IНТЕРВ'Ю СТАТТI ЕКСПЕРТИ ПОДІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ КОНТАКТИ
MEGA

МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

Моніторинг міграції громадян в Івано-Франківську область

Моніторинг міграції громадян в Івано-Франківську область

Проект компанії "Київстар" та Управління міжнародного співробітництва, ТУРИЗМУ та інвестицій Івано-Франківської ОДА.

ЧАСТИНА 1. РЕГІОНИ

Туризм є економічною категорією, тому статистичні дослідження проводять для з’ясування його впливу на економіку країни, її платіжний баланс, визначення стратегічних напрямків розвитку туристичної та супутньої інфраструктури, організації маркетингових заходів з метою просування туристичного продукту до потенційних споживачів. У 2010 році в UNWTO презентували документ, який розглядає доцільність використання неофіційних джерел даних для збору і обробки статистичної інформації, зокрема до них відносять ринкові дослідження різних секторів економіки, дані кредитних карток, операторів зв’язку, аеропортів, маркетингові дослідження, статистику сайтів, соціальних мереж тощо.

У 2017 р. управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації спільно із компанією «Київстар» реалізувало проект моніторингу міграцій громадян в Івано-Франківську область.

Виокремлюють кілька груп факторів мобільності: економічні, соціальні, демографічні, інституційні і територіальні. При широкому підході до тлумачення категорії «мобільність» як «міграції» під міграцією можемо розуміти все різноманіття просторового руху населення, незалежно від його характеру, цілей, причин та наслідків. Тобто до міграції відносять як поїздки у відрядження, відпустку й інші регулярні або епізодичні короткотривалі переміщення, так і переїзди, в результаті яких відбувається зміна регіону чи країни проживання. Таким чином, можемо констатувати, що міграції і туризм є формами територіальної (просторової) мобільності.

На нашу думку, в’їзна мобільність в Івано-Франківську область не може обумовлюватись факторами трудової міграції, тому що у міжрегіональних трудових міграціях держави основним їх реципієнтом є м. Київ та Київська область, а крім того, Івано-Франківщина не є індустріальним регіоном. Внесок області у загальне виробництво валового внутрішнього продукту України становить 1.9-2.2%. В’їзну мобільність в Івано-Франківську область, насамперед, варто пов’язувати з факторами туристичної привабливості регіону. Під туристичною привабливістю регіону слід розуміти сукупність географічних, суспільно-політичних, економічних, екологічних, етнокультурних факторів певної території, що сприяють задоволенню потреб споживачів та дозволяють досягти максимального соціально-економічного ефекту для населення регіону і країни.

Отже, у 2016 році Івано-Франківську область відвідало понад 4.3 млн осіб - абонентів Київстар із 23 областей України і 97.6 тис. осіб - абонентів закордонних мереж. Звернемо увагу, що у цьому потоці безумовно присутні транзитні туристи (особи, які здійснюють проїзд та/або зупинку на шляху прямування до місця кінцевого призначення) та особи, які прибувають в область не з туристичною метою (у т.ч. сюди слід відносити тих, які перманентно переміщуються на адміністративних межах сусідніх з Івано-Франківщиною областей, насамперед, це мешканці сіл і селищ). Результати моніторингу ґрунтуються не на суб'єктивних оцінках, а виключно на технічному аналізі, який відрізняється неупередженістю, а значить – більшою достовірністю.

Отримані дані є унікальними, адже вперше з’явилась можливість порівняти їх з цифрами офіційної статистики відвідуваності Прикарпаття. Як відомо, у 2016 р. область відвідало понад 2.1 млн осіб. Натомість дані моніторингу міграцій зафіксували вдвічі більшу цифру – понад 4.3 млн осіб. Цілком зрозуміло, що статистичні дані і дані цього моніторингу не можуть корелюватись, оскільки у них різна методологія та інструментарій.

Найбільше відвідувачів на Прикарпаття прибувало з Львівської (25.27%), Чернівецької (18.55%), Тернопільської (17.07%), Київської з м. Київ (11.10%), Закарпатської (7.10%) областей (рис. 1).

