IНТЕРВ'Ю СТАТТI ЕКСПЕРТИ ПОДІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ КОНТАКТИ
MEGA

МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

Податок на виведений капітал замість податку на прибуток: розвиток чи занепад для бізнесу?

Податок на виведений капітал замість податку на прибуток: розвиток чи занепад для бізнесу?
У кінці 2017 року уряд повернувся до ідеї запровадження в Україні податку на виведений капітал (далі ПВК) замість податку на прибуток. Ця модель оподаткування не є новою і ще з 2000 року працює в Естонії, яка в рейтингу DoingBusiness за легкістю ведення бізнесу займає 12-е місце (для порівняння, Україна – 80-е). Проте для нашої держави така ідея виявилася дещо революційною, і думки уряду та експертів розділилися. Плюси та мінуси запровадження ПВК та його вплив на розвиток бізнесу в Україні аналізувала журналіст Мар’яна Циганин.

Суть законопроекту про ПВК полягає в тому, що весь прибуток, отриманий підприємством, не оподатковується та залишається у розпорядженні підприємства на його розвиток (нові об'єкти будівництва, транспорт, модернізація виробництва, депозит тощо). Але, як тільки підприємство вирішить вивести капітал на користь неплатників ПВК, воно повинно нарахувати та сплатити ПВК.

Платниками податку на виведений капітал є:

  • резиденти;
  • нерезиденти, що звернулися до контролюючого органу щодо реєстрації платником податку на виведений капітал за добровільним рішенням.

Не є платниками податку на виведений капітал:

  • неприбуткові організації;
  • суб'єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, за винятком випадків здійснення операцій з нерезидентом-неплатником податку на виведений капітал.

До операцій з виведення капіталу прирівнюється:

  • виплата дивідендів неплатнику податку, виплата внесків власнику корпоративних прав, виплата частини чистого прибутку державним некорпоратизованим, казенним або комунальним підприємством на користь держави або органу місцевого самоврядування;
  • виплата процентів, комісій, штрафів та пені нерезидентам, що зареєстровані у державах, зазначених у п. 39.2.1.2 ПКУ;
  • виплата коштів зі страхування або перестрахування;
  • виплата фінансової допомоги неплатнику податку;
  • виплати неприбуткової організації, що не пов'язані з напрямами діяльності, визначеними її установчими документами;
  • безоплатно надані товари, роботи, послуги або майно;
  • вкладення в об’єкти інвестицій, які знаходяться за межами території України;
  • виплата роялті неплатнику податку;
  • внесення коштів/майна до статутного капіталу або в спільну діяльність чи в довірче управління  неплатнику податку;
  • виплати, пов'язані з придбанням товарів, робіт, послуг у неплатника податку – пов’язаної особи, що перебуває на спрощеній системі оподаткування;
  • господарські операції, які визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.

Базою оподаткування є виплати  у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі протягом податкового (звітного) кварталу.Ставки податку становлять 5%, 15% і 20% та залежать від здійснених операцій. Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Обов’язок щодо нарахування та сплати податку виникає у платника податку у випадку здійснення операції, що є об’єктом оподаткування ПВК.Податковим (звітним) періодом є календарний квартал та календарний рік (строки не змінилися). Звітність подається за умов здійснення операцій, що є об’єктами оподаткування ПВК:

  • сплати коштів за операціями з виведення капіталу;
  • сплив 12-місячний період з моменту перерахування неплатнику податку фінансової допомоги, яка підлягає поверненню;
  • сплив 360-денний термін неповернення перерахованих коштів та/або передання майна закордон та платник податку не звернувся до суду;
  • припинення трудових відносин платника податку з фізичною особою, яка отримала фінансову допомогу та не повернула;
  • за наслідками інвентаризації виявлено нестачу товарів.

Суми переплат з податку на прибуток підприємств можуть бути використані платниками податків шляхом зменшення грошових зобов’язань з податку на виведений капітал та/або підлягають поверненню платнику податку в порядку, встановленому статтею 43 ПКУ.

