Сергій СТОЛЯРЕНКО: «Успіх будь-якого бізнесу чи успіх будь-якого керівника залежить лише від трьох речей: правильні люди, правильна мотивація та правильно поставлені цілі.»
IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



МАУ. Під крилом мрії. Підсумки 2017 року
"За результатами першого кварталу 2017 року аеропорти України значно наростили пасажиропотік. Не винятком є і міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ». Як відомо, у травні 2010 року аеропорт був переданий у концесію ТОВ «Скорзонера», що на мою думку дозволило йому пережити важкі часи та зберегти статус міжнародного. Наявність в ІваноФранківську робочого аеропорту, який в подальшому буде тільки розвиватися має велике значення, Івано-Франківськ – місто значних туристичних можливостей, а повітряні ворота, роблять його відкритим для всього світу. Також аеропорт з міжнародним сполученням сприяє залученню іноземних інвесторів, що також відіграє важливу роль для розвитку регіону в цілому" - Денис Лукачович, регіональний менеджер Департаменту з продажу в Україні авіакомпанії МАУ.
МАГІЧНА ГУЦУЛЯНДІЯ

Про вплив світових трендів на створення нових туристичних продуктів Яремчанщини розповідає керівник групи компаній туристичного сервісу «100 стежин» Сергій ВОЛОШИН.

Івано-Франківськ – місто для бізнесу. Рейтинги та досягнення міста

Для кожної людини рідне місто, в якому ми народилися,  працюємо, у якому проходить наше життя, – найкращеВ даний час у Івано-Франківську проживає понад чверть мільйона мешканців. У сьогоднішньому глобалізованому світі час не стоїть на місці, тому, яким же є місто Франкове порівняно з іншими обласними центрами України, чи йде воно в ногу з часом, чи не загубилося на периферії суспільного розвитку і яким може стати завтра? Ми маємо слушну нагоду поспілкуватися з Оленою Блінніковою, очільником Головного управління статистики в Івано-Франківській області, установи, яка володіє багатогранною інформацією щодо показників розвитку економіки та соціальної сфери як  регіону, його територіальних складових, так і країни в цілому. Олена Бліннікова є постійним членом робочої групи облдержадміністрації з підготовки програми соціально-економічного та культурного розвитку областіщо визначає наш подальший поступ вперед, а це і підвищення рівня та якості життя населення, конкурентоспроможності сфери виробництва та послуг, ефективності управління життєдіяльністю. 

НАША АМБІЦІЯ - ФОРМУВАТИ МАЙБУТНЄ

«Молоді люди ідуть звідси, і якщо ми не придумаємо якісь стримуючі фактори і не запропонуємо їм, як реалізувати себе на місці, то будемо ще більше відставати в розвитку від інших міст» - Юрій ФИЛЮК, підприємець-ресторатор, керівник компанії «23 ресторани», співзасновник платформи «Тепле Місто» про нові проекти на міжнародному рівні та перспективи Івано-Франківська.

ЛІДЕР УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ: «КАРПАТСМОЛИ»

В м. Калуші на Івано-Франківщині є сучасне високотехнологічне підприємство «КАРПАТСМОЛИ», яке спеціалізується на виготовленні карбамідо-формальдегідних та меламінових смол, що «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності, які ми використовуємо як у меблевій промисловості, так і у широкому спектрі внутрішніх та зовнішніх робіт під час ремонту.

Сергій СТОЛЯРЕНКО: «Успіх будь-якого бізнесу чи успіх будь-якого керівника залежить лише від трьох речей: правильні люди, правильна мотивація та правильно поставлені цілі.»

Сергій СТОЛЯРЕНКО:   «Успіх будь-якого бізнесу чи успіх будь-якого керівника залежить лише від трьох речей: правильні люди, правильна мотивація та правильно поставлені цілі.»

Пройшов шлях від торгового агента до керівника ключовий компанії в FMCG-холдингу. Почавши з одного магазину в Івано-Франківську, вибудував мережу гастромаркетів, європейську за своїми цінностями, підходами до роботи і зовнішнім виглядом. Логотип WINETIME і фірмову «лисичку» можна зустріти по всій країні, від Львова до Запоріжжя.

-Сергію, мало хто знає, що мережа WINETIME розпочала свій розвиток з Івано-Франківська. Розкажіть, будь ласка, чому саме з Прикарпаття  і чому Ви вирішили  заснувати саме такий вид  бізнесу?

У проекту WINETIME - давня історія. Він виник як побічний напрямок мережі «ДЦ», з якої і починався «Аснова Холдинг».

У 2005-му на український ринок зайшла компанія Watsons - найбільший азіатський рітейлер побутової хімії, з божевільними грошима і можливостями. Конкурувати в майбутньому з ним було б убивчо важко. Акціонери холдингу продали «ДЦ», таким чином, отримавши не конкурента, а міжнародного партнера з величезним досвідом. Але ностальгія за «ДЦ» і рітейлом, як витоком Холдингу, залишилася. Акціонери затвердили концепцію, імідж і назву - WINETIME.

Перший магазин я відкрив у Івано-Франківську навесні 2010 року. Буквально, через кілька місяців з розривом в один день,  другий і третій, в Чернівцях і Тернополі, тому, цілком ймовірно, що першим магазином міг стати чернівецький чи тернопільський.

В Івано-Франківську живу я, тому пошук ідеального місця під магазин відбувався трохи швидше, ніж у решті регіонів. Наприклад, у Львові приміщення шукали десь півтора роки, особливості архітектури і містобудування дали своє.