 

Рис. 1

Область практично підтвердила статус дестинації цілорічного  відпочинку: влітку це понад 1.3 млн осіб, взимку та восени – 1.0 млн осіб, навесні – 0.9 млн осіб. з інших регіонів України. Практично однакові показники зафіксовано у грудні-січні, травні та вересні. Найменш відвідуваний місяць – квітень.

Тривалість перебуваннян гостей на Прикарпатті, здебільшого, обраховується від 1 до 3 днів. При цьому, найвідвідуванішою порою року є літо, пік якого в Івано-Франківській області припадає на серпень. У кількісних показниках цифра внутрішніх туристів і екскурсантів, які відпочивають до трьох днів, становить понад 3 млн осіб, або 70%. Натомість тижневий відпочинок у 2016 р. охопив понад 850 тис. осіб, або 20% (рис. 2).

 

Рис. 2

Проаналізуємо детальніше специфіку внутрішнього потоку туристів і екскурсантів на прикладі 10 областей – лідерів за кількісними показниками відвідуваності Прикарпаття.

Головним «експортером» гостей до Івано-Франківщини є Львівська область. В абсолютних величинах кількість відвідувачів становить 1097429 осіб. Львів’яни надають перевагу короткотривалому відпочинку до трьох днів, найпопулярніший місяць – серпень. Кількість туристів і екскурсантів з Чернівецької області становить понад 800 тис. осіб, Тернопільської – понад 740 тис. осіб, в основному гості з цих регіонів надають перевагу короткотривалому відпочинку, найпопулярніший місяць – серпень.

Кількість відвідувачів з Київської області (разом з м. Київ) становить понад 480 тис. осіб, причому, як правило, вони приїжджають на тривалий відпочинок. Отримані дані мобільності фіксують два пікові напливи туристів – грудень/січень та серпень. Статистика демонструє, що Прикарпаття для Київщини – дестинація тижневого відпочинку на зимові свята і у літні відпустки. Це у сумі понад 150 тис. гостей, або 32%.

Закарпатська область займає п’яте місце у структурі внутрішнього потоку. Як правило, це екскурсанти і, вже традиційно, найпопулярніший місяць відпочинку – серпень

Мешканці Хмельницької області надають перевагу літньому відпочинку до трьох днів, а кількість відвідувачів у цей період становить 65 304 особи, або 35.83%. Найпопулярніший місяць відпочинку – серпень.

Для мешканців Одеської області Прикарпаття – це, насамперед, дестинація зимового відпочинку, причому дані мобільності засвідчують, що це довготривалий – від 4 до 7 днів – відпочинок. Другим піком є, вже традиційний для Івано-Франківщини, серпень, і це також тривалий відпочинок. Кількість гостей у цьому місяці поступається лише січню і становить понад  12 тис. осіб на противагу майже 14 тис. особам у січні.

Вінничани найчастіше приїжджають переважно на дво-триденний відпочинок, частіше влітку.

Дніпропетровці, як і мешканці Одещини, надають перевагу тривалому (до семи днів) відпочинку взимку, насамперед, у січні. Всього цього місяця Івано-Франківську область відвідало у 2016 р. майже 14 тис. осіб, або 15%. А другим піком сезонності виступає знову ж таки серпень. Кількість гостей становить майже 11 тис. осіб, або 12%.

Рівненська область за структурою туристів і екскурсантів нагадує Хмельниччину та Вінниччину. Як правило, мешканці цього регіону приїжджають влітку, це майже 30 тис. осіб, або 34.76%.

Висновки. Івано-Франківська область практично підтвердила статус дестинації цілорічного відпочинку: влітку це понад 1.3 млн осіб, взимку та восени – 1.0 млн осіб, навесні – 0.9 млн осіб з інших регіонів України. Тривалість перебування гостей на Прикарпатті, здебільшого, обраховується від 1 до 3 днів. При цьому, найвідвідуванішою порою року є літо, пік якого в Івано-Франківській області припадає на серпень. У кількісних показниках цифра внутрішніх туристів і екскурсантів, які відпочивають до трьох днів, становить понад 3 млн осіб, або 70%. Натомість тижневий відпочинок у 2016 р. охопив понад 850 тис. осіб, або 20%. Варте уваги ще одне спостереження, яке випливає з аналізу сукупної тривалості і сезонності перебування гостей на Прикарпатті. Як правило, найближчі сусіди приїжджають на Івано-Франківщину у короткотривалу відпустку або на т.зв. тур «вихідного дня», а от мешканці центральних і південних областей надають перевагу тривалому відпочинку, насамперед, взимку – на період новорічно-різдвяного циклу святкувань.