Очікувані мінуси

Перехід на новий податок обіцяє величезні бюджетні втрати у перші роки його дії. Суми називаються різні. За словами президента Петра Порошенка, у перший рік вони не перевищать 25 млрд грн. Глава ДФСУ Мирослав Продан вважає, що вони досягнуть 20-40 млрд грн. А в офісі великих платників податків ДФС заявляли, що втрати бюджету за два роки у разі прийняття податку на виведений капітал складуть 80-100 млрд грн.Передбачається, що «режим збитків» триватиме близько 2-3 років.

Для прогнозування, мабуть, варто проаналізувати надходження інвестицій у Грузії та Латвії, оскільки Грузія ввела ПВК в 2017 році, а Латвія – з 2018 року. За попередніми даними, у Грузії за десять місяців отримали на 1,2% більше податку, ніж за аналогічний період до його введення. Цього досягнуто тому, що велика кількість підприємців вивели свої бізнеси із «тіні».

Основний головний біль уряду: «Де взяти кошти, щоб покрити очікувані збитки?»

Очікувані плюси

Будь-який бізнес існуєперш за все для того, щоб заробляти гроші для власника (в інших випадках це благодійність чи щось інше). Поки гроші крутяться в бізнесі, вони створюють додану вартість, забезпечують робочі місця, надходження до бюджету від ПДВ і ПДФО, наповнюють Пенсійний фонд. Вилучати частину прибутку на цьому етапі не лише нелогічно, а й навіть шкідливо для економіки країни в цілому, як вважають ідеологи ПВК. Саме тому і бачать сенс в тому, щоб брати податок уже «на виході» – коли гроші відправляються до власника у вигляді дивідендів або інших благ.

Це призведе до таких позитивних змін:

  • спрощення обліку та звітності, бо сьогодні, навіть перебуваючи на сплаті єдиного податку, ведення обліку все ще є досить складним для малого і середнього бізнесу в Україні. Натомість при введенні ПВК існуватиме вичерпний перелік операцій, які підпадають під оподаткування і, відповідно, потребують відображення у звітності
  • у підприємств не буде необхідності занижувати фінансовий результат, а отже, фінансова звітність підприємств може стати більш прозорою й привабливою для інвесторів і банків;
  • податкові зобов'язання легко перевіряти, адже операції, що віднесені до об'єкта оподаткування, складно приховати. Податківцям досить буде проконтролювати факт наявності таких операцій. Відповідно зникне тема для спорів: можна чи не можна щось відносити до витрат? чи потрібно їх коригувати? (хоча привід для спекуляцій навколо звичайних цін однаково залишиться);
  • поліпшення інвестиційного клімату: при ПВК податкова система країни стає більш прозорою і зрозумілою, у тому числі шляхом скорочення простору для маніпуляцій зі звітністю та представленням викривлених фінансових результатів;
  • можливість реінвестування частини прибутку та оподаткування лише виведення коштів. Доки підприємець буде лише закуповувати нове обладнання та матеріали, платити зарплатню та інші «соцпакетні» виплати співробітникам, оплачувати орендні чи комунальні платежі, сплачувати за надані послуги підрядникам, його доходи не будуть оподатковуватись. Податок він сплатить лише тоді, коли вирішить виплатити дивіденди своїм акціонерам або пов’язаним особам;
  • стимулює тримати кошти в Україні, у тому числі у валюті, що забезпечить капіталізацію та «оздоровлення» підприємств.

Упровадження податку на виведений капітал – це одна з тих реформ, яку пропонують і готові відстоювати представники бізнесу в Україні. Такий крок однаково важливий як для малих, так і для середніх підприємств, які хочуть збільшувати свої виробничі потужності, а також для великих корпорацій, які готові приносити інвестиції в Україну та посилити тут свої позиції. Можливість для підприємців самостійно вирішувати, куди вкладати гроші, як капіталізувати бізнес та створювати робочі місця,принесе позитивний результат для розвитку економіки України. Оскільки через розбіжності думок аудиторських спільнот, представників бізнесу та Кабінету Міністрів не вдалося запровадити податок на виведений капітал з 2018 року, доводиться очікувати на його дію з 2019 року.

Мар’яна Циганин








ПОШУК ПО ДАТІ