успішності готелів? Розкажіть про найвидатніші проекти компанії.

Найголовніші критерії успішності – це задоволені гості йотримані нагороди. Я пишаюсь, що два об’єкти компанії «Ribas Hotels Group» стали фіналістами міжнародного конкурсу «International Hospitality Awards». А «Hostel Friday» має право називатися найкращим хостелом країни, адже він став єдиним фіналістом з нашої держави. Успіх проектів – це те, над чим ми працюємо кожного дня. І нам приємно отримувати зворотний зв’язок. Результати минулого року говорять самі за себе.

– Хто частіше стає Вашим клієнтом: український чи іноземний інвестор? Чому?

Сьогодні це виключно українські інвестори. Іноземці не квапляться відкривати власні підприємства в Україні. Це пов’язано як з нестабільною політичною ситуацією, низьким рівнем захищеності приватної власності, так і з високим рівнем корупції. Для вітчизняних інвесторів ці складнощі не нові. Ми звикли працювати в таких умовах, чого не скажеш про іноземців.

Але чому всі звертають увагу лише на перешкоди? Адже є і багато переваг. Сьогодні ринок в Україні спонукає до купівлі й будівництва нерухомості. Такі фактори, як найнижчі ціни на проектно-будівельні й ремонтні роботи, комфортні умови для отримання дозвільних документів на початок будівництва, здачу в експлуатацію, мають приваблювати. Іноземцям значно вигідніше інвестувати в бізнес України у порівнянні з іншими державами. Тому чекаємо на нових інвесторів.

– Артуре, як би Ви охарактеризували готельну індустрію Одеси та Івано-Франківщини?

Одещина й Івано-Франківщина – два найперспективніші для Східної Європи туристичні напрямки. І це не тільки моя оцінка, це думка гостей, які залишають свої відгуки на Booking.com і TripAdvisor.com. Після втрати Криму готелі та санаторії Прикарпаття стали для Одещини найбільшими конкурентами. Дуже велика кількість відпочивальників у літній сезон обирає курорти Західної України як альтернативу відпочинку біля моря. Зі свого боку Прикарпаттю вдається швидко і вдало пристосовуватися до попиту.

–Ви є керівником готелю «Черсак», що розташований в с. Микуличині на Івано-Франківщині. Чим Вас зацікавив наш регіон і які проекти Ви плануєте тут реалізувати?

Наша компанія відповідає лише за дохідну частину готелю «Черсак» у с. Микуличині. Цей регіон зацікавив нас декількома характеристиками. По-перше, курорти швидко розвиваються і туристичний потік з кожним роком тільки зростає. По-друге, у Прикарпатті існує два високих сезони – узимку та влітку, які славляться дуже коротким міжсезонням. А хіба це не мрія кожного готельєра? По-третє, якщо оцінювати курорти України за показниками середнього річного завантаження готелів, середньої вартості номера та доходу за номер, у курортів Прикарпаття ці показники найвищі в Україні.

У серпні цього року ми відкриваємо спа-готель «Lodge» у Буковелі майже на 50 номерів. Наша компанія ретельно працювала над його ідеєю і зараз невпинно готується до комплексного керування. Також ми шукаємо ділянки для будівництва великого хостелу на 300-400 місць нашої мережі «Hostel Friday».

Який тип готелю зараз є найприбутковішим на Прикарпатті, беручи до уваги концепцію, номерний фонд, «зірковість», кількість персоналу, послуги та обсяг інвестицій?

Сьогодні найприбутковішими готелями для Прикарпаття, як свідчать наші дослідження й досвід партнерів, є готелі, які пропонують 30-50 номерів. Здебільшого це етноготелі та комплекси з оздоровлю вальними процедурами.

Етноготелі «Стара правда», «Історія», «Вежа медвежа» б’ють рекорди у відвідуванні. Ну і, безумовно, популярними єспа-готелі, які мають свою інфраструктуру для відпочинку в міжсезоння.

– Чи варто інвестувати в будівництво мотелів та хостелів на Івано-Франківщині?

Ринок мотельного бізнесу в Україні ще не сформований. Це пов’язано з відсутністю на наших землях важливих міжнародних автомобільних шляхів та нерозвиненим автобусним туризмом. Нашої держави немає на карті автобусних турів Східною Європою, за винятком деяких міст поблизу кордону, таких як Львів, Ужгород, Мукачево.

Щодо хостелів ми маємо іншу думку. Незважаючи на те, що їх у всій Західній Україні, за винятком Львова, дуже мало, ми вважаємо перспективним розвиток цього ринку. Наразі компанія шукає пропозиції щодо купівлі чи орендування ділянок для будівництва костелів або об’єкти для переобладнання під них.

– Чому, на Вашу думку, в Івано-Франківській області тільки один п’ятизірковий готель?

На Прикарпатті знаходиться один великий сертифікований п’ятизірковий готель світової мережі. Для порівняння – в Одесі п’ятнадцять готелів такого типу. Зірки не завжди є показником гостинності чи якості сервісу. В Україні є безліч готелів, які розміщують гостей на люксовому рівні, хоч вони і не славляться жаданими п’ятьма зірками. Я гадаю, що причиною цього є застаріла система сертифікації і стандартизації. Чи є необхідною сьогодні перукарня для п’ятизіркового готелю в Буковелі? Мабуть, ні. Але без неї не буде зірок.

– Яких бізнес-проектів, на Ваш погляд, не вистачає Івано-Франківщині, і чи готові були б інвестори вкладати в них кошти?

Звісно, затребуваних проектів і напрямків чимало. Зазвичай власник будує такий готель, як у сусіда, а не той, що має попит у регіоні. Дехто ризикує і відкриває нові типи готелів: конференц-готелі, навіть спорт-готелі. Це логічно: попит породжує пропозицію, і власники будують те, що наразі є популярним. Зі свого боку ми намагаємось дивитись трохи далі, робити прогнози. Для цього проводимо дослідження, стежимо за зміною бажань клієнтів, розвитком нових напрямків і, звісно ж, економіки країни загалом та туристичної галузі зокрема.

Тому раджу всім, кого надихає готельна індустрія, йти нетривіальним шляхом, стежити за трендами – і Ви неминуче досягнете успіху!

Уляна Гаврилюк










ПОШУК ПО ДАТІ