ЧАСТИНА 2. МІСТА

Динаміка відвідуваності Івано-Франківщини мешканцями обласних центрів України є наступною. Найбільше гостей прибувало зі Львова, Києва та Чернівців (рис. 3).

 

Рис. 3

А перша десятка міст виглядає наступним чином (рис. 4).

 

Рис. 4

Чисельність львів’ян у структурі внутрішнього потоку області становить 10,4%, а киян – 7,8 % . Це два найбільші за чисельністю «міста-експортери» туристів та екскурсантів до Івано-Франківщини. Мешканці Львова  приїжджають, як правило, влітку, а Києва – взимку (рис. 5).

Рис. 5

Чисельність одеситів у структурі внутрішнього потоку відвідувачів Івано-Франківської області становить 1,5%, дніпрян – 1%, харків’ян – 0,7%, запоріжців – 0,4%. Мешканці цих обласних центрів надають перевагу зимовому відпочинку на Прикарпатті (рис. 6).

 

Рис. 6

Звертає увагу низька відвідуваність Івано-Франківської області сусідами з Ужгорода – трохи більше лише 10 тис. осіб. Це місто перебуває серед десятки найменш відвідуваних обласних центрів. Будемо пов’язувати це недосконалим залізничним сполученням Закарпаття і Прикарпаття.

Щодо співідношення тривалості перебування гостей на Прикарпатті, то мешканці Києва приїжджають в область, зазвичай, на 2-3 дні, а мешканці Львова, Тернополя, Чернівців – на один день (рис. 7).

 

Рис. 7

Динаміка тривалості перебування у розрізі інших обласних центрів України наступна. Далі у переліку міст з найбільшою кількістю гостей Прикарпаття є мешканці Тернополя, Хмельницького і Одеси (рис. 8).

 

Рис. 8

Мешканці Вінниці, Луцька, Житомира, Одеси, Рівного, Хмельницького, Черкас, Чернігова приїжджають в область на 2-3 дні, мешканці Ужгорода, Миколаєва здебільшого на один день. Мешканці Дніпра, Запоріжжя, Харкова – на тиждень (рис. 8).

Сезонність внутрішнього потоку туристів і екскурсантів з обласних центрів України наступна: кияни надають перевагу зимовому відпочинку на Прикарпатті тривалістю від 2 до 7 днів, львів’яни – літньому тривалістю один-три дні, а чернівчани, як правило, відвідують область від одного до трьох днів у літінй період. Показники сезонності по великих обласних центрах наступні: дніпряни і одесити надають перевагу зимовому відпочинку тривалістю до тижня часу, вінничани, натомість, приїжджають в область взимку і влітку на відпочинок до трьох днів, тернополяни і хмельничани відвідують Івано-Франківщину здебільшого влітку до трьох днів.

Висновки. Найбільше відвідувачів прибувало на Івано-Франківщину зі Львова, Києва та Чернівців. Тривалість перебування гостей з обласних центрів України на Прикарпатті, здебільшого, становить до 3 днів. При цьому, найвідвідуванішою порою року є літо, пік якого в Івано-Франківській області припадає на серпень. Варте уваги ще одне спостереження, яке випливає з аналізу сукупної тривалості і сезонності перебування туристів і екскурсантів. Як правило, найближчі сусіди приїжджають на Івано-Франківщину у короткотривалу відпустку або на т.зв. тур «вихідного дня», а от мешканці центральних, східних і південних міст надають перевагу тривалому відпочинку, насамперед, взимку – на період новорічно-різдвяного циклу святкувань.

