IНТЕРВ'Ю СТАТТI КОЛОНКИ САМООСВІТА КОНТАКТИ
MEGA



Якість продукту – запорука успіху

Кожна людина мріє про затишок в оселі та охайний вигляд двору біля неї. Але сьогодні буває нелегко визначитися із запропонованими послугами та товарами, їх ціною і якістю. Професійними підказками та історією свого успіху з журналом «МЕГА» поділився Володимир Козира – директор ТОВ «ГАРАНТПЛЮСБУД».



ОЛЕКСАНДР КУЗИК, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР « ELECTROLUX»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

Олександр Грабовський, засновник бренду «Star face family»:

«Розвиток  галузі моди і фешн-індустрії області це напрямок нашої роботи».

ОЛЕКСАНДР КУЗИК, генеральний директор « Electrolux»:

«Власним виробництвом підтверджуємо, що Україна здатна виробляти якісні технологічні продукти».

Понад 40% пральних машин, вироблених на заводі в Івано-Франківську, компанія сьогодні реалізовує в Україні. 35% івано-франківської техніки йде в Польщу, Чехію і Угорщину, та близько 5% – у Францію, Італію і країни Скандинавії. Про якість та досягнення Івано-Франківського заводу «Electrolux» розповідає генеральний директор Олександр Кузик.

У горах, як удома. Нерухомість у Карпатах. Тенденції будівельного ринку.

Все більше українців замість життя в мегаполісі надають перевагу спокійним та затишним містечкам. Серед тих, хто пропонує сучасне комфортне житло в курортному куточку і девелоперська компанія «ПОЛЯРИС». Їхній житловий комплекс під назвою «Крайобраз» розташований у карпатському містечку Яремче.  Про тенденції в нерухомості, попит на будівельному ринку, привабливість та переваги житла в кліматичному курорті Прикарпаття розповіла СEO компанії Оксана Ціхоцька.



«Нас об’єднує одна мета - розвиток ІТ-середовища в місті

«Нас об’єднує одна мета - розвиток ІТ-середовища в місті

Голова правління Івано-Франківського ІТ-кластеру Віталій Родимюк про те, чому місцеві айтішники залишаються працювати у рідному місті, незважаючи на трудову міграцію в ЄС.

