IНТЕРВ'Ю СТАТТI ЕКСПЕРТИ ПОДІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ КОНТАКТИ
MEGA

МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

Аудиторія на українське кіно була завжди, вона просто чекала на якісний продукт

Аудиторія на українське кіно була завжди, вона просто чекала на якісний продукт

Якщо прабатьками кінематографа були брати Люм’єри, то сестри Шкрібляк дали можливість дивитися кіно в Івано-Франківську. Не маючи досвіду у сфері кінобізнесу, ця надзвичайно красива та розумна жінка разом із сестрою пройшла великий шлях – від реставрації приміщення до створення кінотеатру  «Люм'єр» для іванофранківців. Лідія Шкрібляк у відвертому інтерв’ю ділиться особистим досвідом у сфері кінобізнесу та думками щодо відновлення українського кінематографу.

– Пані Лідіє, розкажіть будь ласка, чому Ви вирішили займатись кінобізнесом?

Насправді, це була ідея моєї сестри Марійки, з якою ми сьогодні разом працюємо в цій справі.  Приблизно у 1998-1999 роках Марія часто їздила до Києва та, переглядаючи там деякі фільми в кіно, виношувала ідею відкрити кінотеатр в Івано-Франківську. Вона більше технічна людина, а я організаційна,  тому і веду фінансовий напрямок. У нас вийшов хороший тандем.

–  З якими труднощами Вам довелося зіткнутися?

Труднощі виникають завжди і вбудь-якому бізнесі. Але я не вважаю це труднощами, це скоріше робочі питання. Але якщо говорити вже детальніше, то, крім робочих питань, виникали і деякі проблеми. По-перше, ми не були компетентні у сфері кінобізнесу. Нас підхопив шалений ентузіазм, адже потрібно було знати технологію в будівництві, реставрації, дизайні. Після відновлення кінотеатру найбільше складнощів виникало з реставрацією, тому що сама споруда не була адаптована під показ кіно.  Тут у 1929 році був розташований кінотеатр, але він мав зовсім інше обладнання, не було потужного семиканального звуку, як сьогодні. В усіх стінах, як виявилося, багато димових шахт і каналів, а це все звукові ями, які ми глушили.  По-друге, нам довелося робити спеціальну технологію – плаваючі підлоги – між двома залами, тому що це єдиний кінотеатр в Україні, у якому зал над залом.

–  Скільки часу Ви потратили на реставрацію будівлі?

Нам знадобилося 2 роки. Спочатку підписання договору оренди  та проходження конкурсу, наступний крок – вироблення всієї технічної документації, а це великий обсяг роботи. За час реставрації жодного разу не виникла думка все кинути. Ми бачили кінцеву картинку, оскільки кінотеатрів  не було ще в Івано-Франківську. А в уяві малювали цю споруду з підсвіченими колонами, яка і зовні, і зсередини буде пульсуючим  магнітом для найвитонченіших естетичних уподобань глядачів.

–  Як Ви боролися за свого глядача?

За глядача ми боремося кожного дня, це щоденна робота. Кінотеатр існує вже 10 років. А відвідувачі постійно піднімають планку своїх очікувань. Це завжди тримає в тонусі, адже доводиться дбати про ціну і якість зображення, комфорт сидіння, сервіс навколо самого кіно, клімат-контроль, доступність репертуару. Зараз у нас дуже високий показник.

–  Через скільки часу Ви почали отримувати перші прибутки?

Перші 3 роки бізнес потребував додаткових інвестицій. Тому що не вистачало на своєчасну виплату зарплат, ми брали додаткові кредити та відтермінування. Але через 5 років вийшли на показники, які перекрили всі наші витрати, і ми могли вже щось доінвестувати далі.  За 10 років тричі змінили обладнання.  Спочатку працювали на плівках, потім з’явилися цифрова технологія і 3Д.

– Як професіонал у своїй справі скажіть, наскільки вигідним є кінопрокат?

 Це все залежить від багатьох факторів. По всій Україні кінопрокат  працює на однакових умовах –50/50 з дистриб’ютором. Якщо менеджмент вдало поставлений, адекватно-підібрана репертуарна й цінова політика і,звісно, рекламний пакет, тоді кінопрокат є вигідним. 

– Зараз українське кіно починає відроджуватися. За останні два роки почали активно знімати вітчизняні фільми.  Як ідуть справи з їхнім прокатом у кінотеатрі?

2017 рік був рекордний: зі всіх 10 років, які ми працюємо на ринку, дуже великий прорив в українському кінематографі. Це вперше наші картини  збирали аудиторію на рівні світових. Прекрасно пройшли касові збори фільмів  «Кіборги», «Сторожова застава», «Дзідзьо. Контрабас». Ми беремо майже всі вітчизняні фільми. Це політика і кінотеатру, і особисто нас, засновників,– підтримати українське кіно. Ми його показували з 2006 року: йдеться про перший український трилер режисера Любомира Левицького «Штольня».  Наш кінотеатр – один із перших, який перейшов на дублювання фільмів українською мовою.

- На Вашу думку, чи стає українське кіно комерційно вигідним?

Я вважаю, що так. Якщо аналізувати прокат минулих років, то дуже рідко бувало так, щоб  фільм збирав повні кінозали без додаткових зусиль. Тобто без  пропаганди через управління й просвітницьку роботу, мовляв, потрібно підтримати вітчизняні фільми. Аудиторія на українське кіно була завжди, вона просто чекала на якісний продукт.

- На завершення розкажіть, будь ласка, як Ви розвиваєтесь і вдосконалюєте себе?

Є така знаменита фраза: «Якщо ти робиш ту роботу, яку ти любиш, то тобі не прийдеться працювати жодного дня».  Я дуже люблю свою роботу, мені подобається те, що ми робимо, і, звісно, межі досконалості немає. Ми ставимо  мету, і весь механізм починає працювати на її досягнення – від контролера, касира, прибиральниці,офіціанта до менеджера.  Тому що наш бізнес – бізнес дрібниць, які впливають на якість послуги. Я отримую велике задоволення, коли все злагоджено працює. Намагаюсь увесь час бути в курсі кіно-новин. Також приносять задоволення поїздки на кіноринки, де обмінюємося досвідом, інформацією. Звісно, надихає саме кіно і література.\

Юлія ПАСЕМКО








ПОШУК ПО ДАТІ