 

-Сергію, у чом секрет Вашого успіху?

Я вважаю, що успіх будь-якого бізнесу чи успіх будь-якого керівника залежить лише від трьох речей: правильні люди, правильна мотивація та правильно поставлені цілі.

 

-В асортименті  продукції гастромаркетів переважає вино іноземного виробництва, чому? Ви не робите акцент на вітчизняному виробнику?

Щоб потрапити на полицю наших магазинів, є один дуже важливий критерій – це якість продукту. Усі вина, які представлені у WINETIME, проходять відбір дипломованих сомельє, є, звісно, мінімальні стандарти якості, нижче яких ми навіть не розглядаємо, співвідношення ціни-якості, питань логістики та іншого. На жаль, серед українських понад 200 виробників вина лише кілька відповідають європейському рівню.

 

-Ви говорите, що місія вашої компанії – це навчити українців європейського стилю споживання вина, навіть  школа сомельє  функціонує.  Настільки сильна різниця між українцями і європейцями  у плані споживання вина та в чому вона найбільш помітна?

Оскільки в Україні вино сприймається як алкоголь, а європейці ж вважають вино продуктом харчування, то це й диктує певні культурні особливості. В своїй роботі ми намагаємось показати, що «вино»- це не лише напій, а це й правильна гастрономічна пара, а також відповідна атмосфера, адже при різних обставинах і різному поєднанні зі стравами вино може смакувати абсолютно по-різному.     

-Чим іще Ви плануєте здивувати покупців?

Яке ж це буде здивування, якщо про нього уже будуть знати? Нехай це буде краще несподіванкою.

-Куди рухається українське виноградарство загалом? Споживачу  чекати спаду чи розвитку цієї галузі? 

Я думаю, галузь буде лише розвиватися, і на це є об’єктивні причини. В Україні є багато ентузіастів, які інвестують у виноробство – і на Закарпатті, і в Одеській області, і навіть на Херсонщині. Подивіться на Івана Плачкова, власника марки «Колоніст», який запустив виробництво європейського рівня. Іван Васильович, до речі, був на відкритті першого магазину WINETIME у Івано-Франківську, це один з наших друзів та партнерів.

-Сергію, зараз країна переживає перехідний період у всіх сферах економіки. Реформи торкнулися  і галузі,  в якій Ви працюєте. На вашу думку,  держава допомагає, чи навпаки  заважає виробникам  та продавцям алкогольної продукції?

На жаль, підходи стосовно сприяння розвитку підприємництва та покращення інвестиційного клімату в Україні у нашої держави поки що не змінились. Ми вирішуємо поточні питання та проблеми, але не дивимось у майбутнє.

Що це означає для виробників, наприклад? Для того, щоб виробник вина міг продати свою продукцію супермаркету, маленькому магазину чи ресторану, у нього повинна бути оптова ліцензія на продаж алкоголю. Ціна питання 500 000 грн. на рік. Так, великим горілчаним виробникам чи виноробням з потужностями 20-25 мільйонів пляшок на рік - це не гроші, але для малих виробників - це сума не підйомна. На скільки мені відомо, цю планку хочуть підняти до 2 500 000 грн, законопроект розроблений.

Для продавців алкогольної продукції ввели два нові акцизи, це 10% акцизу на імпорт, а також 5% акцизу на продаж кінцевому споживачеві.  

-Ваше ставлення до підняття цін на алкоголь, які запроваджені в два етапи – з 1 липня і 1 вересня цього року?

Я до цього ставлюсь двояко. З однієї сторони, це сприяє тому, що найдешевший алкоголь сумнівної якості вирівнюється в ціні з дорожчим і якіснішим, і, звісно, споживачі переключаються з гіршої якості продукту на кращу. Таким чином, рівень ринку як-не-як росте. З іншої сторони, буде певний проміжок часу, коли за вищою ціною прихований поганий продукт, а продавець отримує певний надприбуток.

Загалом скажу, що для нас - це позитивне явище: – люди стають споживати менше, але якіснішого продукту.

-На вашу думку, скільки повинна коштувати пляшка горілки чи вина в Україні?

Про горілку я вам скажу, що сьогодні на ринку можна знайти достойний продукт за ціну 75-85грн.  На хороше вино чи то імпортне, чи українське  натрапити важко, але можна знайти за 100-120грн.

-Останнім часом в  Івано-франківську організовують різні гастрономічні  фестивалі. Наскільки це ефективно,  адже область не має своїх великих виноградників, наприклад, як Закарпатська  чи Одеська області, а є лише виноградарі-любителі?

До нас це тільки приходить, але в тому ж Києві сьогодні проходять по 2-3 фестивалі щовихідного. Львів був першим в цьому плані, але Київ, підхопивши естафету, гарно розвинув цей напрямок за останній рік-два. На таких фестивалях люди мають можливість познайомитися з різними продуктами, порівняти, зрозуміти для себе, чи це їм підходить, відпочити з сім’єю чи друзями. Виходить, щоб перепробувати все різноманіття закарпатських сирів чи молоду фермерську ягнятину з-під Коломиї, або ж скуштувати вино з придністровської Бессарабії, Вам не потрібно їхати ні на Закарпаття, ні в Коломию, ні в Одеську область – все зосереджено тут, в одному місці.

  Журналіст

Мар’яна Цимбалюк

 

 










ПОШУК ПО ДАТІ