ЧАСТИНА 3. РЕГІОНИ-АУТСАЙДЕРИ

Динаміка відвідуваності Івано-Франківщини мешканцями обласних центрів України з найменшою кількістю гостей, є наступною. Найменше туристів і екскурсантів у 2016 р. приїхали з Сум, Херсону, Кропивницького, Чернігова і Полтави – до 10 тис. осіб (рис. 9).

                                                          

Рис. 9

Викликає увагу невелика кількість гостей з таких маловіддалених від Прикарпаття міст, як Ужгород (10.2 тис. осіб) та Луцьк (16.9 тис. осіб). Передовсім, причиною цьому бачимо у недосконалому залізничному сполученні областей.

Ужгородці – це, як правило, екскурсанти або транзитні туристи Івано-Франківщини. Найчисельніша частка гостей приїздить у серпні, вересні та жовтні.

Лучани, як правило, приїжджають на Івано-Франківщину на 1-3 дні, найпопулярніший час відпочинку – грудень.

Херсонці, черкащани та мешканці Миколаєва полюбляють тривалий (до семи днів) відпочинок на Прикарпатті взимку, особливо у січні.

А от мешканці Чернігова полюбляють тривалий як зимовий, так і літній (піковий місяць – серпень) відпочинок.

Висновки. Аналіз мобільності мешканців з найменшою кількістю гостей показав, що, як правило, найближчі сусіди приїжджають на Івано-Франківщину у короткотривалу відпустку або на т.зв. тур «вихідного дня», а от мешканці центральних, східних і південних міст надають перевагу тривалому відпочинку, насамперед, взимку – на період новорічно-різдвяного циклу святкувань.

Інноваційна методика обрахунку туристичних потоків важлива складова планування регіонального розвитку. Верифіковані дані в’їзних та внутрішніх потоків сприятимуть вдосконаленню чи вчасному корегуванню розвитку туристсько-рекреаційної інфраструктури з дотриманням норм екологічного законодавства і логістичного сполучення регіону; створенню нових та розвитку існуючих центрів притягання туристів; дозволяють «працювати» з чітко визначеними цільовими ринками туристів. Врешті, маркетингова політика теж має корелюватись з цільовими ринками споживачі туристичних послуг на Івано-Франківщині.

 

ЧАСТИНА 4. ІНОЗЕМНІ ТУРИСТИ

На Прикарпатті офіційна статистика підтверджує загальноукраїнську тенденцію до поступового подолання іноземцями фобії України як «гарячої точки».

У цьому контексті заслуговує на увагу інформація Державного департаменту США про рекомендації американцям-мандрівникам. Нові рекомендації для туристів ділять країни світу на чотири групи за рівнем ризиків. У першу групу потрапили держави, де досить дотримуватись стандартних запобіжних заходів. Тут опинилася більша частина країн світу, зокрема Австрія, Канада, Швейцарія, скандинавські країни, всі східноєвропейські країни ЄС, майже всі колишні республіки СРСР (крім РФ, України і Азербайджану). До другої категорії країн, де, за оцінкою Вашингтону, необхідна підвищена обережність, через загрозу терактів потрапили такі західноєвропейські держави як Німеччина, Великобританія та Франція. Сюди ж віднесено і Україна у зв'язку з «злочинністю і заворушеннями».

Дані офіційної статистики в’їзного туризму, на нашу думку, засвідчують, насамперед, тенденцію, а не реальні кількісні показники інкамінгу (рис. 10, 11).

 

Рис. 10

Рис. 11

За даними звітності № 1-туризм у 2016 р. найбільше Івано-Франківську область відвідували туристи з Молдови – 563 особи (22.8%), Білорусі – 308 осіб (12.5%), Румунії – 268 осіб (10.8%), Російської Федерації – 197 осіб (8%) та Литви – 185 осіб (7.5%). Послугами туристичних операторів області також, зокрема, скористались 141 американець (5.7%), 79 поляків (3.2%), 47 німців (1.9%), 14 італійців (0.6%), 12 французів (0.5%).