Минулий рік був доволі непростим для нашої країни. Ситуація на Сході, падіння гривні та інші негативні чинники тією чи іншою мірою уповільнили розвиток різних сфер. ІТ-сфера не стала винятком, але, тим не менше, ми можемо спостерігати позитивні тенденції в розвитку галузі інформаційних технологій в нашій державі. Ми вирішили оцінити перспективи нашої держави у сфері ІТ на майбутнє, і були досить приємно здивовані. Якщо аналізувати індустрію зсередини країни, то здається, що краще вже і бути не може . Справді, у порівнянні з іншими секторами економіки, де спостерігається різкий спад та повномасштабна криза, ІТ-індустрія виросла на 120% за минулий рік, а професія програміста стала однією з найперспективніших у країні. Багато студентів ВУЗів вибирають спеціальність ІТ-розробника, бо вона доволі доступна для вивчення через мережу Інтернет, не потребує багато часу для освоєння та дозволяє працювати вдома. Ще одним важливим фактором є ненормований робочий день, а це досить важлива умова для людей, які навчаються. При цьому, з позитивних тенденцій, можна відзначити різке зростання кількості українських ІТ-компаній та стартапів. Тимчасове небажання західних клієнтів віддавати нові замовлення в Україну і, як наслідок, сповільнення росту аутсорсингових компаній за наявності великої кількості кваліфікованих інженерів на ринку призвели до того, що багато з них зайнялися розробкою власних проектів. При цьому ми спостерігаємо прихід в Україну венчурного капіталу, який не боїться ризиків і намагається наловити багато риби, доки більш помірковані інвестори та компанії бояться заходити в Україну. Звісно, є і багато негативних факторів. Внаслідок нестабільності в країні посилився відтік кваліфікованих кадрів за кордон, в основному, у США та Європу. Якщо раніше за кордон їхало 1-2% працівників на рік, то зараз — близько 5%. "Безумовно, такий рівень відтоку кадрів не становить загрози для кількісного зростання індустрії," - заспокоює нас Голова Правління ГО "Івано-Франківський ІТ- кластер" Віталій Родимюк.
«Якщо порахувати витрати за кордоном, то зарплата для айтішника не така уже й велика. Ці гроші можна заробляти в Києві. Причина міграції айтішників - не економічна, оскільки зарплата прирівняна до курсу долара, а політична. Гостро це відчувалось в 2014 році: іноземні клієнти відмовлялися працювати, багато проектів пропало навіть у великих компаніях. Потрібно було їх переконувати, що танки сюди не зайдуть, що воєнні дії ведуться далеко за тисячі кілометрів. Деякі компанії навіть планували відкрити офіси в Польщі. Зараз ситуація стабілізувалась, катастрофи не сталось.»
Будувати кар’єру у сфері інформаційних технологій випускники вузів залишаються в рідному Івано-Франківську і не мають бажання їхати навіть до столиці ІТ-індустрії Львова.
"Айтішники залишаються тут, оскільки це місто більш комфортне для проживання," - так коментує ситуацію Голова Правління ІТ-кластеру Віталій Родимюк.
«Львів разом з туристичною привабливістю втрачає принадність для постійного проживання. Це навіть дуже добре, що
Івано-Франківськ не тільки приманливий як туристичне місто. Бажаючих здобувати освіту у Львові багато, але вже трудова міграція туди не суттєва; з десяти айтішників лише двоє-троє їде працювати в сусідній обласний центр.»
Динаміка росту і розвитку ІТ-галузі на Прикарпатті спостерігається останні п’ять-шість років. Збільшується кількість програмістів, реалізуються стартапи, проводяться всеукраїнські та міжнародні ІТ-конференції, з’являються нові кваліфіковані спеціалісти.
Саме вони й вирішили розвивати рідне місто. Вслід за містами-мільйонниками найбільші гравці ІТ-індустрії об’єднались в Кластер.
«Нас об’єднує одна мета - розвиток ІТ-середовища в місті. Один з напрямків - це освіта. Зараз ми співпрацюємо з Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу, Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника. Планується запуск ІТ-шкіл.
ІТ-кластер взяв франшизу німецького венчурного фонду GrowthUP.
Тепер ми реалізовуємо в місті StartupCrashTest, на яких перевіряються місцеві стартапи на міцність. Є ще спільний проект від IHUB та багато ін.
Ми створимо середовище, де зможуть збиратись різні ІТ-спеціалісти. Від нашої спільної співпраці виграють всі.»

В той же час можна спостерігати тенденцію збільшення податкового навантаження на сферу ІТ, оскільки вона стає однією з найприбутковіших та привертає до себе все більше уваги, в результаті почастішали перевірки з боку фіскальних органів.
Івано-Франківськ теж не став винятком.
«Відбувались перевірки, але все вирішилось якось мирно, не так, як в інших містах, коли блокувались рахунки , призупинялась робота, трощили офісні меблі. Галузь вийшла на третю сходинку з експорту. На мою думку, держава навпаки повинна стимулювати розвиток ІТ-бізнесу. І не дай Бог у нас створиться міністерство ІТ-технологій...)))) Багато соціальних ініціатив, які є в місті, виникли і підтримуються завдяки айтішникам. Тому держава повинна стимулювати галузь.»
На світовому ринку Україна ще довго буде перебувати у червоному статусі як країна у кризі та з високими ризиками, тож чекати на стрімкий прихід іноземного капіталу у цю сферу не варто. При цьому Україна має унікальний шанс — провести радикальні реформи і створити спеціальні умови на рівні країни для залучення до нас провідних ІТ-компаній світу — Google, Apple, Facebook, які можуть змінити економічну ситуацію нашої держави у кращу сторону.

Мар’яна Цимбалюк
Олександр Шиманко
Фото Ігор Мельник










ПОШУК ПО ДАТІ