З числа іноземних туристів, які ночували у закладах розміщення, відповідно до звіту 1-КЗР, найбільша їх частка у 2016 р. припала на громадян Польщі – 2497 осіб (16.8%), Молдови – 1423 особи (9.6%), Румунії – 1353 особи (9.1%), Німеччини – 1077 осіб (7.2%), США – 931 особа (6.3%), Білорусі – 869 осіб (5.8%), РФ – 722 особи (4.9%).

Приведені дані не можуть відображати повноцінну картину відвідуваності Івано-Франківської області іноземцями у зв’язку з недосконалістю методології обчислень. Тому у нагоді і став проведений моніторинг мобільності, який, насправді, також не є панацеєю, тому що має певні недоліки у частині структурування сукупності даних.

У 2016 році Івано-Франківську область відвідало 97.6 тис. осіб – абонентів закордонних мереж. Звернемо увагу, що у цьому потоці, безумовно, присутні транзитні туристи (особи, які здійснюють проїзд та/або зупинку на шляху прямування до місця кінцевого призначення) та особи, які прибувають в область не з туристичною метою.

Серед лідерів іноземного потоку – Російська Федерація (15.26%), Польща (14.38%), Італія (9.52%), Молдова (7.36%), Естонія (6.68%) і Білорусь (6.68%).

В абсолютних цифрах картина виглядає наступним чином – рис. 12.

Рис. 12

Наступними у рейтингу інкамінгу йдуть іноземні громадяни з Німеччини, США, Франції, Португалії та Великобританії (рис. 13).

Рис. 13

У цій сукупності, безумовно, присутні заробітчани, тому варто брати до уваги поправку на показник циркулярних, насамперед, трудових мігрантів, що властиво всім областям Західної України. Для оцінки цього показника необхідно виконати просторовий і структурний аналіз міграційних потоків з України в цілому та Івано-Франківщини зокрема. 

За даними Міжнародної організації з міграції у 2014-2015 рр., за кордоном перебували для здійснення трудової діяльності близько 700 тис. громадян України, з них 264 тис. є поточними короткостроковими мігрантами. Основні країни призначення працівників-мігрантів – Польща, РФ, Чеська Республіка та Італія. На них припадає близько 80% загальних потоків короткострокових і довгострокових трудових мігрантів з України. Національний банк України констатує, що в Україні в останні кілька років посилилася як внутрішня, так і зовнішня трудова міграція, що, серед інших чинників, було зумовлено військовою агресією, макроекономічною кризою та погіршенням добробуту домогосподарств, високим рівнем молодіжного безробіття; найбільше українці виїжджають на заробітки в Польщу, Росію та Італію; причому в останні роки потоки українських мігрантів у Польщу суттєво зросли, а міграція в Росію зменшилася.

Найактивнішу участь у зовнішніх трудових міграціях беруть мешканці Західної України. Найширший географічний спектр трудових міграцій мешканців цих регіонів пояснюється їх межуванням з багатьма європейськими країнами і високим ступенем насичення ринку праці. Загалом вихідці із західних областей становлять переважну більшість трудових мігрантів – 57.4% їх загальної кількості . Лідером за кількістю трудових мігрантів є Закарпатська область. Найбільша країна-реципієнт закарпатців – Чеська Республіка. Жителі Чернівецької області працюють переважно у країнах ЄС; Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської обирають Польщу, Росію та Італію.

Аналіз демографічної ситуації в Івано-Франківській області у 2012-2015 рр. продемонстрував, що населення області загалом зросло, однак природний приріст щорічно скорочувався, а кількість осіб зросла за рахунок міграції населення. Це частково пов’язано із ситуацією з АР Крим, Донецькою і Луганською областями, звідки частина населення виїхала. Часто причинами зростання кількості вибулих з області осіб є необхідність утримувати родину, або заробляння коштів для навчання дітей. Рідше за кордон їдуть з метою отримання коштів для відкриття бізнесу чи вкладання у матеріальні цінності. Упродовж 2012-2015 рр. це, на думку Л. Мосори, не було актуальним для Івано-Франківської області, де, навпаки, збільшилась чисельність населення через зростання кількості осіб, що приїжджають на постійне місце проживання. Можна припускати, що частка циркулярних трудових мігрантів у цей проміжок часу, принаймні, не зростала. Для Івано-Франківської області характерна ще одна особливість. Це висока питома вага сільського населення, нерівномірна система розселення і нижча, ніж в середньому по Україні землезабезпеченість. Ці чинники зумовили праценадлишковість регіону. Тому сезонні міграції на сільськогосподарські роботи, робота за вахтовим методом є звичним явищем для регіону. За результатами соціологічних досліджень близько 80% учасників трудових міграцій не мали постійної роботи в Україні, більше 10% перебували в неоплачуваних відпустках. Тимчасові поїздки жителів області з метою працевлаштування за кордон стали масовим явищем, масштаби якого демонструє незареєстрований ринок праці. Тривалість перебування громадян на роботі за кордоном коливається від трьох місяців (сезонні роботи) до декількох років (через неможливість легального перетину кордону у зворотному напрямі). За приблизними підрахунками від 20% до 40% економічно активного населення області, періодично стає учасником трудових міграцій і перебуває поза сферою суспільного виробництва регіону.

Слід відзначити, що надійних даних щодо кількості трудових мігрантів не виявлено. Кількість трудових мігрантів в області оціночно становить щонайменше 150-200 тис. осіб, що складає близько 15-20% населення Прикарпаття. Дослідження GfK Ukraine, проведене у 2017 р., нарахувало 54 тис. трудових мігрантів з Івано-Франківської області. Всі ці дані не містять інформації щодо розподілу заробітчан по країнах перебування.

Зважаючи на результати моніторингу мобільності та оціночні дані по циркулярних мігрантах, варто припускати, що кількість іноземних громадян РФ, Польщі та Італії, які приїхали до Івано-Франківської області у 2016 р., становить менше, ніж зафіксовано даними телекомунікаційної мобільності, і а це, відповідно, 5-7, 8-10, 3-5 тис. осіб. Занижена оцінка кількості росіян зумовлена кон’юнктурою і структурою в’їзного потоку в Україну за обставин, коли військово-політична агресія з боку Росії вплинула на суттєве скорочення кількості відвідувачів з цієї країни – від 41.7% у 2013 р. до 18.6% у 2014 р. та 11.1% у 2016 р. у загальній структурі в’їзного туристичного потоку України.

Аналіз сезонності країн-лідерів в’їзного туризму, які в сукупності становлять 78% всього інкамінгу в область, демонструє що Прикарпаття популярніше взимку для росіян, білорусів, молдаван, естонців і частково німців, а влітку для поляків, американців, німців, французів та британців. У цілому, для іноземців характерні два піки сезонності під час відвідування Івано-Франківської області – липень/серпень і грудень/січень; це становить 22.80% та 21.43% відповідно від сумарної кількості відвідувань. Серпень – піковий місяць інкамінгу для італійців, французів, португальців та британців, січень і серпень – для росіян, травень – для поляків, липень – для американців, серпень і грудень – для німців, грудень – для естонців, грудень і січень – для білорусів та молдаван (рис. 14, 15).

Рис. 14

Рис. 15

Висновки. За даними моніторингу Івано-Франківську область відвідало майже 100 тис. абонентів-іноземних мереж, лідерами в’їзного потоку є росіяни та поляки, однак, можемо припускати, що у цій сукупності присутні також і циркулярні  мігранти. У зв’язку з цим варто корелювати  країни-інкамінгу за даними доступної статистичної звітності та оціночними даними регіональних циркулярних мігрантів. Таким чином, іноземців найбільше приїхало на Прикарпаття з Польщі, Молдови та Білорусі, далі йдуть РФ, Естонія, ФРН, США.

Для іноземців характерні два піки сезонності під час відвідування Івано-Франківської області – липень/серпень і грудень/січень. Прикарпаття популярніше взимку для росіян, білорусів, молдаван, естонців і частково німців, а влітку для поляків, американців, німців, французів та британців.

Віталій Передерко

к.і.н., доцент Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, начальник відділу туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації.








ПОШУК ПО ДАТІ